«Культурна ідентифікація». Чому вінничанка вирішила заспівати 120 народних пісень і де їх почути?

Дарина ДІДИК

Вінничанка Юлія Васюк

Подільський фольклорист Гнат Танцюра близько 100 років тому записав багато народних пісень. Значну частину йому продиктувала Явдоха Зуїха — співачка з Вінниччини.
Тепер за популяризацію фольклору взялась Юлія Васюк — викладачка Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича.
Ми поспілкувалися з нею про ідею творчої ініціативи та культурну ідентифікацію вінничан.

Вінничанка Юлія Васюк днями опублікувала допис на сторінці у facebook, де представила свою творчу ініціативу — відтворити 120 пісень, які записав український фольклорист Гнат Танцюра близько 100 років тому.

«10 червня 2021 року виповнюється 120 років від дня народження одного з найвідоміших подільських фольклористів — Гната Трохимовича Танцюри, — читаємо у дописі. — Його фольклористична спадщина неймовірно багата, різнобічна, зібрана з великою увагою до дрібниць і нюансів».

У пості йдеться, що тільки від однієї співачки Явдохи Зуїхи із села Зятківці Гайсинського району Вінницької області етнограф і краєзнавець записав 1008 пісень, 925 з яких впорядковано в славнозвісне видання «Пісні Явдохи Зуїхи».

Відео дня

«Це буде неабияким викликом і досвідом для мене, адже щодня я маю публікувати по одній-дві пісні», — додає Юлія Васюк.

Журналістці «20 хвилин» співачка, викладачка Вінницького училища культури і мистецтв імені М. Д. Леонтовича й членкиня правління ГО «Етномайстерня Коло» розповіла, що така ідея виникла в неї зовсім випадково.

— Я гортала «Пісні Явдохи Зуїхи» в пошуках репертуару для студентів і подумала, як би було гарно, якби хтось взявся відтворити велику кількість пісень, щоб трохи наситити простір давніми піснями, — говорить вона. — Хтось... Ми увесь час сподіваємося на цього всюдисущого «хтося», що часто забуваємо, що це під силу нам самим.

Саме тому Юлія Васюк вирішила розпочати з себе, записати пісні й познайомити з ними вінничан.

— Я вирішила, що зроблю це. Не готувалась ні хвилини, а вирішила й почала, — зізнається фольклористка. — Пісні, які планую відтворювати, не готую завчасно. А відбираю за наявністю якоїсь родзинки, яка відгукується особисто в мені: якийсь незвичний мелодичний зворот, цікавий текст або рідкісне ім'я, вживане в пісні, нетиповий ритмічний малюнок...

Проте, за її словами, вона розробила для себе невеличку стратегію стосовно термінів виконання, щоб встигнути опублікувати 120-ту пісню безпосередньо в день 120-річчя Гната Трохимовича — 10 червня.

— Ще не знаю яку, але впевнена, вона буде особливою, — ділиться планами Юлія Васюк.

Що вже заспівала Юлія Васюк?

На сьогодні викладачка відтворила п’ять старовинних пісень. Першою вона виконала «Ой коню мій, коню», яку Гнат Танцюра запис ще у 1929 році.

А далі презентувала містянам весільну пісню «Не стій, сосно, розвивайся» — її традиційно співали, коли молодий йшов до молодої.

Крім самих пісень, Юлія Васюк також розповідає цікаві факти з життя видатного подільського фольклориста.

«Гнат Трохимович Танцюра народився 10 червня 1901 року в с.Зятківці Гайсинського району Вінницької області. Він змалечку ріс в атмосфері сільської праці і незмінних традицій. В його родині обробляли землю і... ткали. А ще співали. Всі разом. І вголос читали українських письменників. До п'ятнадцяти років Гнат перечитав усі книжки в шкільній бібліотеці. А ще в цей час завів щоденника, до якого переписував вірші, оповідки, старожилів, їхні спогади», — написала вона.

У 1918 році етнограф записав купальську пісню «А горобчик та синичку любив».

«Гнат Танцюра почав фіксувати усний фольклор в дуже юному віці — з 15 років, — інформує співачка. — У 17 він уже досить систематично записував пісні — не тільки тексти, а й мелодію. Саме наявністю ще й нотного матеріалу його доробок є таким цінним. А в Явдохи Сивак пісенного добра була бездонна скриня!»

А в 1920-му він почув від Явдохи Зуїхи побутову пісню «Не хилися, сосно».

«Явдоха Зуїха (Сивак) була дійсно феноменальною особистістю. Прожила дуже важке життя, проте залишила для нащадків найбільшу цінність — пісні, в яких зберігала життєву мудрість. Народилася в Кущинцях Гайсинського району в дуже бідній родині. Її батько був кріпаком Микитою Сиваком, якого кущинецький поміщик Равський виміняв на породисту суку... А мати... Мати Тетяна Сивак була п'яницею — все, що було в хаті нажите, виносила з дому і пропивала. Явдоха була третьою дочкою. Найменшою. Народилася 1 березня 1855 року. Мати померла рано, а тому мала Явдоха не знала материної ласки, а батько не вмів приголубити, доглянути... Він тяжко працював, щоб прогодувати сім'ю. Так пройшло Явдошине дитинство — в роботі і злиднях», — пише вінничанка.

Слідкувати за новими публікаціями пісень можна тут.

Популяризація фольклорної спадщини

На її думку, сьогодні українська традиційна культура як ніколи потребує уваги й підтримки.

— Ми мусимо популяризувати свій регіон, яскраво презентувати його культурно-мистецькі надбання, нашу фольклорну спадщину, — переконана співачка. — Гнат Танцюра — це дійсно унікальна постать подільського краю, його фольклористична спадщина надзвичайно важлива для наступних поколінь. Йому вдалося зафіксувати ті пісенні зразки, які на сьогодні вже були б втраченими назавжди, бо більшість фольклорних колективів Вінниччини уже не співають цілий пласт обрядових, побутових, історичних пісень, які не рентабельні для сценічного виконання в умовах сучасності.

Долучитися можуть всі охочі

Усі 120 пісень Юлія Васюк виконуватиме сама, але підтримати ініціативу й долучитися до відтворення записаних Гнатом Танцюрою пісень можуть усі охочі.

— Усім охочим із задоволенням допоможу з підбором матеріалу, — запевняє вона. — Впевнена, що разом ми заново відкриємо багатство нашої подільської пісенної спадщини, бо це, перш за все, важливо для нас, свідомих громадян, яким небайдужа культура нашого краю. Саме за елементами традиційної культури ми ідентифікуємо себе й визначаємо, хто ми. Це маркер, який нас вирізняє з поміж інших. Тому всіх небайдужих до традиційного пісенного виконавства запрошую до відтворення скарбів Гната Танцюри!

Довідка*

Гнат Танцюра (10 червня 1901 село Зятківці, нині Гайсинського району — 12 листопада 1962 Гайсин Вінницької області) — український фольклорист, етнограф, краєзнавець і педагог. Зібрав понад 2500 українських пісень (із мелодіями). Автор друкованих праць: «Жіноча доля в народних піснях» (1930), «Записки збирача фольклору», «Цвіте калинонька». Танцюра підготував збірник «Пісні Явдохи Зуїхи» (1965), в якому подано 925 найкращих зразків із репертуару співачки. Рукописні праці — «Історія с. Зятківці», «Весілля в с. Зятківцях» та інші — становлять окремий фонд в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.

Євдокія Микитівна Сивак (Явдоха Зуїха) (1 березня 1855 село Кущинці Гайсинського району — 19 січня 1935 село Зятківці Гайсинського району) — українська народна співачка, фольклористка. Народилась у кріпацькій сім'ї, була неписьменною. Володіла феноменальною пам'яттю, хорошим природним голосом і своєрідною манерою виконання. Фольклорист Гнат Танцюра записав зі слів Явдохи 1008 народних пісень, близько 400 прислів'їв і приказок, 156 казок та інші фольклорно-етнографічні матеріали. Її пісенний репертуар опублікований окремою збіркою.