Неподалік від палацу мистецтв «Зоря», на Стрілецькій, розташований комплекс старої малоповерхової забудови, які місцеві жителі називають «казармами». За схожість з західним стилем архітектури мікрорайон з казармами прозвали Варшавою.
У кінці 19 сторіччя їх і справді заселяли офіцери царської армії, а згодом будівлі переробили на будинки для цивільних. Хоча трансформація не завершилася: пам’ятки архітектури місцевого значення обростають пластиковими балконами та прибудовами.
Як живеться у дореволюційних будинках та що тут залишилося з царських часів?
Три колишніх казарми під номерами 25,27 та 29 були збудовані приблизно в однаковий час забудови — 1887-1889 роки.
Попри свій вік будинки виглядають пристойно: масивні стіни, складені з червоної цегли, великі вікна та висока стеля в під’їздах.
Галина Гапійчук з дитинства живе в будинку на Стрілецькій, 29. Розповіла, що казарми зводили за часів царя Миколи II, коли Вінниця була повітовим містечком Російської імперії.
— Їх будували для розселення офіцерів царської армії. Згодом, як у Вінницю прибуває Брусилов (воєначальник Олексій Брусилов прибув у 1913 році - авт.), то розселяв тут своїх солдат. Казарми стали звати брусилівськими. Утворилося військове містечко, яке було на тодішній межі міста.
Пані Галина згадала розповіді старожилів та батьків про казарми: три будинки складали єдиний комплекс, з яких триповерхівки на Стрілецькій, 25 та 29 були для розселення офіцерів та солдатів, а двоповерхівка №27 — виконувала функцію штабу та клубу для військових.
— За будинками був плац з бруківки. Вона і досі збереглася, знаходиться десь на метр під землею. Десь у 1939 році тут діяв невеликий кінотеатр: на стіні солдатського клубу причепили добудову з відеопроектором, ставили на плацу стільці та екран, і дивилися кіно. На стіні залишилися уламки рельс, якою була закріплена ця відео рубка, — казала жінка.
У 50-х в будинки переробили під житло. Квартири опалювали пічками на вугіллі, туалет на вулиці, помитися — у бані. У 60-х в колишні казарми прокладають водопостачання та газову трубу.
У квартирах жили родини відставних військових, працівники воєнного госпіталю і багато цивільних.
— А ще тут жили викладачі артилерійського училища, що існувало поблизу школи №30. У 60-х училище перевезли до Росії, в Ульяновськ; і туди поїхали багато вінницьких педагогів, — казала пані Галина.
Колишні казарми є пам’ятками архітектури місцевого значення. Попри статус, будинки активно перебудовуються новими жителями.
Роблять прибудови до зовнішніх стін дому; масивні балкони та замінюють вікна на білі, металопластикові. А вільну землю поряд з будинками заставили приватними гаражами та сараями.
А що в домах залишилося з дореволюційних часів? Для прикладу, в колишньому клубі для військових (Стрілецька, 27) залишилася мармурові сходи, які з часом втратили свій лоск ,а місцями — розкололися.
— У цьому клубі на першому поверсі — солдати розважалися, а на другому — офіцери. Ми переїхали сюди в 1952 році, а мармурові сходи такими і були покоцаними (сміється), — казала місцева жителька Людмила Котилевська.
До речі, тільки цей дім з трьох казарм був перероблений під комунальну квартиру.
— Усі на нас дивляться як на музейний експонат. Так, це комунальна квартира. Але в нас все по-сучасному, як і в інших: є окремі лічильники, ванни, туалети. Кухня-то вже давно не спільна, вона моя; приватизована, — розказала жителька однієї з квартир Валентина.
Як казали місцеві, в триповерхову казарму №25 у війну влучила авіабомба, і його капітально ремонтували. Знайшли жителя з цього дому, інженера Петра Бойчука, який живе тут з сім’єю останні 30 років.
Питаємо, чи збереглися якісь свідчення, що в цей будинок влучила бомба? Може десь є перекошена стіна, стеля під кутом?
— Ні, цей будинок досить міцний. Коли в 1986-му був землетрус, то в нас ледве меблі хиталися. А попердній землетрус застали на колишній квартирі на Литвиненка — то там весь дім ходуном ходив, — казав Бойчук.
Євгеній Антонюк, історик
— Казарми на Стрілецькій були комплексом військових будівель 47-го піхотного українського полку. Їх будували протягом 1885-1890 років під керівництвом архітектора Костянтина Пруссака. На території полку існував тінистий парк. Ймовірніше за все, він був поблизу військового шпиталю.
Завдяки ініціативі полкового священика, протоієрея Іоанна Гедевського було побудовано і полковий храм – у візантійському стилі з одним верхом та триярусною дзвіницею. Гроші на неї збирав протоієрей Іоанн та військовослужбовці 47-го полку. Цікавим фактом є те, що найбільше коштів вклав сам священик. У 1897 році храм був побудований та освячений.
Солдати Українського мушкетерського полку (початок XIX ст.): фельдфебель гренадерської роти в зимовій походній шинелі (зліва), обер-офіцер в парадній формі (в центрі) та портупей-прапорщик мушкетерської роти з прапором (зправа)
У 1910 році відбулась ротація деяких полків у межах губернії, під час якої 47-й піхотний Український полк був переведений з Вінницю до Кам’янець-Подільського, натомість до Вінниці прибув із Могилева 73-й піхотний Кримський полк.
Питали місцевих жителів не тільки про історію, а й про враження від життя в будинку, якому більше 130 років. Зокрема, з проблемами, з якими вони стикаються щодня.
— Головна проблема — це висока стеля. Багато газу треба, щоб нагріти квартиру. При тому, що ми робили ремонт та зменшували висоту стелі з 3,80 до 3,6 метрів. Дерев'яні перекриття між поверхами це щось... чутно як сусіди ходять, підлога скрипить. Старі казарми, короче, — казав житель дому на Стрілецькій, 25 Петро Бойчук.
— Сам будинок непоганий, хоч і дуже старий. Ми вже багато разів зверталися у місцевий ЖЕК, вимагали ремонтів під'їздів. Через те, що стеля висока — треба багато витрачати газу на опалення, щоб зігрітися, — казала жителька будинку Стрілецькій, 29 Галина Гапійчук.
Фото в матеріалі Володимира ФІлатова; історичні світлини надані Євгенієм Антонюком
Читайте також:
Будинок залізничників стоїть на місці розбомбленого храму
Барак на «Варшаві». Як воно, жити в колишній конюшні?
«Сусідом» найстарішого будинку Вінниці може стати шестиповерхівка
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Римский Александр
Лидия Супрун
Дмитрий Круглов
Сергій Трачук reply Дмитрий Круглов
Олександр Зелений reply Дмитрий Круглов
Жора