У день молоді Студентський Парламент Вінниччини започатковує нову сторінку свого блогу!Ми ділитимемося із вами, дорогі читачі, історіями успіху людей, які не дивлячись на юний вік, досягли вершин.
Першим свою власну історію успіху нам розповів Артем Терез.
Артем власник мережі кав'ярень, засновник фотостудії та учасник декількох телевізійних шоу.
Попри напружений робочий графік та зайнятість , хлопець приділяє багато часу улюбленому спорту та активному відпочинку.
Як стати власником успішних бізнес проектів у 23 роки ? Чи існує місце для кохання на шляху успіху? Чи вважає себе Артем Терез представником "золотої молоді"?
Про це та багато іншого читайте у відвертому інтерв'ю.
Артеме,твоє життя надзвичайно активне та різнопланове, однак,чи вважаєш ти себе успішним?
Я не можу голосно про це заявляти, краще нехай висновки про мене роблять інші. Хоча можу впевнено сказати, що у невеликих переферійних цілях, які я собі ставив - я досяг максимальних вершин. Успішними можна назвати мої досягнення у спорті, кар'єрі. Однак у мене великі амбіції, великі плани і тому я думаю, що справжній успіх очікує на мене попереду. Я у це вірю, я це знаю, і працюю над цим щодня.
Тому у дрібничках, так - є місце успіху, але доки я не дійду своєї великої мети - я не можу із повною щирістю говорити про власний успіх.
Видатні філософи не могли дійти висновку, що ж таке успіх. Та й до сьогодні у кожного своя догма на цей рахунок. А як ти розумієш успіх?
Успіх , для мене, може бути від того, що людина мені зараз посміхнулася просто так , успіхом можна назвати вдалу бізнесову пропозицію, досягнення у спорті, або ж знову таки у кар'єрі.
Але звісно успіх - це процес, який потребує постійної праці, наполегливості. Я не можу назвати щось, що "впало із неба" успіхом. Ні, це скоріше вдача, а до успіху потрібно йти. Необхідно робити велику кількість маленьких рухів, щоб досягти великого успіху.
Не кожна людина у 23 роки може похизуватися власним бізнесом та популярністю, а як культивувати у молоді бажання досягти успіху?
Мені здається, що якийсь відсоток цього, все ж генетично запрограмований, але впродовж життя необхідно покращувати та розвивати свої якості. Тобто , сидячи на канапці ти ніколи не досягнеш успіху, не зробиш успіху. Необхідно бути максимально пластичним, комунікабельним, щодня спілкуватися із новими і новими людьми, навчатися. Не можна закриватися за ширмою під назвою "я все знаю", або ж "у мене досвід". Не має межі у покращенні. Максимальна активність будь-якої людини фіксується у проміжку від 17 до 35 років, - це невеликий період, і в цей час необхідно встигнути зробити усе, щоб потім мати результат, який працюватиме на тебе.
У кожного є свій ключ до успіху. Я впевнений, що ті речі , які я робив на початку свого становлення ( вони для мене здавалися правильними), зараз не мали б такого успіху і молоді сьогодні необхідно шукати свої шляхи . Адже ключ до успіху - не універсальна відмичка, а індивідуальний продукт щоденної праці та власного креативу.
Час змінюється, щодня ми дізнаємося про якісь іновації. Якщо ще рік тому Інстаграм використовувався лише як хостинг для фото, то сьогодні там можна вести переписку, це свідчитьь про те, і це простий банальний приклад того, що життя крокує вперед. Але незмінними повинні залишатися людські якості : працелюбність, принциповість, впертість ( у мірах адекватної, звісно).І взагалі поняття золотої середини повинно бути у наших головах.
У 18 років я служив у армії, потім повернувся і зустрівся обличчям до обличчя із проблемою, що мені просто принципово важко просити гроші у батьків. Я пішов працювати до магазину одягу. І тут я вкотре зрозумів, що мені важко підпорядковуватися комусь , у армії це було справжнім випробуванням для мене, те саме я відчув і працюючи. Я часто задавав собі запитання : " Ну коли настане той день, коли я нарешті звільнюся і почну займатися улюбленою справою ? Коли я вже прокидатимусь зранку із думкою, що "я себе знайшов" і у мене буде вільний час для друзів ?" . Але я був не правий. Знаєте чому? Тому що якраз тоді у мене був вільний час на розваги із друзями, тоді у мене був чіткий графік роботи. А зараз усе моє життя - непередбачуване та насичене робочими моментами. Я можу вийти зранку, а повернутися далеко за північ. Так, це прекрасно, що я можу організовувати свій власний час, але результат тепер залежить лише від мене. Успіх моєї ка'вярні залежить лише від моєї працездатності.
З 6 років я займався спортом. І характер, який у мене сформувався - лише завдяки спорту. Я займався і акробатикою,і боксом, і врешті-решт футболом , який став моїм основним видом. Тренер вкладав у мене меседж, що всюди необхідно бути першим. Армія допомогла мені сформувати пунктуальність Усе це сьогодні знайшло відображення у моїй роботі. .
А як ти вирішив, що хочеш займатися саме кав'ярнями?
Я часто у футбольні роки , коли мені було років 14, їздив до Києва і саме там зародилася ідея із кав'ярнею. Тому що у Вінниці цей вид не був взагалі представлений: нам готували каву у незрозумілих автівках, наливаючи її у пластикові стакани ...І тоді я висловив бажання організувати портативну кав'ярню у Вінниці. На що мої батьки, знайомі надто скептично відреагували і сказали, що мені потрібно вищу освіту отримати і серйозною справою займатися.
Але чим більше мені це говорили, тим більшим був мій внутрішній супротив. І це спонукало мене до ще більшої праці для того, аби відкрити власну справу.
Усе в моєму бізнесі було поступово. І люди бачать те, що усе розвивається із душею, це приваблює їх і приваблює .І мене це надзвичайно тішить.
Тому пам'ятайте, усе , що ви робите потрібно робити на найвищому рівні і лише докладаючи частинку себе.
Я впевнена, що для кожного досягнення вершин - це тернистий шлях, крокуючи яким, вибудовується власна стратегія. Якими є правила успіху Артема Тереза?
Я сформував би одне єдине, однак головне і ось чому: з а рік роботи , а кав'ярні працюють саме стільки, до мене приходила велика кількість різних людей, усі щось радили, говорили як краще. І за цей рік я зрозумів, що важлива складова - це досвід, а точніше власний досвід. Потрібно менше говорити, а більше робити . Якщо умовно поділити час, то доцільно 20% витрачати на розмови, балачки, а 80% - на роботу. Тому що люди полюбляють багато поговорити, а це краде час. Як Омар Хайям колись писав, що найбільший ризик - не ризикнути.
Тому завжди , коли є вибір між "так" чи "ні" - я оберу так; між "робити" і"не робити " - я оберу "робити", тому що це хоч і ризик, але це у будь-якому випадку рух вперед. Ти отримаєш або ж досвід, або ж якісь нові знайомства і це буде лише тобі на користь у майбутньому.
У моєму житті був такий час, коли я працював у міськвиконкомі. Ми займалися волонтерськими проектами, і хоча великої заробітної плати у мене не було, однак я здобув велику кількість гарних знайомств, друзів та досвід. А зв'язки , чесно кажучи, вирішують дуже багато. У мене є товариш, у якого був крутий стартап, але можливості реалізації не було. І у от у такому випадку зв'язки дійсно вирішили його майбутнє, тому що людина , яка була фінансово спроможною йому допомогти? - це зробила.
Ти займався громадською діяльністю, не хотів би повернутися до цього?
Мені це надзвичайно подобалось, але це нереально важка праця. Організовувати велику кількість людей, писати проекти, реалізовувати їх. Будувати плани заходів - хоч це і схоже на ведення бізнесу., але це потребує великої кількості часу та уваги , тому наразі це важко втілити.
А чи хотів би поєднувати бізнес та громадську активність ?
Було б круто, ми періодично збираємося і їдемо до дитячих будинків, аби просто у неформальній атмосфері провести час із дітками.
Розкажи ще про один свій успішний проект : "Together and Forever".
Ми із Вовою Оксамитним , споглядаючи на те, що у мене є достатня популярність , мене пізнають на вулицях, а до того ж і участь у телепроектах автоматично дала змогу завоювати увагу школярів, вирішили реалізувати цікаву ідею. Так і організували фотостудію та допомагаємо закарбувати на фото найщиріші та найцінніші моменти життя людей. Ми розраховували на мінімальний результат, а отримали - у три рази більший. Впевнений, що усе з кожним роком ставатиме лише краще , але головне як говориться - здоров'я, здоров'я і ще раз здоров'я:) й мирне небо над головою...
Деякі вважають тебе представником "золотої молоді", як ти реагуєш на це?
Першочергово варто сказати, що золота молодь - це діти багатих батьків, які живуть за їх кошт. Я таким не займаюся, і тим більше, вважаю абсурдним , коли мене додають до кагорти "золотої", якої як на мене у Вінниці немає:) Варто реалізовувати себе у щоденній праці, а не займатися марнотратством.
Ти був учасником декількох відомих теле-шоу, тому логічним є наступне запитання. Чи є місце коханню на шляху до успіху?
О, це цікаве питання. Я нещодавно бачився зі своїм приятелем ,і запитав : "Ну що там у тебе з особистим? ", на що він відповів : "Так само як і у тебе". До чого я веду, коли у тебе голова переповнена думками про те, як якісно зробити свою справу, - не вистачає часу для "любовних переживань". Особисто мені було легко будувати відносини, коли було багато вільного часу, от тоді у голову і приходили різні думки ,а зараз часу немає. Це надзвичайно важко поєднувати.
Для самотніх дівчат винайшли гарну відраду - котів, а у чоловіків інша - робота;)
Чим живе сучасна молодь?
Чесно кажучи, я хотів би щоб молодь більше займалася спортом, активним способом життя. А сьогодні переважна більшість приміряє на себе роль "світських левиць та левів" і витрачає свій час лише на вечірки.
Хоча чесно кажучи, я остаточно не зможу відповісти, чим ще вона живе . ...Ну от зараз чемпіонат Європи з футболу - всі живуть футболом, до цього було Євробачення - ну о ним і переймалися .
Я хотів би бачити більше спортивної молоді, здорових та гарних людей, які будуть прославляти нашу державу. І якщо вдасться , то саме пропагування здорового способу життя я бачу першочерговим своїм завданням у політиці.
Тобто планується політична кар'єра?
Так, у майбутньому. Політика - це звісно брудна справа, йти у неї зараз і бути пішкою - я не хочу. Необхідно мати власний бізнес за плечима , аби робити дійсно гарні справи.
Що ти побажав би нашим читачам?
Ніколи нічого не боятися. Намагитися щось змінити, і навіть якщо не виходить - не зупинятися , а отримувати із цього якісний досвід та йти далі.
Пробуйте щось нове!
Про це та багато іншого читайте у відвертому інтерв'ю.
Артеме,твоє життя надзвичайно активне та різнопланове, однак,чи вважаєш ти себе успішним?
Я не можу голосно про це заявляти, краще нехай висновки про мене роблять інші. Хоча можу впевнено сказати, що у невеликих переферійних цілях, які я собі ставив - я досяг максимальних вершин. Успішними можна назвати мої досягнення у спорті, кар'єрі. Однак у мене великі амбіції, великі плани і тому я думаю, що справжній успіх очікує на мене попереду. Я у це вірю, я це знаю, і працюю над цим щодня.
Тому у дрібничках, так - є місце успіху, але доки я не дійду своєї великої мети - я не можу із повною щирістю говорити про власний успіх.
Видатні філософи не могли дійти висновку, що ж таке успіх. Та й до сьогодні у кожного своя догма на цей рахунок. А як ти розумієш успіх?
Успіх , для мене, може бути від того, що людина мені зараз посміхнулася просто так , успіхом можна назвати вдалу бізнесову пропозицію, досягнення у спорті, або ж знову таки у кар'єрі.
Але звісно успіх - це процес, який потребує постійної праці, наполегливості. Я не можу назвати щось, що "впало із неба" успіхом. Ні, це скоріше вдача, а до успіху потрібно йти. Необхідно робити велику кількість маленьких рухів, щоб досягти великого успіху.
Не кожна людина у 23 роки може похизуватися власним бізнесом та популярністю, а як культивувати у молоді бажання досягти успіху?
Мені здається, що якийсь відсоток цього, все ж генетично запрограмований, але впродовж життя необхідно покращувати та розвивати свої якості. Тобто , сидячи на канапці ти ніколи не досягнеш успіху, не зробиш успіху. Необхідно бути максимально пластичним, комунікабельним, щодня спілкуватися із новими і новими людьми, навчатися. Не можна закриватися за ширмою під назвою "я все знаю", або ж "у мене досвід". Не має межі у покращенні. Максимальна активність будь-якої людини фіксується у проміжку від 17 до 35 років, - це невеликий період, і в цей час необхідно встигнути зробити усе, щоб потім мати результат, який працюватиме на тебе.
У кожного є свій ключ до успіху. Я впевнений, що ті речі , які я робив на початку свого становлення ( вони для мене здавалися правильними), зараз не мали б такого успіху і молоді сьогодні необхідно шукати свої шляхи . Адже ключ до успіху - не універсальна відмичка, а індивідуальний продукт щоденної праці та власного креативу.
Час змінюється, щодня ми дізнаємося про якісь іновації. Якщо ще рік тому Інстаграм використовувався лише як хостинг для фото, то сьогодні там можна вести переписку, це свідчитьь про те, і це простий банальний приклад того, що життя крокує вперед. Але незмінними повинні залишатися людські якості : працелюбність, принциповість, впертість ( у мірах адекватної, звісно).І взагалі поняття золотої середини повинно бути у наших головах.
У 18 років я служив у армії, потім повернувся і зустрівся обличчям до обличчя із проблемою, що мені просто принципово важко просити гроші у батьків. Я пішов працювати до магазину одягу. І тут я вкотре зрозумів, що мені важко підпорядковуватися комусь , у армії це було справжнім випробуванням для мене, те саме я відчув і працюючи. Я часто задавав собі запитання : " Ну коли настане той день, коли я нарешті звільнюся і почну займатися улюбленою справою ? Коли я вже прокидатимусь зранку із думкою, що "я себе знайшов" і у мене буде вільний час для друзів ?" . Але я був не правий. Знаєте чому? Тому що якраз тоді у мене був вільний час на розваги із друзями, тоді у мене був чіткий графік роботи. А зараз усе моє життя - непередбачуване та насичене робочими моментами. Я можу вийти зранку, а повернутися далеко за північ. Так, це прекрасно, що я можу організовувати свій власний час, але результат тепер залежить лише від мене. Успіх моєї ка'вярні залежить лише від моєї працездатності.
З 6 років я займався спортом. І характер, який у мене сформувався - лише завдяки спорту. Я займався і акробатикою,і боксом, і врешті-решт футболом , який став моїм основним видом. Тренер вкладав у мене меседж, що всюди необхідно бути першим. Армія допомогла мені сформувати пунктуальність Усе це сьогодні знайшло відображення у моїй роботі. .
А як ти вирішив, що хочеш займатися саме кав'ярнями?
Я часто у футбольні роки , коли мені було років 14, їздив до Києва і саме там зародилася ідея із кав'ярнею. Тому що у Вінниці цей вид не був взагалі представлений: нам готували каву у незрозумілих автівках, наливаючи її у пластикові стакани ...І тоді я висловив бажання організувати портативну кав'ярню у Вінниці. На що мої батьки, знайомі надто скептично відреагували і сказали, що мені потрібно вищу освіту отримати і серйозною справою займатися.
Але чим більше мені це говорили, тим більшим був мій внутрішній супротив. І це спонукало мене до ще більшої праці для того, аби відкрити власну справу.
Усе в моєму бізнесі було поступово. І люди бачать те, що усе розвивається із душею, це приваблює їх і приваблює .І мене це надзвичайно тішить.
Тому пам'ятайте, усе , що ви робите потрібно робити на найвищому рівні і лише докладаючи частинку себе.
Я впевнена, що для кожного досягнення вершин - це тернистий шлях, крокуючи яким, вибудовується власна стратегія. Якими є правила успіху Артема Тереза?
Я сформував би одне єдине, однак головне і ось чому: з а рік роботи , а кав'ярні працюють саме стільки, до мене приходила велика кількість різних людей, усі щось радили, говорили як краще. І за цей рік я зрозумів, що важлива складова - це досвід, а точніше власний досвід. Потрібно менше говорити, а більше робити . Якщо умовно поділити час, то доцільно 20% витрачати на розмови, балачки, а 80% - на роботу. Тому що люди полюбляють багато поговорити, а це краде час. Як Омар Хайям колись писав, що найбільший ризик - не ризикнути.
Тому завжди , коли є вибір між "так" чи "ні" - я оберу так; між "робити" і"не робити " - я оберу "робити", тому що це хоч і ризик, але це у будь-якому випадку рух вперед. Ти отримаєш або ж досвід, або ж якісь нові знайомства і це буде лише тобі на користь у майбутньому.
У моєму житті був такий час, коли я працював у міськвиконкомі. Ми займалися волонтерськими проектами, і хоча великої заробітної плати у мене не було, однак я здобув велику кількість гарних знайомств, друзів та досвід. А зв'язки , чесно кажучи, вирішують дуже багато. У мене є товариш, у якого був крутий стартап, але можливості реалізації не було. І у от у такому випадку зв'язки дійсно вирішили його майбутнє, тому що людина , яка була фінансово спроможною йому допомогти? - це зробила.
Ти займався громадською діяльністю, не хотів би повернутися до цього?
Мені це надзвичайно подобалось, але це нереально важка праця. Організовувати велику кількість людей, писати проекти, реалізовувати їх. Будувати плани заходів - хоч це і схоже на ведення бізнесу., але це потребує великої кількості часу та уваги , тому наразі це важко втілити.
А чи хотів би поєднувати бізнес та громадську активність ?
Було б круто, ми періодично збираємося і їдемо до дитячих будинків, аби просто у неформальній атмосфері провести час із дітками.
Розкажи ще про один свій успішний проект : "Together and Forever".
Ми із Вовою Оксамитним , споглядаючи на те, що у мене є достатня популярність , мене пізнають на вулицях, а до того ж і участь у телепроектах автоматично дала змогу завоювати увагу школярів, вирішили реалізувати цікаву ідею. Так і організували фотостудію та допомагаємо закарбувати на фото найщиріші та найцінніші моменти життя людей. Ми розраховували на мінімальний результат, а отримали - у три рази більший. Впевнений, що усе з кожним роком ставатиме лише краще , але головне як говориться - здоров'я, здоров'я і ще раз здоров'я:) й мирне небо над головою...
Деякі вважають тебе представником "золотої молоді", як ти реагуєш на це?
Першочергово варто сказати, що золота молодь - це діти багатих батьків, які живуть за їх кошт. Я таким не займаюся, і тим більше, вважаю абсурдним , коли мене додають до кагорти "золотої", якої як на мене у Вінниці немає:) Варто реалізовувати себе у щоденній праці, а не займатися марнотратством.
Ти був учасником декількох відомих теле-шоу, тому логічним є наступне запитання. Чи є місце коханню на шляху до успіху?
О, це цікаве питання. Я нещодавно бачився зі своїм приятелем ,і запитав : "Ну що там у тебе з особистим? ", на що він відповів : "Так само як і у тебе". До чого я веду, коли у тебе голова переповнена думками про те, як якісно зробити свою справу, - не вистачає часу для "любовних переживань". Особисто мені було легко будувати відносини, коли було багато вільного часу, от тоді у голову і приходили різні думки ,а зараз часу немає. Це надзвичайно важко поєднувати.
Для самотніх дівчат винайшли гарну відраду - котів, а у чоловіків інша - робота;)
Чим живе сучасна молодь?
Чесно кажучи, я хотів би щоб молодь більше займалася спортом, активним способом життя. А сьогодні переважна більшість приміряє на себе роль "світських левиць та левів" і витрачає свій час лише на вечірки.
Хоча чесно кажучи, я остаточно не зможу відповісти, чим ще вона живе . ...Ну от зараз чемпіонат Європи з футболу - всі живуть футболом, до цього було Євробачення - ну о ним і переймалися .
Я хотів би бачити більше спортивної молоді, здорових та гарних людей, які будуть прославляти нашу державу. І якщо вдасться , то саме пропагування здорового способу життя я бачу першочерговим своїм завданням у політиці.
Тобто планується політична кар'єра?
Так, у майбутньому. Політика - це звісно брудна справа, йти у неї зараз і бути пішкою - я не хочу. Необхідно мати власний бізнес за плечима , аби робити дійсно гарні справи.
Що ти побажав би нашим читачам?
Ніколи нічого не боятися. Намагитися щось змінити, і навіть якщо не виходить - не зупинятися , а отримувати із цього якісний досвід та йти далі.
Пробуйте щось нове!
Анонім
Анонім
Анонім
Анонім
Анонім
хорошая идея писать про молодежь для молодежи !!!