Яскрава перемога… і водночас гірка поразка. Чи може бути більшим розчарування в житті? Як гідно це сприйняти, як не зрадити справі, якою займаєшся? Таке випробування не кожному під силу.
Зі школи ми знаємо про Чумацький та Великий шовковий шлях, з сералів про Золотий (шлях до впокоїв султана). Хрестовий шлях (не путати з Хресним ходом) увійшов у нашу свідомість, як поняття, що за гранню людських можливостей. «Хрестовий шлях» до перемоги – це історія кондитера з Італії, легкоатлета Дорандо Пієтрі, відомого своїм драматичним фінішем і дискваліфікацією на ІV Олімпійських іграх в Лондоні в 1908році.
Щоб в повній мірі зрозуміти шлях до перемоги, треба на мить уявити себе свідком тих подій. Марафон (42 км 195м) відбувався в умовах незвичайно спекотної для Лондона погоди. Дистанція пролягала від Віндзорського палацу до стадіону «Уайт Сіті». В забігу брало участь 57 спортсменів із 16 країн світу. Ніхто не робив ставку на мало кому відомого італійського спортсмена, якому судилося бути переможцем … і переможеним одночасно.
Очевидці писали: «Майже в несвідомому стані Дорандо Пієтрі з’являється на доріжці «Уайт Сіті». Долаючи втому та втративши орієнтацію, він біжить по стадіону в зворотному напрямку. Глядачі та судді намагаються підказати спортсмену. На очах у 75 тисяч глядачів італієць декілька разів падає. Йому допомагають підніматися і продовжувати біг суддя і журналіст (хронікери того часу стверджують, що то був сер Артур Конан Дойль). Марафонцю знадобилося 10 хвилин для подолання останніх 350 метрів. Увесь стадіон напружено стежив за тим, як спортсмен веде боротьбу, за гранню людських можливостей, з самим собою і останніми метрами дистанції. Д.Пієтрі фінішував першим з результатом 2 год. 54 хв. 46 сек. Із стадіону його винесли на ношах.»
Фініш Пієтрі. (Праворуч в кепці – Артур Конан Дойль, корреспондент Daily Mail)
Олімпійським чемпіоном оголошено… Джонні Хейза, що фінішував другим. Керівництво його команди подало апеляцію, і Д.Пієтрі дискваліфікували за сторонню допомогу. Проте героєм Олімпіади, що увійшов до історії, став маленький італійський кондитер – за свою мужність, дивовижну завзятість і наполегливість в досягненні мети.
Надзвичайна воля до перемоги не залишилася непоміченою. Спеціально для Пієтрі, за замовленням Британської королеви Олександри, був виготовлений такий самий кубок переможця (тільки срібний), який і вручили Пієтрі.
Завдяки пресі Дорандо Пієтрі став світовою знаменитістю. І фотографії, і кіноплівка зафіксували його драматичний забіг, який нарекли «хрестовим шляхом» до перемоги. Кореспондент Daily Mail, що був присутнім на трибунах, Артур Конан Дойль, вражений зусиллями італійського атлета. У своєму репортажі він написав так: «Найбільші зусилля італійця ніколи не будуть викреслені з історії спорту, незалежно від рішення суддів.»
Італійський марафонець Дорандо Пієтрі не отримав медалі, але він одностайно визнаний героєм Олімпіади. І остання пряма - це справжній «хресний шлях». Ні, він не перший, він – більше, ніж перший!».
Ця історія підштовхнула мене дещо переосмислити цілі, до яких прагну в житті. Задумалась: чи подолаю цей шлях; чого буде варта перемога; чи не зломить поразка? Чи не буде шлях до перемоги «хрестовим»? Чи зможу, як Дорандо Пієтрі після програшу, продовжувати займатися улюбленою справою?
Моя спортивна кар’єра давно завершена. Такі питання ставить само життя. А якою є Ваша відповідь? На що Ви готові?
