За часів Радянського союзу постать Володимира Висоцького була культовою. Не змінилося цього і після розпаду есеру. І навіть сьогодні, 25 січня 2018 року, коли Висоцькому мало б виповнитися 80 років.
Ми зустрілися з одним із шанувальників співака, Геннадієм Бацальовим, для якого ВВ – не просто абревіатура. Це щось більше, можливо навіть на ряду із Всевишнім. Це те, що супроводжує його протягом усього життя. Один із сенсів продовжувати жити далі.
Геннадію 76 років. Через проблеми з очима, він майже нічого не бачить. А через поважний вік, дідусь ледве пересувається. Але з пам’яттю у нього все гаразд. Збереглися спогади про єдину зустріч зі співаком у Москві. Про приїзди Висоцького на Донбас. Про всі журнальні та газетні вирізки, які він збирає майже півстоліття. А ще про чотири книги, які він разом із товаришем присвятили ВВ. І про документальний фільм про єдиний музей в Україні на честь співака.
– Уявити Висоцького 80-річним неможливо. У моїй пам’яті він назавжди залишиться молодим, пророком, який співав про майбутнє людства, – розповідає Геннадій Бацальов, – У Вінниці він ніколи не був. Але нас, його шанувальників, тут багато. Саме у Вінницькій області існує єдиний на всю Україну музей, який присвячений пам’яті Володимира Висоцького. Він знаходиться у місті Оратів.
Творчістю Висоцького Геннадій захопився ще у 60-х роках. У 1986-му присвятив йому першу виставку. У тих же роках видавав так звану «Книгу в газеті». Це зібраний ним матеріал про співака, який протягом року публікувався у «Комсомольському племені». У співавторстві з Олегом Попельницьким видали у Вінниці чотири книги про ВВ.
– Книжки не художні, а документальні. Протягом багатьох років ми шукали сліди Висоцького на Донбасі. Ми самі звідти, тому нам було цікаво дізнатися, де у наших краях він бував, що робив, скільки разів приїздив та з ким розмовляв. Про аварію, у яку він потрапив на шляху в Гуляйполе, спуск у шахту, випадкових попутниць, місця, де він зупинявся у Донецьку і концерти, які не хотіли там проводити. Про все це можна дізнатися на сторінках наших книг, – продовжує Бацальов.
За підрахунками Геннадія, Висоцький зіграв понад 30 ролей у 29 фільмах. У 12-ти з них у Висоцького були головні ролі. Його пісні можна почути у 10 картинах. Загалом написав 101 пісню до 23 кінофільмів. Щоправда не всі вийшли в «прокат».
На честь Висоцького названі близько 30 вулиць, 20 скель, піків та гірських перевалів. Його ім’я носять театри, корабель, літак, сорт гладіолусу та троянди.
У Радянському союзі Висоцькому встановлені понад 20 пам’ятників. Ще чотири у країнах далекого зарубіжжя. Випущені дві пам’ятні медалі і чотири монети.
– Він цілковито віддавав себе роботі та творчості. Був силою духу та совістю того часу, – говорить Геннадій,– Популярність Висоцького була і є феноменальною. Вона обумовлена його поетичним, співочім та артистичним талантами.
Більш детально про актора, співака та про спогади його шанувальників, можна дізнатися у документальному фільмі, героями якого стали засновниця музею в Оратові Галина Доценко та багаторічний дослідник творчості Висоцького Геннадій Бацальов.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 11 від 12 березня 2025
Читати номер