Артур Кюльян раніше жив у Вінниці, навчався у Вінницькому національному технічному університеті на факультеті інформаційних технологій і комп’ютерної інженерії, працював розробником в аутсорсі, а згодом почав створювати власні продукти, переїхав у Каліфорнію, відкрив бізнес, а минулого року ще й став використовувати штучний інтелект у боротьбі з коронавірусом.
Чоловіку вдалося об’єднати кращих спеціалістів із різних галузей у волонтерському проєкті «CoronaWhy».
«Зараз «CoronaWhy» — це міжнародна група з 1311 добровольців, — йдеться на офіційному сайті проєкту. — Його метою є удосконалення глобальної координації та аналіз усіх наявних даних, які стосуються спалаху COVID-19, та забезпечення тих, хто цього потребує, відповідними даними».
Коли минулого року світ зустрівся з пандемією, ніхто, здається, не був до такого готовий. Білий дім разом із групою провідних дослідників вирішили підготувати відкритий набір даних COVID-19 (CORD-19). Тоді вдалось зібрати датасет (набір даних — авт.) із 30 000 наукових публікацій.
— Це дослідження нового коронавірусу SARS-CoV-19 і подібних коронавірусів, таких як SARS і MERS, — розповів Артур Кюльян виданню «Liga.Tech». — На Kaggle (платформі для змагань з аналітики та передбачувального моделювання — авт.) опублікували список питань, відповіді на які треба шукати в цьому датасеті. До прикладу, які є ризик-фактори для COVID-19, чи є зв’язок між курінням і ускладненнями.
Загалом Білий дім сформував 10 таких питань.
— Коли я побачив це завдання від Білого дому, то зрозумів, що AI-інженери не зможуть розв’язати такі абстрактні питання, — йдеться далі у матеріалі.
Дослідник зізнався, що зрештою його побоювання підтвердились, інші фахівці не розуміли, що це за дані й що з ними потрібно робити далі. Тому він взявся допомогти.
Можна сміливо сказати, що історія «CoronaWhy» почалась зі звичайного допису у Facebook та Linkedin. Артур Кюльян опублікував заклик приєднуватися до волонтерського проєкту й допомогти з пошуком відповідей від Білого дому.
Після цих дописів до Артура почало звертатися все більше й більше людей — кандидати наук, дослідники, інженери з Amazon, NASA і так далі. Про це написав Артур Кюльян на ресурсі Medim.
— У перший день я спілкувався з 10 людьми й мав 15 дзвінків, — пригадує він. — Я вирішив допомогти сформувати структуру та подолати розрив між загальними питаннями та технічним формулюванням проблеми машинного навчання.
Наступного дня до вінничанина звернулось вже 30 людей і ще 40 йому зателефонували, а починаючи з третього дня, він вирішив перестати рахувати численні телефонні дзвінки від інших дослідників.
— Зрозумів, що основним фокусом має бути щось інтерактивне і те, що даватиме візуальні результати, — продовжує Артур. — Ми вирішили «забити» на 10 існуючих завдань, щоб зосередитись на трьох найкращих, виходячи з наших суб’єктивних міркувань…
Вже на четвертий день його група налічувала 150 членів.
— Почалося щось божевільне, деякі «нетехнічні» люди почали допомагати мені керувати іншими, ми почали розуміти, що у нас тепер є якась нова форма організації, яка насправді є досить ефективною, — пригадує далі хід подій чоловік. — Хтось формулює завдання, лягає спати, а коли прокидається, виявляє, що це завдання вже виконав якийсь випадковий незнайомець з Австралії.
Коли добровольців стало 200, розробники швидко придбали домен і почали створювати сайт, щоб представити себе світу вже не як випадкову й маленьку групу однодумців, а справжню структуру.
У травні 2020-го, ця структура налічувала вже 350 осіб. Тоді ж вони вирішили зосередити свою увагу на чотирьох завданнях.
— Зараз у нас є команда комунікаційників, яка об’єднує медичних експертів, ми працюємо як з незалежними дослідниками, так і з організаціями, і зараз ми є найбільшою незалежною організацією, що має найсильніший фонд високотехнологічних та високомотивованих талантів, які займається аналізом даних COVID-19, — зазначив Артур Кюльян.
Як ми вказали раніше, спочатку Білий дім запропонував вирішити 10 питань. Щобільше, кожне з них мало ще по 30 підпунктів. Волонтери «CoronaWhy» поділили ці завдання за кількома категоріями: повнота даних, чіткість опису проблеми, складність проблеми з точки зору машинного навчання і наявність вже існуючих рішень для схожих проблем (до прикладу, досвід нільського вірусу чи малярії).
Додамо, що CORD-19 забезпечує світовому дослідницькому співтовариству вільний доступ до більше як 47 00 наукових статей, аби вони могли отримати нові необхідні знання для постійної боротьби з цією інфекційною хворобою.
«Дослідницькі спільноти, такі як «CoronaWhy», застосовують останні досягнення в обробці природних мов, інструментах аналізу даних, машинному навчанні та інших техніках штучного інтелекту, щоб допомогти медичній спільноті знайти відповіді на пріоритетні наукові питання», — читаємо на офіційному сайті проєкту.
Наразі ж волонтери «CoronaWhy» допомагають науковцям відповісти на таке:
— Над кожним напрямком працює окрема команда. До прикладу, ми трансформували абстрактне питання: «Що пишуть у науковій літературі про фактори ризику COVID-19, зокрема про куріння?» у більш конкретне: «Існує достатньо інформації для підтвердження того, що куріння пов'язане з підвищеною захворюваністю COVID-19?», — пояснював вінничанин «Liga.Tech». — Навіть такий невеликий крок, як переведення абстрактного у конкретне, допоможе з вирішенням завдання. Наша перша конкретна задача — уявити, які частини публікацій стосуються певного стану хвороби. Друга — класифікувати ці статті за типом ризиків (генетичні, географічні, демографічні, пов'язані з навколишнім середовищем), щоб дослідники могли подивитися на фактори ризику інших вірусних захворювань, схожих на коронавірус за структурою.
Лише завдяки чіткому формуванню завдання, розробники готують алгоритм, який і формує тисячі публікацій, знаходить у них ключові слова й пов’язані з ними поняття.
— Ми взяли масив публікацій, загорнули його в наборі даних, поліпшили метадані, знайшли відповідний алгоритм — і наш штучний інтелект можна використовувати як для боротьби з коронавірусом, так і для пошуку ліків проти певного типу раку, діабету, ВІЧ та інших вірусів, — додав засновник «CoronaWhy». — Наше суспільство довго привчали до того, що загальний ворог і загальна загроза — десь там далеко й нас не торкнуться. Коронавірус же чітко показав, що вони тут і можуть знищити наше суспільство, економіку...Я сподіваюсь, що наша структура стане мотивацією для інших. Ми не Google, щоб намагатись вирішити всі проблеми. Та я бачу нас як успішний кейс, який доводить, що це можливо робити при певних умовах.
Наостанок додамо, що «CoronaWhy» — це лише одна з багатьох сфер діяльності талановитого випускника вінницького політеху. Артур Кюльян є партнером венчурної студії «Colab», що в Лос-Анджелесі. Там він працює з різними стартапами й допомагає їм на ранніх стадіях з’ясувати, які програмні продукти потрібно розробляти й коли виводити їх на ринок.
Крім того, він бере участь у багатьох фахових конференціях, а також пише книги й статті на теми штучного інтелекту та машинного навчання.
Ще в серпні 2017-го вийшла друком його праця «Robot Is The Boss» — книга, що розповідає найкращий спосіб отримати переваги від використання машинного навчання у бізнесі. Артур Кюльян пояснює у ній серед іншого, чому штучний інтелект зараз такий важливий і на які галузі він найбільше впливає.
Читайте також:
«Ми цей бізнес почали у Вінниці»: історія успішного українсько-американського стартапу
«Я живу своєю роботою». Інтерв'ю з вінничанкою, яка розробляє авіаційні програми в Канаді
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер