Найвища точка на вході у тунель — 1,7 метра. Далі потрібно йти згинаючись, стеля опускається до 1,4 метра

Пару днів тому на подвір’ї Художнього музею провалився асфальт, який відкрив вхід до старовинного підземелля. У провалля ледве не звалилася машина музейників. Наразі, його закрили плівкою, аби не потрапляла волога.

Історик Олександр Федоришен тоді припустив, що це може бути підземний тунель, який використовували ченці Домініканського ордену.

— Він територіально збігається з ділянкою першого монастиря домініканців, заснованого у 20-х роках 17 століття. У принципі, підземний хід сухий, непогано зберігся. Ймовірно, його використовували для господарчих цілей, — сказав Федоришен.

Обласні чиновники не давали чіткої відповіді чи будуть рятувати нове підземелля. Так само як і представники релігійної громади. Але, останні, врешті-решт розказали усе, що йому відомо про підземний хід.

Виявили хід випадково

Секретар вінницької єпархії УПЦ Владислав Демченко сказав, що розкопки ходу почалися через проблеми з гідроізоляцією стін храму. До речі, ці катакомби починаються від кухні у Спасо-Преображенському соборі.

— У кінці 2017 року ми почали проводити гідроізоляцію стін Собору через проблеми з намоканням однієї зі стін будівлі. Волога піднімалася від землі та майже до другого поверху, — казав Демченко. — У цьому місці робітники розібрали частину підлоги — думали, що проблема в мережі труб. Однак проблем з комунікацією не було, але при заглибленні побачили, що там теж земля волога. У результаті знайшли початок підземного ходу, який був частково замулений та засипаний.

Робітникам вдалося відкачати надлишок вологи, але проблема з руйнацією усієї пам’ятки архітектури не зникла.

— Шляхи її вирішення шукаємо разом з керівництвом області та міста. І, мене радує, що очільники області та міста висловили готовність надати допомогу, — казав Демченко.

Підземелля є каналізацією

Доцент вінницького політеху, інженер Володимир Попов розповів про стан підземелля. За його словами, вхід має довжину не 18 метрів, а близько 40 та веде до Південного Бугу.

— Мене запросили, аби з’ясувати чому намокають стіни. З огляду на минулий досвід, було припущення, що під підлогою є підземний поверх. Він й був виявлений у вигляді камери-колектора. А під цією камерою, випадково, віднайшли вхід у тунель. Його протяжність близько 40 метрів, йде від Храму до Південного Бугу в південному напрямку. Він й перетинає територію поблизу подвір'я Художнього музею та закінчується обвалом ґрунту. Тобто, до самої річки цим ходом вже не дійдеш.

Крім того, доцент ВНТУ розповів, що цей тунель мав подвійне пристосування — його використували як і для евакуації людей, так і для зливу нечистот у Буг.

Журналісту вдалося стати одним з перших «туристів», які потрапили до цього підземелля. На вигляд воно масивне, складене з міцної цегли. Але, навряд чи, пам’ятка стане туристичною принадою: тунель дуже тісний, йти треба згинаючись, а під ногами багато багнюки.

Запитуємо науковця, чи відомо йому про інші вінницькі катакомби, про які ходять легенди?

— На території під комплексом Собору виявлені можливі ознаки ще одного підземного ходу, який веде також в бік Художнього музею. Але де закінчується — поки що незрозуміло. Про інші ходи під Соборною — мені невідомо, — коротко відповів Володимир Попов.

Тим не менш, ця знахідка є гарним стимулом продовжувати дослідження вінницьких катакомб й надалі, про що висловилися як релігійники, так і історики. А щодо відновлення нововідкритого ходу: його продовжать досліджувати та згодом вирішать, що з ним робити далі. Але, як поділився отець Владислав, їхнє головне завдання — уберегти від руйнації Спасо-Преображенський Собор.

Нагадаємо, що минулого року почали відновлювати пам’ятку 17-го сторіччя, оборонні споруди «Мури».

Читайте також:

До 2020 року відновлять історичні будинки у центрі Вінниці