На вихідних в парку зустріла знайому пару. Запитала, чому відпочивають не в повному складі, без дитини? «У сина – канікули суворого режиму!», - відповів батько. Запитую: «Провинився, і залишили вдома?». «Ні, відправили в дитячий табір!», - з сумом відповіла подруга. І тут, начебто виправдовуючись, додала, що в них щільний графік роботи, а обидві бабусі теж працюють.
Наступні дві години, що ми гуляли разом, були присвячені темі відпочинку в дитячому таборі. Я призивала на допомогу всі свої ораторські здібності, щоб довести батькам, що дитячий табір – це не безнадійний варіант канікул, це не «колонія суворого режиму», а чудовий відпочинок і море дитячих спогадів, якщо правильно обрати заклад.
Я пригадала своє дитинство. Щороку відпочивати в піонерському таборі (тоді вони так називались) було щось на кшталт престижу, бо батьки зуміли дістати путівку, саме так дістати, а не купити. Бо це було справжнім дефіцитом. Це перші дискотеки в моєму житті, це нові друзі, це можливість проявити свої таланти. «День Нептуна», «Бал квітів», «Країна навпаки», «Королевська ніч» - і ще ряд свят, які я згадую і досі. А знайти і знешкодити... банку згущеного молока – як на мене, мабуть і досі немає цікавішої гри. В підсумку пара доданих кілограмів до моєї ваги за зміну, що так радували маму. Обов’язково хоч одна грамота за таланти або заслуги, що додавала мені впевненості в собі і гордості татові. І спогади на цілий рік. Мабуть в той час не було дитини, яка б не відчула це на собі.
Мені не згадуються ранні підйоми, два тренування в день (наш тренер обирав спортивну зміну в серпні), піонерські лінійки, чергування в столовій, прибирання території. І листок подорожника від укусу комарів.
Сьогодні я розумію, що то був безцінний досвід спілкування з однолітками, унікальний життєвий досвід бути самостійною, можливість проявити свої таланти, колективно знаходити вірні рішення.
Сподіваюсь, що я змінила думку своїх друзів про дитячий табір на кращу.
Щоб батьки були спокійні, а діти задоволені, я б порадила при виборі табору звернути увагу на наступні характеристики:
- безпека відпочинку
- умови проживання
- харчування
- програма відпочинку
- педагогічний колектив.
А ще не варто батькам приїжджати щодня в табір, так дитині складніше буде влитися в новий колектив. Третій та сьомий день перебування в таборі є критичними. Якщо дитина просить забрати його додому, спокійно поговоріть з нею, і попросіть дати слухавку вихователю. Потрібно звернутися до дорослого, щоб з'ясувати чи дійсно існує така проблема, бо діти лише через тиждень звикають до табору та його режиму.
На запитання «варто чи ні відправляти дітей в табір?» Я б відповіла, що спробуйте, і ви зрозумієте, що варто.
А канікули суворого режиму – це коли ваша дитина літні канікули проводить дома перед комп’ютером чи телевізором. А ви щогодини телефонуєте, щоб спитати, чи вимкнутий газ (вода, світло), чи на замку двері і т.д. І як винагорода дитині – вечором гра з друзями на асфальтованому майданчику біля будинку.
Чи про таке літо мріють діти?
Кращі дитячі табори Вінницької області http://www.myvin.com.ua/ru/catalog/travel/camps.html
