Українська стратегія середнього класу

Наявність потужного, мобільного  і високоорганізованого середнього класу – ознака стабільності і запорука розвитку будь-якого суспільства. Це як у футболі: скажи мені, який твій півзахист, і я скажу, що являє собою твоя команда. До середнього класу традиційно належать підприємці малого та середнього бізнесу, управлінці, кваліфіковані фахівці, освітяни, лікарі, юристи, науковці. Принаймні, мають належати теоретично. На ділі все набагато складніше і скептики стверджують, що в Україні середній клас не сягає навіть 5%. Якщо вони мають рацію, це означає, що «становий хребет держави», як часто називають середній клас, слід фактично створювати заново.

«Ми маємо за наступні 5 років створити умови для становлення в Україні справжнього середнього класу… Середній клас у моєму розумінні, - це український вчитель, український лікар, український фермер, український підприємець. Це ті люди, які формують основу нашої держави. І вони мають жити гідно», - так сформулював своє політичне кредо на найближчу перспективу Прем'єр-Міністр України Володимир Гройсман.

«Жити гідно», попри свою лаконічність – доволі складна формула, яка містить багато чинників. Зрозуміло, в першу чергу людина прагне задовольнити свої матеріальні потреби, що називається, «нагодувати сім’ю». І тому створити належні умови для цього, забезпечити гідну зарплату, гарантувати економічну стабільність, захищеність – справжній виклик для відповідального політика. Проте це далеко не все. Людська природа прагне самовираження; люди хочуть дати гарну освіту своїм дітям, лікуватись у клініках із сучасним обладнанням та кваліфікованими спеціалістами, їздити на відпочинок, витрачати кошти на благодійність. І все це в комплексі формує середній клас та об’єднує націю для вирішення доленосних завдань.

Давайте пригадаємо, як йшли добровольцями у 2014-му юристи, комп’ютерники, викладачі вузів. Йшли воювати за незалежність української землі, полишивши адвокатську практику та зручні кондиціоновані офіси, йшли не з примусу, а за велінням серця. «Сіль землі»,- сказано було давно і з іншого приводу, але метафора ця свого значення не втратила донині.

Ось що таке потужний середній клас. Саме він орієнтований на динаміку, розвиток суспільства, для нього важлива правова захищеність, по-справжньому незалежні суди і реальне, а не деклароване поняття «соціальна держава».

А тепер про найважливіше: що треба зробити, щоб в Україні з'явився середній клас? Власне, ця робота розпочалась не сьогодні. Функціонування середнього класу жорстко детерміноване станом економіки. І економіка України, хоч і повільно, але зростає. Приблизно 3% на рік – такий її поступальний шлях. За три роки відкрились 3,6 тисяч нових підприємств, було створено 700 тисяч нових робочих місць. Зростали середні зарплати, понад 750 млн. гривень одержали на розвиток своїх господарств фермери. Паралельно здійснювалась і продовжує здійснюватися низка реформ – децентралізація, освітня, медична. При цьому союзників у парламенті в уряду Гройсманабуло не так вже й багато: можливо, тому десятки нагальних законів так і залишились неприйнятими…

«Чому середній клас є середнім? Тому що це люди, які отримують середні у цьому суспільстві доходи і за своєю кількістю складають більшість цього суспільства. Тому вони можуть впливати і на політику, і на загальний напрямок розвитку тієї чи іншої країни»,- ця теза соціолога Андрія Биченка до певної міри є квінтесенцією розвитку середнього класу. Саме так - середній клас має визначати висхідні шляхи розвитку своєї країни.

Кілька років тому у Національній доповіді «Новий курс: реформи в Україні» Національна академія наук України, порівнюючи соціальні структури нашої держави та країн розвинутої демократії, акцентувала увагу, що український середній клас не має чітких уявлень про власні завдання та інтереси, у нього відсутні політичні партії, які б адекватно репрезентували його у парламенті. Що ж, здається, середній клас дослухався до точки зору академіків – політсила, яка прагне відстоювати його інтереси, в Україні з’явилась.

«У Вінниці створюються умови для розвитку середнього класу» - Леонід Марцинковський

Ми поцікавились у Леоніда Марцинковського, адвоката та захисника інтересів вінницького підприємницького середовища, за який час та при яких умовах можна реалізувати амбітне завдання створити середній клас, яке озвучив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман?

– Взагалі-то багато планів Володимира Гройсмана називали амбітними, згадайте, приміром, як реагували на його заяви, коли він був ще міським головою, щодо освітлення міста, ремонту доріг, ліквідації стихійної торгівлі чи впровадження транспортної реформи – спочатку було чути багато критики. А тепер оглядаються назад і називають його першим вінницьким мером, який розпочав якісні та незворотні зміни для вінницької громади. А коли він поїхав у Київ з місією впровадити реформу децентралізації - дехто називав його фантазером, але зараз бюджети міст та ОТГ зросли в рази, будується нова інфраструктура, ремонтуються дороги.

Успішного досвіду у Гройсмана достатньо, він має системний підхід до вирішення проблем. Тому цілком ймовірно, що за кілька років українські лікарі та вчителі будуть мати зарплату не гіршу чим, наприклад, в нашій сусідній Польщі. Що таке середній клас? Це не просто дати людям більше грошей. Потрібно створити умови, щоб усі, хто прагне жити гідно, міг цього досягти без зайвих перешкод. Сьогодні будуються нові школи, створюють інноваційно-технічні парки, розвиваються індустріальні парки. Звичайно, для реалізації задуманого потрібні час, команда якісних кадрів і підтримка людей. Команда у Володимира Гройсмана зібрана. Ці люди мають чітке розуміння, що і як потрібно робити, а решта залежить від громадян, в тому числі від вінничан.

До речі, про децентралізацію. Чи відобразилась ця реформа на створені нових робочих місць у Вінниці?

– Звичайно. Роль держави – не створювати робочі місця, а змінювати умови і правила гри таким чином, щоб створення робочих місць було вигідним для інвесторів. Революція бюджетних відносин, яка розпочалась в 2014 році, - є фундаментом для створення таких умов. І тому наша Вінницька міська об’єднана громада зараз як ніколи раніше зацікавлена у збільшенні робочих місць, бо від цього зростають і надходження з ПДФО, 60% якого залишається на місцях. Передумови для успіху громад і водночас для збільшення кількості робочих місць - створено. А далі робота за місцевою владою. Як на мене, у Вінниці з цим справляються. Зараз йде активна робота для створення комфортного інвестиційного клімату. У Вінниці суттєво зростають капітальні інвестиції: в житло, в транспорт, в інженерні споруди. Зараз з ще більшою інтенсивністю працюють над туристичною та логістичною складовою. Вінницький аеропорт дасть необхідні сполучення з країнами Європи. Через Вінницю проходить міжнародний транспортний коридор «GoHighway», який з’єднує порти Балтійського та Чорного морів. Крім того, для інвесторів пропонуються гнучкі ставки податку на землю та нерухомість. А ще у нашого регіону зручне географічне розташування. Все це в комплексі являється конкурентною бізнес-пропозицією для інвесторів, в тому числі й для іноземних, а в результаті – нові робочі місця та гідна заробітна плата.