Казарми на «Варшаві». Як живуть у 130-річних будинках Брусилова

• Колишнім казармам на Стрілецькій — понад 130 років! Їх будували для солдатів генерала Олексія Брусилова, а згодом переробили під житло для цивільних.
• Попри свій вік, невисокі будинки добре збереглися. Хоча нинішні жителі їх змінюють скляними балконами, прибудовами та гаражами.

Неподалік від палацу мистецтв «Зоря», на Стрілецькій, розташований комплекс старої малоповерхової забудови, які місцеві жителі називають «казармами». За схожість з західним стилем архітектури мікрорайон з казармами прозвали Варшавою.

У кінці 19 сторіччя їх і справді заселяли офіцери царської армії, а згодом будівлі переробили на будинки для цивільних. Хоча трансформація не завершилася: пам’ятки архітектури місцевого значення обростають пластиковими балконами та прибудовами.

Як живеться у дореволюційних будинках та що тут залишилося з царських часів?

Військове містечко

Три колишніх казарми під номерами 25,27 та 29 були збудовані приблизно в однаковий час забудови — 1887-1889 роки.

Попри свій вік будинки виглядають пристойно: масивні стіни, складені з червоної цегли, великі вікна та висока стеля в під’їздах.

Галина Гапійчук з дитинства живе в будинку на Стрілецькій, 29. Розповіла, що казарми зводили за часів царя Миколи II, коли Вінниця була повітовим містечком Російської імперії.

— Їх будували для розселення офіцерів царської армії. Згодом, як у Вінницю прибуває Брусилов (воєначальник Олексій Брусилов прибув у 1913 році - авт.), то розселяв тут своїх солдат. Казарми стали звати брусилівськими. Утворилося військове містечко, яке було на тодішній межі міста.

Пані Галина згадала розповіді старожилів та батьків про казарми: три будинки складали єдиний комплекс, з яких триповерхівки на Стрілецькій, 25 та 29 були для розселення офіцерів та солдатів, а двоповерхівка №27 — виконувала функцію штабу та клубу для військових.

— За будинками був плац з бруківки. Вона і досі збереглася, знаходиться десь на метр під землею. Десь у 1939 році тут діяв невеликий кінотеатр: на стіні солдатського клубу причепили добудову з відеопроектором, ставили на плацу стільці та екран, і дивилися кіно. На стіні залишилися уламки рельс, якою була закріплена ця відео рубка, — казала жінка.

Перебудовують історію

У 50-х в будинки переробили під житло. Квартири опалювали пічками на вугіллі, туалет на вулиці, помитися — у бані. У 60-х в колишні казарми прокладають водопостачання та газову трубу.

У квартирах жили родини відставних військових, працівники воєнного госпіталю і багато цивільних.

— А ще тут жили викладачі артилерійського училища, що існувало поблизу школи №30. У 60-х училище перевезли до Росії, в Ульяновськ; і туди поїхали багато вінницьких педагогів, — казала пані Галина.

Колишні казарми є пам’ятками архітектури місцевого значення. Попри статус, будинки активно перебудовуються новими жителями.

Роблять прибудови до зовнішніх стін дому; масивні балкони та замінюють вікна на білі, металопластикові. А вільну землю поряд з будинками заставили приватними гаражами та сараями.

«Ми не музейний експонат»

А що в домах залишилося з дореволюційних часів? Для прикладу, в колишньому клубі для військових (Стрілецька, 27) залишилася мармурові сходи, які з часом втратили свій лоск ,а місцями — розкололися.

— У цьому клубі на першому поверсі — солдати розважалися, а на другому — офіцери. Ми переїхали сюди в 1952 році, а мармурові сходи такими і були покоцаними (сміється), — казала місцева жителька Людмила Котилевська.

До речі, тільки цей дім з трьох казарм був перероблений під комунальну квартиру.

— Усі на нас дивляться як на музейний експонат. Так, це комунальна квартира. Але в нас все по-сучасному, як і в інших: є окремі лічильники, ванни, туалети. Кухня-то вже давно не спільна, вона моя; приватизована, — розказала жителька однієї з квартир Валентина.

Як казали місцеві, в триповерхову казарму №25 у війну влучила авіабомба, і його капітально ремонтували. Знайшли жителя з цього дому, інженера Петра Бойчука, який живе тут з сім’єю останні 30 років.

Питаємо, чи збереглися якісь свідчення, що в цей будинок влучила бомба? Може десь є перекошена стіна, стеля під кутом?

— Ні, цей будинок досить міцний. Коли в 1986-му був землетрус, то в нас ледве меблі хиталися. А попердній землетрус застали на колишній квартирі на Литвиненка — то там весь дім ходуном ходив, — казав Бойчук.

Поблизу казарм був храм

Євгеній Антонюк, історик

— Казарми на Стрілецькій були комплексом військових будівель 47-го піхотного українського полку. Їх будували протягом 1885-1890 років під керівництвом архітектора Костянтина Пруссака. На території полку існував тінистий парк. Ймовірніше за все, він був поблизу військового шпиталю.

Завдяки ініціативі полкового священика, протоієрея Іоанна Гедевського було побудовано і полковий храм – у візантійському стилі з одним верхом та триярусною дзвіницею. Гроші на неї збирав протоієрей Іоанн та військовослужбовці 47-го полку. Цікавим фактом є те, що найбільше коштів вклав сам священик. У 1897 році храм був побудований та освячений.

Солдати Українського мушкетерського полку (початок XIX ст.): фельдфебель гренадерської роти в зимовій походній шинелі (зліва), обер-офіцер в парадній формі (в центрі) та портупей-прапорщик мушкетерської роти з прапором (зправа)

У 1910 році відбулась ротація деяких полків у межах губернії, під час якої 47-й піхотний Український полк був переведений з Вінницю до Кам’янець-Подільського, натомість до Вінниці прибув із Могилева 73-й піхотний Кримський полк.

Які проблеми зі старими казармами?

Питали місцевих жителів не тільки про історію, а й про враження від життя в будинку, якому більше 130 років. Зокрема, з проблемами, з якими вони стикаються щодня.

— Головна проблема — це висока стеля. Багато газу треба, щоб нагріти квартиру. При тому, що ми робили ремонт та зменшували висоту стелі з 3,80 до 3,6 метрів. Дерев'яні перекриття між поверхами це щось... чутно як сусіди ходять, підлога скрипить. Старі казарми, короче, — казав житель дому на Стрілецькій, 25 Петро Бойчук.

— Сам будинок непоганий, хоч і дуже старий. Ми вже багато разів зверталися у місцевий ЖЕК, вимагали ремонтів під'їздів. Через те, що стеля висока — треба багато витрачати газу на опалення, щоб зігрітися, — казала жителька будинку Стрілецькій, 29 Галина Гапійчук.

Фото в матеріалі Володимира ФІлатова; історичні світлини надані Євгенієм Антонюком

Читайте також:

Будинок залізничників стоїть на місці розбомбленого храму

Барак на «Варшаві». Як воно, жити в колишній конюшні?

«Сусідом» найстарішого будинку Вінниці може стати шестиповерхівка

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.