«Замінив пораненого у бою командира». Ровесник Незалежності зі зброєю захищає державу від окупантів

Сергій Мержвінський: -Не знаю, о якій саме годині я зявився на світ, мама розповідала, що Незалежність уже проголосили

Завтра, 26 серпня,  капітан Мержвінський заступає на чергування. Сьогодні у нього вихідний. Насолоджується спілкуванням з сином. Через декілька днів їхньому з дружиною Людмилою первістку виповниться два роки.

-Серпень у нас - суцільні іменини, - жартує співрозмовник. – То в мене вчора був день народження, а перед тим, 20 серпня, сестру вітали, скоро будемо поздоровляти найголовнішого серед нас іменинника – Гордія.

Ім’я для сина обирали… голосуванням

Гордій – ім’я у сина Мержвінських трохи незвичне. Принаймні мало поширене. Кажу про це співрозмовнику.

-У нас у частині служив контрактник, якого звали Гордій, - розповідає Сергій. – Уже звільнився у запас. Іншого військового з таким іменем більше не знаю, не чути, щоб до когось так зверталися. Значить, він був єдиний з таким ім’ям.

Коли чую «Гордій»,  це слово приємно сприймаю на слух. Інші імена так не вражають. Чому? Не знаю. Не можу цього пояснити.

Як тільки Сергій дізнався, що дружина виношує сина, одразу сказав їй, що вже придумав ім’я хлопчику. По виразу обличчя Людмили зрозумів - їй таке не приваблює.

-Дружина не погоджувалася на мою пропозицію, - говорить Сергій. – Натомість мені не подобалися її варіанти.

Подружня пара довго дискутувала. Мало не посварилися через це. Нарешті  глава сім’ї вирішив визначитися по-сучасному - шляхом голосування.  

-На невеликих аркушах паперу написали всі імена, що їх пропонувала Люда, а також мою пропозицію, - розповідає чоловік. – Право вибору надав дружині. Домовилися таким чином: з яким іменем дістане папірець, так і назвемо сина.

Коли Людмила розгорнула скручений листочок, там значилося слово «Гордій».

Ласуватимуть кавунами

У день Незалежності у капітана Мержвінського також був вихідний. Однак йому треба було заїхати в частину. У підрозділі, де він командиром, переважна більшість військових ті, хто призваний на строкову службу.  

-Коли я зайшов у розташування роти, хлопці якраз зібралися біля телевізора, - говорить капітан. – Я привітав їх зі святом і пішов у свою кімнату. Невдовзі після того почув стук у двері.

Підлеглі ротного знали про дату його народження.

-Коли і як вони готувалися, сказати не можу, але запитали дозволу, чи можна у привітати, - говорить офіцер. - Куди було діватися. Сказав, що дозволяю.

Молоді військові говорили щиро, було видно, що їм приємно вітати командира. Наприкінці ще й подарунок вручили. Скромний, але важлива увага, а не те, що дарують.

Офіцеру 28, підлеглі не набагато молодші.

-У минулому призові були деякі солдати старші від мене, - говорить капітан. – Незначна різниця у віці з одного боку дає можливість простіше знаходити спільну мову, а з іншого, буває, навпаки. Але служба є служба. На першому місці тут – дисципліна. Тоді чітко виконуються команди старших. Тоді підрозділ згуртований, бойовий.

Завтра, під час чергування капітана Мержвінського, його бійці ласуватимуть кавунами.

-Треба ж віддячити за поздоровлення, - каже співрозмовник. – Купив сьогодні кавунів, солодощів…

Його підлеглі, зрозуміло, про це ще не знають.

Тато служив у міліції, дядько – в армії

Ще під час навчання у школі Сергій знав, що хоче бути військовим. Його батько служив у міліції. Мамин рідний брат – в армії.

-Я коли бачив їх одягненими у форму, немов заворожений, не міг відірвати очей. Нині це звучить смішно, але міліцейська, військова форма одягу у мене справді викликала незвичні почуття.

Хлопець не раз уявляв себе у такому ж однострої. Бувало, потай від тата приміряв його мундир. Ставав перед дзеркалом… У такі хвилини з’являлося  бажання йти навчатися в Академію внутрішніх військ (нині це Національна академія Нацгвардії України – Авт).

Батьки не заперечували. Навпаки, підтримували його наміри. Це ще більше додавало старання готуватися до іспитів.

Як і тоді, у 2009-му, коли Мержвінський поступав на навчання, так і нині, навчальний заклад знаходиться у Харкові.

Пригадує, коли приїхав на перші канікули, молодші сестри, їх у Сергія дві, були у захваті. Одна з-перед одної вихваляли його, казали, як йому личить  вбрання курсанта.

Коли закінчив навчання, у батьків думка раптово змінилася. Просили залишити обрану спеціальність. Причому, повторювали це не раз.

На календарі був 2013-й рік Росія окупувала Крим. Почалися події на Майдані. Ніхто не знав, що чекає країну надалі. Саме цим пояснювалися тривоги батьків.

На знімку крайній праворуч у нижньому ряду лейтенант Роман Лобань, поруч з ним - Сергій Мержвінський

У 2013-му випускник Академії лейтенант Мержвінський прибув на службу в Калинівку. Його направили у тодішній підрозділ «Ягуар». Через два роки, у лютому 2015-го, він пройшов бойове хрещення під Дебальцевим

Роман захистив нас, а сам - загинув

Сергій каже, що він добровільно просився в АТО. Спершу командування частини не задовольнило прохання молодого лейтенанта.

-Я розпитував хлопців першої ротації про ситуацію, - розповідає офіцер. – Цікавився, що там відбувається. Ніби готувався до того, що скоро теж поїду в АТО. Від деяких фактів, почутих у відповідь, волосся дибки ставало.

-Мене це не зупиняло, - говорить Сергій. – Молодий, гарячий, як кажуть, рвався у бій.

На той час він служив на посаді заступника командира роти. Під час бойових дій на Донбасі дістав поранення ротний з «Ягуару». Сергія Мержвінського терміново відправили замінити командира.

Найстрашнішим для нього стала втрата близької людини. Згадує епізод загибелі їхнього командира взводу лейтенанта Романа Лобаня.

Їхній підрозділ прикривав вихід наших колон з Дебальцевого.

За словами Сергія, тоді, у лютому 2015-го, вони опинилися у справжньому пеклі. Суцільний гул техніки, що виходила з міста, доповнювали безперервні обстріли російських окупантів. Гатили з мінометів, артилерії, танків, «Градів».

17 лютого приблизно 20 бійців опинилися на узвишші на околиці села. По них почався обстріл. Єдине місце, де можна було сховатися, - підвал житлового будинку. Міна впала на подвір’ї. У той час майже всі бійці встигли забігти в укриття. Лейтенант Лобань поспішав слідом. Не встиг. Осколки, які мали залетіти в укриття, Роман зупинив своїм тілом.

-Ми забрали його у підвал, зупинили кровотечу, - розповідає Мержвінський. – Передали по зв’язку медикам, що у нас «трьохсотий». Медики знаходилися у сусідньому селі. Незважаючи на обстріли, броньована машина прорвалася за пораненим. Зуміли доправити до Артемівська в лікарню. Приблизно через годину-півтори після того почули по зв’язку, що наш «трьохсотий» помер від ран.

Відтоді Сергій Мержвінський щороку їздить у зону бойових дій.

Мама казала, що Незалежність уже проголосили

О якій саме годині того пам’ятного дня він з’явився на світ, Сергій не знає. Запитає у мами при зустрічі.

-Мама казала, що Незалежність уже проголосили, - згадує він. – По радіо, телебаченню постійно передавали про цей історичний момент. У пологовому будинку також про це всі говорили.

Запитую співрозмовника, чи відчуває якусь особливість від того, що народився у такий день.

-Мабуть, це подвійна відповідальність, - каже він. – Бо щороку у цей день у країні панує піднесення, паради відбувалися, нині параду не було, але стільки людей вийшло, що ніхто про це не міг подумати.

Можливо, це звучить пафосно, але як по-іншому скажеш? Завдання військових захистити свою державу. Моєму поколінню, випало робити це на ділі, зі зброєю в руках. У кожного покоління – своя місія.  

Справжній офіцер

Командира роти Сергія Мержвінського підлеглі називають справжнім офіцером. Про це розповів прес-офіцер в/ч 3028 старший лейтенант Микола Коваль.

-Завдання ротного – виховання, навчання особового складу, - говорить прес-офіцер. – Крім того, він безпосередньо відповідає за техніку, адже керує ротою оперативного призначення на автомобілях. Недавно його бійці виконували автомобільний марш проїзду у колоні. Успішно справилися із завданням.

За словами співрозмовника, ротний добре знає своїх підлеглих. Відповідно, кожен з них оцінює про себе його дії.

-Наш капітан строгий, але справедливий, справжній офіцер, - так відгукуються військові роти про капітана Мержвінського.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.