Переклад книги здійснила Наталія Пнюшкова із Львова через Видавництво Анетти Антоненко.

Варто відзначити, що це четвертий переклад з португальської нашої землячки. 

Записки для молоді: про написане і пережите» бразильської письменниці українського походження Кларісе Ліспектор це роздуми про письменництво і життя, які для авторки були двома подобами одного чуда: повсякденного існування. 

— Для деяких читачів ця книжка буде приводом для пошуку шляхів тлумачення засад творчого доробку культової авторки, інші відчують поштовх до того, щоб описати чи навіть закарбувати історію власних життів. У кожному разі ця незвичайна книжка як modus operandi думок і почуттів може стати своєрідним посібником для тих, хто прагне писати й стати письменником, — пише сайт chytomo.

Довідка.

Батьки Хая (справжнє ім'я письменниці) мешкали в Саврані Балтського повіту, а у 1915 році вони проживали у Теплику Гайсинського повіту з двома дочками — Лією і Танею. Хайя народилась 10 грудня 1920 року у Чечельнику, через який тікали її батьки, рятуючись від погромів в роки Громадянської війни.

Родина Клариси емігрувала до Бразилії у 1921 році, коли їй було лише два місяці. 

У 1929 році вона написала свої перші оповідання, але місцева газета «Діаріо ди Пернамбуко» (Diario de Pernambuco), на своїй дитячій сторінці не схотіла їх публікувати, тому що оповідання Клариси не мали літературної зав'язки і навіть не зверталися до яких-небудь фактів, а тільки оспівували глибокі почуття.

Через майже десять років народився її перший роман «Близько дикого серця».

У 1942 році Клариса стала редактором газети «Ніч» (A Noite) в Ріо-де-Жанейро. Тут вона опублікувала декілька своїх оповідань.

У 1945 році твір «Близько дикого серця» отримав відзнаку фундації «Граса Араня». 

Письменниця, як дружина дипломата, жила в Європі (Італії, Швейцарії, Туреччині, Великій Британії) та США.

Клариса Ліспектор померла 9 грудня 1977 році за день до свого 57-річчя та була похована на єврейському цвинтарі в Ріо-де-Жанейро.

Рання смерть Клариси Ліспектор не стала початком забуття її як талановитого прозаїка. Її книжки перевидають, а також перекладають на різні мови світу.

На українську було перекладено три книги, а тепер додалася і четверта -  «Записки для молоді. Про написане і пережите».