Важливий освітній і промислово-торговий центр. Яким ще був Бар понад 100 років тому?

Важливий освітній і промислово-торговий центр. Яким ще був Бар понад 100 років тому?
Усі світлини в матеріалі: fb.com/vinnytsiamuseum
  • Вінницький обласний краєзнавчий музей не втомлюється знайомити вінничан із минулим нашого рідного краю.
  • На своїй facebook-сторінці вони публікують старовинні світлини й поштівки та розповідають історії містечок Вінниччини.
  • Нещодавно черга дійшла й до міста Бар.

Кілька місяців тому Вінницький обласний краєзнавчий музей анонсував online-проєкт «Наш край у поштових листівках і світлинах до 1917 року».

«У фондах музею зберігається значна колекція листівок і світлин кінця ХІХ – початку ХХ століття. На листівках зафіксовані панорами міст і містечок та окремі вулиці, культові та оборонні споруди, державні установи і навчальні заклади, підприємства і крамниці, базари і ярмарки, театри і сквери, важливі події тощо, — пояснювали раніше у музеї. — Світлини — переважно портретні та групові, виконані у фотоательє, однак зустрічаються також пейзажні, архітектурні, інтер’єрні, зроблені як професійними фотографами, так і аматорами».

За цей час працівники музею вже встигли розповісти історію семи різних міст. Про деякі з них ми писали у таких матеріалах:

Дійшла черга й до міста Бар

В’їзд до міста Бар Подільської губернії. Поштова листівка, початок ХХ століття

Що про нього відомо?

«Старовинне місто з багатою історією, засноване на березі річки Рову, отримало від неї свою першу назву — Рів, — розпочинають екскурс у минуле на сторінці музею.— Найдавніша письмова згадки про Рів датується 1405 роком (зв’язок з Ровом Альберта Ровського, який підписався як свідок на грамоті князя Свидригайла 1401 року, ще потребує додаткового дослідження)».

Як йдеться далі, починаючи з 1537 року королівщина Рів, тобто місто й навколишні села, у Подільському воєводстві були у володінні дружини польського короля Зиґмунта І Бони Сфорци. 

«Королева дала поселенню нову назву Бар на честь свого спадкового князівства Барі в Італії. Місто стало центром староства, а барський староста Альберт Стажеховський за наказом королеви збудував тут новий замок (є відомості про замок у Рові в XV ст.), — повідомляють у facebook. — У твердиню, оточену глибоким ровом, заповненим водою, можна було потрапити через підйомний міст. Місто захищали високі вали і дубовий палісад із баштами».

Саме завдяки Боні Сфорці у 1540 році місто отримало магдебурзьке право та чимало привілеїв, які сприяли його стрімкому розвитку й перетворенню на важливий торговий осередок.

«Руїни замку можна побачити на світлинах, опублікованих у праці подільського дослідника Владислава Побуґ-Ґурського, присвяченій минувшині Могилівського повіту, — додають у музеї. — Після Люблінської унії (1569 рік) Бар знаходився у складі Летичівського повіту Подільського воєводства. Зруйнований внаслідок воєнних дій під час Хмельниччини, повільно відроджувався з кінця 1650-х років, однак знову занепав за турецького панування».

Бар. Руїни замку королеви Бони, близько 1902 року
Бар. Руїни замку королеви Бони, близько 1902 року

У 1737 році в Барі було 302 дими, в 1776-му — 405 і ще 74 у присілку Чемериси. 

«Місто розвивалося дуже повільно, поступаючись за кількістю мешканців і заможністю таким містам, як Хмільник, Меджибіж і Шаргород. Однак у 1768-му Бар гучно заявив про себе як місце проголошення Барської конфедерації — союзу польської шляхти для оборони шляхетських привілеїв, католицької віри і насамперед незалежності Речі Посполитої від втручання Росії в її внутрішні справи, — дізнаємося далі. — Після анексії Поділля Росією (1793 рік) і запровадження нового адміністративно-територіального устрою (1797 рік) Бар потрапив до складу Могилівського повіту Подільської губернії, зберігши статус міста». 

Поштовх до розвитку

Як зазначають дослідники, важливою для розвитку міста Бар була наступна подія — введення в експлуатацію залізничної гілки Жмеринка–Могилів-Подільський у 1892-му. На цій гілці була й станція «Бар», яка знаходилась всього за п’ять з половиною верств від міста.

«З 1900 року начальником станції був Володимир Василевський, який до того працював у Подільській губернії помічником начальника станції «Рибниця» і начальником станції «Колбасна» (сучасна Молдова)». 

Начальник залізничної станції «Бар» Володимир Василевський з дружиною Антоніною

Інформація про населення

Відповідно до інформації, яку опублікували на facebook-сторінці музею, упродовж 1861-1913 років населення міста зросло від  7 274 до 22 663 осіб. 

А релігійний склад у 1900 році, мав такий вигляд:

  • 2 803 православних (разом із приписаним до міста селом Шпирками);
  • 765 католиків;
  • 7 865 євреїв.

«Динамічно розвиваючись, місто було промислово-торговим центром регіонального значення і значно випереджало деякі повітові центри. На початку ХХ століття найбільшими підприємствами були цукроварня та винокурня. Щорічно проходило 16 ярмарків, а раз на два тижні по четвергах був базар», — повідомляють дослідники.

Бар. Торгові ряди біля давньої ратуші, близько 1902 року

Бар і шкільництво

Детальніше у розповіді про минуле Бара працівники музею зупиняються на шкільництві, бо починаючи з XVII століття місто було вкрай важливим освітнім центром Поділля.

«У 1616 році єзуїти заснували в Барі чернечий дім, у 1636-му збудували дерев’яний кляштор і костел та відкрили школу для світських учнів, — перераховують вони. — Під час Хмельниччини єзуїтську резиденцію розгромлено. Знову її відновлено в 1701 році, а школу — в 1723-му., з 1749-го. вона мала статус колегіуму. В 1753 році єзуїти розпочали будівництво мурованого комплексу, так і не закінченого до скасування Товариства Ісуса (1773 рік)».

Бар, бічний і задній фасади поєзуїтського монастиря. Світлина Дмитра Малакова, 1970-ті роки

Як йдеться далі, у 1781 році Комісія національної освіти передала поєзуїтський комплекс у Барі Чину святого Василія Великого для провадження підокружної школи Волинського округу. 

«Василіяни були добре обізнані з місцевими реаліями, оскільки з XVII століття мали свій осередок у. Семенках у Барському старостві, а з 1727 — у самому Барі, — читаємо пояснення. — Вони завершили будівельні роботи, розпочаті єзуїтами, і, ймовірно, перебудували костел на церкву. Комплекс складався з головного корпусу (монастир і храм) та двоповерхового шкільного флігеля». 

Навіть під час захоплення Поділля Російською імперією,василіяни продовжували провадити школу. Вона, до речі, в процесі реформування освіти в 1803–1804 роках отримала статус Могилівсько-Летичівської повітової, з 1819 — Могилівської повітової.

«До відкриття Подільської губернської гімназії у Вінниці (1814) Барська школа була головним навчальним закладом Подільської губернії, а пізніше складала гімназії серйозну конкуренцію», — додають у музеї.

У Барській школі навчалась така кількість дітей:

  • 1789 рік — 350 учнів;
  • 1802 рік — 664 учні;
  • 1811 рік — 700 учнів;
  • 1814 рік — 758 учнів; 
  • 1818 рік — 736 учнів; 
  • 1821 рік — 477 учнів (разом із вихованцями парафіяльної школи). 

«Загалом Барська школа була однією з найчисленніших і найкращих повітових шкіл у Віленському навчальному окрузі, до якого належала Подільська губернія. Школа, хоч і не називалася гімназією, але офіційно прирівнювалася до гімназії (до другої половини 1820-х років), що дозволяло її випускникам одразу вступати до університету (випускники інших повітових шкіл мали продовжувати навчання в гімназії), — продовжує розповідати на facebook-сторінці. — Популярність школи також пояснювалася значною кількістю шляхти в Могилівському повіті та відсутністю школи в сусідньому Ямпільському. Перевагою школи було і її провадження василіянами, які користувалися довірою шляхти і мали авторитет добре підготовлених педагогів. Це також притягувало сюди більше уніатів і православних, ніж в інші середні навчальні заклади Подільської губернії».  

Детальніше про інші навчальні заклади Бара читайте ТУТ.

Фотостудії кінця ХІХ-початку ХХ століття

У музеї зазначають, що наприкінці ХІХ й на початку ХХ століття у місті працювало кілька фотографічних закладів. Відомими серед них були заклади Менделя Гершензона, А. Укіса, Антона Юргілевича. 

Бар, фотографічний заклад «Художня фотографія А. Укіса»

«У фотографічному закладі Антона Юргілевича в 1911 році сфотографувалися Лідія, Валентина і Людмила Коваленки, діти Іустина та Надії Коваленків, — читаємо пояснення до світлини. — Іустин Коваленко (1881–1933), уродженець села Щітки Вінницького повіту, був учителем у селі Мізяківські Хутори, а з 1911 року — священиком у Голодках Літинського повіту». 

Лідія, Валентина і Людмила, доньки священника Іустина Коваленка

Відомо, що фотоательє Антона Юргілевича називалось «Бар–Красне Подільської губернії».

«Юргілевич замовляв паспарту на фабриці Іосифа Покорного в Лібаві (нині місто Лієпая, Латвія). На звороті паспарту вміщена інформація про заклад Юргілевича: «Бар і Красне. Тимчасові відділення в П[івденно]-З[ахідному] краї», «Фотографія і художнє ательє. Збільшення портретів», — розповідають далі. — Також знаходимо тут два відбитки штампа, ймовірно, з датою зйомки — 30 липня 1911 рік. Зауважимо, що батько Антона, Матвій Юргілевич, відкрив перший фотографічний заклад у Проскурові в 1880 році».

 

Читайте також:

Славетна польська родина на Вінниччині. Що відомо про Ґрохольських?

«До останнього не вірила, що встигну», або Як завершилась співоча ініціатива Юлії Васюк

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
14:30 На Вінниччині від коронавірусу за добу одужали п'ятеро людей 14:03 У Вінниці завершили ремонт арки на вході до Центрального парку 13:30 Проїзд по 8 грн, а їдеш в сауні. Запитали у вінничан, що треба покращити в транспорті stars 13:15 «Зaбiг в пoвзункaх». У Вінниці нагородили маленьких спринтерів (ФОТО) photo_camera Від читача 23:04 Банкир Владимир Клименко и история с Укринбанк 12:30 Діти просять допомогти знайти вбивцю Григорія Барабаша. Нові подробиці 11:30 Нічні аварії: п’яний водій Volkswagen залетів у відбійник та зіткнення на Келецькій play_circle_filled 10:45 Що очікує долар, євро та рубль на наступному тижні (2 - 8 серпня)? 10:34 Перший раз в перший клас. Що потрібно першачку для школи? 10:33 У кого народжувати у Вінниці? Рейтинг гінекологів нашого міста за відгуками матерів photo_camera stars 09:57 Фоторепортаж з музею Повітряних Сил та інше важливе за 1 серпня на 20minut.ua 09:15 За добу в Україні захворіли 265 людей. Дані про COVID на 2 серпня 08:40 У цей день вітайте Іллю. Історія, традиції та заборони 2 серпня 22:00 Важливе за тиждень. ТОП новин від 26 липня по 2 серпня, які ви могли пропустити 21:16 Овнам — позитив, Рибам — натхнення. Гороскоп на тиждень 2-8 серпня 20:01 Заздрість — це добре чи погано? Як побороти цю емоцію, якщо вона заважає play_circle_filled 19:32 «Це потрібно всім тваринам». Хто такі грумери й що вони роблять для краси домашніх улюбленців? photo_camera stars 19:19 Вінничан попереджають про небезпеку ботулізму. Як оминути отруєння 18:53 ГРВІ та грип в області. Назвали чотири райони, де найбільше спалахів недуги 18:10 «Я знаю, що нічого не знаю». Добірка безкоштовних онлайн-платформ для навчання від 20minut.ua stars
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up