Снайпер з АТО попав під обстріл у Вінниці

- До мене приходили просити піти на зустріч і взяти гроші. Казали „назви суму”. Але де гарантія, що вони мене не перестрінуть потім? У Вінниці це не проблема, - говорить поранений Дмитро Чучбера (24), який називає себе айдарівцем

У хірургії лікарні швидкої допомоги з п’ятниці лежить з двома швами на потилиці і чотирма дірками від гумових куль на плечах і попереку 24-річний Дмитро Чучбера. Цей юнак називає себе айдарівцем і носить на шиї іменні жетони зі словом „снайпер”.

- Я - учасник АТО. Мене там вбивали два рази. А тут резинкою вб’ють? Це нудно...

Що ж таке „нудне” сталося з цим хлопцем - хто в нього стріляв серед білого дня і з якої причини - зараз розслідує управління боротьби з організованою злочинністю. Доки підозрюваних і затриманих немає, правоохоронці не деталізують події.

Про сам факт на міліцейському сайті інформували коротко: „На вулиці Червоноармійській у м. Вінниці троє невідомих осіб напали на вінничанина, завдали йому вогнепальних поранень та забрали особисті речі. Потерпілого госпіталізували до хірургічного відділення лікарні міської швидкої допомоги з чотирма пораненнями із пристрою для відстрілу гумових куль...”

Насправді поранень у Дмитра шість. Кваліфікували факт, як розбійний напад, скоєний за попередньою змовою групою осіб. У секторі зв’язків з громадськістю обласної міліції сказали, що зараз вживають активних заходів для встановлення осіб зловмисників та їх затримання.

Але для інтернет-спільноти основні фігуранти стрільби вже відомі. За кілька днів у мережі розійшлася інформація із заголовком „У Вінниці Боря Лексус і Ко розстріляли айдарівця”. Між іншим, анонімні автори писали, що стрільба серед білого дня не обійшлася без „криші” міліції. Після такого, як кажуть вінницькі правоохоронці, начальник міської міліції Юрій Куций називає розкриття кримінального провадження про розбій на Червоноармійській – ділом честі.

„Бойові рани”
Тим часом RIA поговорила з пораненим і головним героєм інтернет-публікацій. Почнемо з юнака. Чи він дійсно айдарівець, запитували у прес-секретаря батальйону Катерини Кравченко. Вона сказала, що Дмитро - не їхній боєць. Сам він говорить, що в кінці січня повернувся з АТО, де таких, як він, офіційно неоформлених, багато.

Дмитро Чучбера був членом Самооборони, а влітку, говорить, пішов добровольцем в АТО. Звідти додому привіз два осколки від ручної гранати.

- Один у шиї, другий у стегні, - показує хлопець. - Я не витягував ці осколки, тому що вони прижилися. Поки не заважають, нехай лишаються. На пам’ять.

А після подій на Червоноармійській на його тілі додалося ще шість шрамів. Як каже хлопець, на нього влаштувала сафарі вінницька банда, яка поперек горла стала і правоохоронцям, і „чекістам”, і людям з кримінальних кіл.    



- До мене приїжджають працівники УБОЗу, карного розшуку, працівники СБУ, люди з Правого сектору, учасники АТО. І ні один не сказав, щоб я відмовлявся від звинувачень і йшов на примирення зі своїми кривдниками. Всі підтримують мене і готові допомогти, - говорить Дмитро. - І з бандитських кіл до мене приїжджали. Я нікого не просив. Люди вийшли на мене самі. Що я маленький, худенький і кашляю, це нічого не значить. З власник джерел знаю, що ці, які в мене стріляли, стоять кісткою в горлі вже давно й не тільки УБОЗу і СБУ.

Напали серед дня
Близько 13.00 в п’ятницю Дмитро йшов з дружиною в районі центру зайнятості. Вона попрямувала до подруги в сторону „Зорі”, а він звернув у вуличку, що веде навпростець до другої лікарні, повз четверте училище. Там їздять авто до гаражів. І Дмитра наздогнали дві машини.

Хлопець називає їхні номери, хоча тоді, каже, їх не розгледів. Марки - темна „Хюндай Санта Фе” і сірий джип „Міцубсі”.

- З першої машини вийшов чоловік років 45-50 у чорному кашеміровому пальто десь по коліна. Він схопив мене за праве передпліччя лівою рукою, а правою приставив пістолет до мого тіла, - розказує Дмитро. – З другої машини вийшли ще двоє...

Дмитра нібито хотіли затягти в машину, але він вивернувся з розстебнутої куртки і кинувся навтіки. Чоловік у пальто одразу вистрілив йому двічі в потилицю. Коли Дмитро біг до училища, у нього стріляли ще.

- Кофту, в якій я був, забрали на експертизу, - говорить пацієнт хірургії. - З неї друшляк зробили. Можна макарони цідити. Я отримав ще чотири поранення, але пострілів було більше.

Дмитро забіг в училище. Його більше не переслідували. Чергова викликала швидку, а охоронець завів його у медпункт. По дорозі хлопець бачив, що машини поїхали в напрямку Київської.

- Поки я чекав швидку в медпункті, з мене повипадали ті кульки. Я їх ще видавлював, бо дуже пекли. Вони не так болючі, як пекучі, - говорить Дмитро і докладно розказує, як діє куля з „гумострілу”, що рве рану і забруднює її порохом. - Зараз у мене стан здоров’я не критичний. Заживає, як на собаці. І, до речі, немаловажний факт - стріляло двоє. Хто другий, я не знаю. Але резинки були різних кольорів. Та і по слуху було зрозуміло, що постріли з двох пістолетів.

Образив старших
Поранений юнак розказав, що з двома із нападників він зустрічався раніше. Розповів історію, як хотів їм три тижні тому продати дорогий мобільний телефон знайомого, але покупці зрозуміли, що посередник „заламав” ціну з розрахунку заробити собі. Через той конфлікт, якщо вірити хлопцеві, в солідного віку чоловіків й залишився поганий осад. Вони його вистежили і - покарали.

- Люди вони старші, годяться мені в батьки. А вийшло так, що я словесно їх просто загнав, розвернувся і пішов, - говорить Дмитро. - Я так зрозумів, що це їх дуже образило. Як це так, що пацанюра обламує при всіх, нагло. Їх це зачепило. І от вони на мене випадково натрапили на вулиці. Думаю, „вели” якийсь час до провулку...   


- До мене приходили просити піти на зустріч і взяти гроші. Казали „назви суму”. Але де гарантія, що вони мене не перестрінуть потім? У Вінниці це не проблема, - говорить поранений Дмитро Чучбера (24) і показує свої травми


Що ж це за чоловіки так поквиталися за наглість і непроданий мобільний? Про них Дмитро говорить, як про мільйонерів з дев’яностих. Боря Лексус і Ко – пишуть про них анонімні автори і називають псевдопатріотами, які користуються іменами громадських об’єднань.

- Я впевнений, що все так і було, як пишуть в інтернеті, - говорить Сергій Чумак про публікації про Борю Лексуса і Ко. - Наші люди спілкувалися з потерпілим. І як там все викладено, і як відбувалося. Не знаю, що було причиною цього всього. Хай слідство встановлює. Але наша організація пообіцяли хлопцю захист, щоб він не боявся і не відмовився від своїх показів.  

Чому і хто самооборонівця-волонтера назвав Борею Лексусом
 - Він не айдаровець – це раз. Коли це все відбувалося, я був у Черкасах – це два. А третє – в мене є інформація, що він торгував зброєю, і це факт. Там міліція розбирається, - так відреагував на дзвінок журналіста керівник Вінницької обласної самооборони Борис Пасіченко, якого називають Борею Лексусом.

- Я читав цей бредняк в Інтернеті. Таке відношення, що я побачив НЛО, - говорить він. - Не хочу виправдовуватися, тому що Бог – свідок. Але як я можу, якщо я в Самообороні, і ми відправляємо машини на АТО, і з Мельничуком особисто знайомий, розстріляти айдарівця? Ви собі уявляєте це?

Дмитро Чучбера сказав, що до Борі Лексуса претензій він не має ніяких. Його на Червоноармійській не було. Але він приходив у лікарню на розмову разом... із стрілком. Питаємо в Бориса Пасіченка, чи не допоможе він зв’язатися зі своїм супутником. Керівник Вінницької обласної самооборони сказав, що звинувачений Дмитром чоловік „в Правому секторі колись був”. Він пообіцяв передати йому номер телефону журналіста. Але до виходу статті ніхто не подзвонив.

То чому ходив непричетний до стрільби керівник Вінницької обласної самооборони на розмову до пораненого?

- Я хотів вияснити для себе, хто це і що це, - говорить він. - Цей хлопець у нас був колись в самобороні. Він, як людина, такий маленький аферистик. За ним шлейф такого іде… Але я не з тих людей, що буду позорити, поносити когось. Розумієте, в цього хлопчика трошки носик у пушку, але я не можу багато розказати, щоб завтра не прийшли наші друзі з СБУ, бо я схему якусь там поламав...

Запитали і про прізвисько у самооборонівця. Він не ображається на нього. Розказав, що „Лексус” до нього причепили люди з Правого сектора після сутички між ними на ГПЗ (розслідується кримінальне провадження).

- У мене машина “Лексус”, і де в кого в телефонах записано «Боря Лєксус». От через це і почали, думаю, так називати.

Чому ж Борю Лексуса поза очі називають мало не кримінальним авторитетом? Борис Пасіченко відповів на це так:

- Коли ми розбиралися з самозахватами земель, рейдерами, фермерами, які не платили податки і самовільно захоплювали землі, ми реально приходили до них туди, все описували і віддавали в державу. І, може, це воно звідти пішло... В цьому житті я немало кому дорогу переходив. Думаю, ще перейду. Через оце все получилося... Зараз я - волонтер, передаю машини на АТО, допомагаю не тільки “Айдару”, а й батальйонам “Київ-1”, “Київщина”, “Донбас”. Всім ми допомагаємо. І якщо я не був у бойових діях, то й не говорю, що був там. А хлопчики молоді собі видумали казочку і говорять. У нас дуже багато малоліток займаються зброєю, наркотиками...
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.