«До останнього не вірила, що встигну», або Як завершилась співоча ініціатива Юлії Васюк

У матеріалі використані фото з facebook-сторінки Юлії Васюк

Упродовж 100 днів вінничанка Юлія Васюк невпинно працювала, щоб познайомити українців із творчими надбаннями наших земляків. До 120-річчя від дня народження видатного подільського фольклориста Гната Танцюри, нагадаємо, вона вирішила заспівати 120 пісень, які він записував понад 100 років тому від неповторної співачки з Вінниччини Явдохи Зуїхи.

Про проєкт #Танцюра120 ми писали раніше у таких матеріалах:

• 120 пісень до 120-річчя Гната Танцюри: пісенний челендж вінничанки вже на фінішній прямій
• «Культурна ідентифікація». Чому вінничанка вирішила заспівати 120 народних пісень і де їх почути?

І ось 10 червня на facebook-сторінці Юлії Васюк з’явилось відео із завершальною піснею «Ой роде мій».

В описі до відео співачка зазначила, що останні три місяці були наповнені незвичним для неї стилем життя, постійним вибором і опрацюванням матеріалу.

«Не варто і казати, що для себе я в цих пошуках таки, мабуть, переспівала чи не усі пісні, записані від неї  (Явдохи Зуїхи — авт.) Танцюрою. Такою залежною від майже щоденних публікацій у ФБ я ще не була, — написала вінничанка. — Мені трохи шкода прощатися з цією унікальною ініціативою — я навіть не підозрювала, що здатна на таке».

Разом із цим Юлія Васюк підготувала маленьку статистику щодо виконаної роботи.

«На 20.00 10.06.21 опубліковано 120 відео, загальною тривалістю 4 години 18 хвилин. Найкоротший запис триває 17 секунд (веснянка «Ой на горі льон, льон»). Найдовший — 17 хвилин 17 секунд — співпадіння, але факт! (балада «Ой високо сонце сходить»), — перераховує вона. — Відео поширили 670 разів. Прокоментували — 736! Пісні набрали 10 214 позначок like. А послухали (подивилися) відео більше 30 000 разів!!!».

Журналістці «20 хвилин» ініціаторка проєкту зізналась, що результатами вона задоволена.

— Найважливіша перемога — це перемога над собою! І для мене проєкт #Танцюра120 став саме такою перемогою, — ділиться враженнями Юлія Васюк. — Це тільки звучить так легко і просто: 120 пісень за 100 днів. А насправді цей процес вимагає вагомої попередньої підготовки: пісні треба вибрати, розібрати, вивчити або хоча б підтекстувати, заспівати та аж на кінцевому етапі — записати відео, підписати й оприлюднити. Це вимагало витрати великої кількості часу, зусиль і терпіння. Зрештою, я до останнього не вірила, що встигну.

Постійна відповідальність

Найважче, за її словами, було самоорганізуватися.

— Ти знаходишся у постійній відповідальності перед собою, суспільством, тими людьми, які тебе підтримують. І коли оголошуєш на всю країну, що ти це зробиш — то мусиш відкидати втому, зміну настрою, небажання та інші подібні речі, бо ти ж сама зобов'язалася, — пояснює вона. — Проте, є ще одна причина.  За цих три місяці часто перечитувала записи Танцюри про саму Явдоху Зуїху, її життя, умови їх співпраці і щоразу не могла стримати сліз: у той час тотального нівелювання всього національного, українського, Гнат Танцюра, будучи молодим 17-річним хлопцем, розгледів геній звичайної сільської жінки і своєю щирістю, наполегливістю, терплячістю і неймовірно потужною працею підніс його над усіма через століття! Це дійсно унікальне явище! 

Вони, продовжує розповідати Юлія Васюк, разом записували й опрацьовували той матеріал 12 років.

— А мені складно присвятити пам'яті їх роботи три місяці? — Риторично запитує вона. — Я не могла цього не зробити, не заспівати!

Улюблені пісні

За три місяці плідної роботи наша співрозмовниця заспівала багато побутових, весільних, заробітчанських, історичних та інших пісень. Зрозуміло, що вибрати з них одну найулюбленішу неможливо.

— З пісень, записаних Танцюрою, найбільше люблю довгі і протяжні. Їх виконувати найважче, але в них особливе відчуття життя, — зізнається Юлія Васюк. — Сама Явдоха научала Гната Трохимовича: «Дивися-но добре у свої папери та в ноти, щоб там правдиво все було записано, бо то людські сльози, і пропускати нічого не можна, бо то великий гріх. Пісню ж бо всякий знає, і брехні тобі люди не простять». Оті сльози, мабуть, мені чомусь найближчі…

Подібних творчих ідей у Юлії Васюк вистачає. Та поки їй потрібно трохи часу на переосмислення зробленого.

— Наразі беру невеликий творчий тайм-аут, щоб ще все переосмислити, пережити, по-новому увібрати, — додає вона. — Бо весь цей час я жила не тільки з мамою і донькою, а й ще з двома людьми — Гнатом і Явдохою, їхніми думками, життям. День у день. Ідеї, звісно, є, але я ще не готова ними ділитися.

Останній акорд проєкту

Зазначимо також, що 11 червня у Вінницькому обласному молодіжному центрі «Квадрат» відбувся символічний концерт, де прозвучали 20 пісень, які записав подільський фольклорист 100 років тому.

«У різних стилях, інтерпретаціях, формах, складах. Обрядові, побутові, ліричні, жартівливі. Від автентики до сучасного аранжування. Дві години співу пролетіли для нас, як 20 хвилин, — поділилась Юлія Васюк враженнями від події. — Моя дорога Мокоша, Вінницький фаховий коледж мистецтв імені Миколи Леонтовича, я вам не часто це кажу, але знайте, що люблю вас безмежно».

Щобільше, по завершенню концерту стало відомо про перевидання унікальних видань у тритомнику «Пісні Явдохи Зуїхи», «Пісні в записах Гната Танцюри» та «Українські народні казки». Над цим працюватиме видавництво «Літера ЛТД»

«Це таке диво, що наші подільські скарби невдовзі будуть у доступі для придбання! Низький уклін вам за вашу працю і ініціативу, — читаємо далі facebook-допис. — Сказати, що цей вечір був особливим для мене — це нічого не сказати, адже я до останнього сумнівалася, чи варто робити цю підсумкову зустріч. Створити дві абсолютно різних тематичних програми по дві години з нуля за рік в умовах карантину — це, мабуть, багато для студентського колективу. Але якщо твоя мета правдива, щира і дійсно вартісна, то все складеться само собою. Так і сталося».

Читайте також:

Літо без ковіду та дрескод сучасної України: у Вінниці відкрили виставку дитячих робіт

«Так я почуваюсь щасливою»: як вінничанка перетворилась на зеленоволосу ельфійку з гострими вушками

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.