Зустріч з неврологом (Новини компаній)

Про зустріч з Світланою Яківною я домовилась заздалегідь. Прийшла за декілька хвилин раніше і була приємно вражена. За цей короткий проміжок часу змогла відчути та зрозуміти, чим «Центр-В» відрізняється від інших медичних закладів. Якимось дивним чином тут поєднані професіоналізм та тепла домашня атмосфера.

За кілька хвилин з кабінету невролога виходить останній на сьогодні пацієнт у супроводі лікаря, і я зустрічаюсь поглядом зі спокійною, впевненою, усміхненою жінкою в білому халаті.

Лікар вищої категорії, Світлана Яківна Параджанова спеціалізується на усуненнях відхилень в роботі центральної та периферичної нервової системи. Проте проблеми, із якими до пані Світлани звертаються пацієнти, майже завжди, на перший погляд, не пов’язані з нервами. У інтерв’ю вона розповіла мені, чому болі в області нирки не завжди означають, що у вас проблеми із ниркою, а також, про те, при яких симптомах треба звертатись до невролога.

Є така фраза «Якщо терапевт та хірург не знають, що з пацієнтом, то направляють його до невролога». А от коли до вас треба йти в першу чергу?

— Коли виникає нічим не мотивована тривога, коли всередині все ніби тремтить, і цей стан супроводжується неприємними відчуттями в області серця, але за віком у людини ніби не повинно такого бути. Ну, і дійсно, якщо терапевт чи, припустимо, гастроентеролог, не може визначити характер больового синдрому, не знайшов джерела болю, у такому випадку теж направляють до невролога.

Як часто треба звертатись до невролога, аби не пропустити хворобу?

— Думаю, достатньо хоча б одного разу на рік, аби вчасно ту хворобу профілактувати.

Як часто бувають такі випадки, коли людина впирається і каже: «У мене відвалюється нирка», і не хоче вірити, що в неї насправді радикуліт?

— По-всякому буває. Коли людині кажеш, що в неї — просто головний біль, напруження, вона йде від тебе розчарованою. Як правило, більшості пацієнтів тільки якесь дослідження допомагає заспокоїтись. Ось, наприклад, якщо пацієнту роблять УЗД, візуалізація одразу ж заспокоює його. Бо ж, якщо вже УЗД показало, що проблема не у нирці, то вже точно так і є, машина, мовляв, не підведе. Тому люди іноді самі собі призначають КТ, МРТ та інші методи обстеження. Заспокоїлись, але причину не знайшли. Усі обстеження потрібно проводити після консультації та за призначенням лікаря.

На що зазвичай скаржаться ваші пацієнти?

— На будь-що. Приходять із будь-якими больовими синдромами. Згідно із статистикою вважається, що на першому місці серед населення зараз — серцево-судинні хвороби, на другому — периферична нервова система, зокрема, радикуліти. Але насправді на перше місце зараз виходять різного виду тривожні розлади чи неясні больові синдроми. Таких звернень за статистикою більше 20%.

Кажете, тривожні розлади у вашій практиці — на першому місці. А що тоді на другому?

— Больові синдроми, периферична нервова система, судинні захворювання. Дуже багато деменцій — «слабоумство», якщо по-народному казати. Приміром, діагноз «хвороба Альцгеймера» я не ставила раніше так часто, як зараз.

Чи це правда, що хвороба Альцгеймера «молодшає»?

— Так, на жаль, це правда. Наймолодшому пацієнту, у якого я діагностувала хворобу Альцгеймера, було 50 років. При тому, що ця хвороба призводить до дегенерації мозкової речовини, і теоретично на неї хворіють у віці від 70 років.

Чи можна проводити профілактику цієї хвороби? Адже вона не лікується?

— Так, вона не піддається лікуванню, але її прогресування можна уповільнити. Профілактика, правда, теж не дає стовідсоткової гарантії. Але вважається, що комплекс певних заходів, зокрема: здоровий спосіб життя, відновлення носового дихання, правильне харчування та розумова робота допомагають уповільнити руйнівні процеси.

Наскільки різняться скарги пацієнтів залежно від віку?

— У молодих людей — це захворювання нервової системи, больові синдроми та тривожні розлади, а також захворювання, пов’язані із опорно-руховою системою — через «сидячу» роботу. У 30–40 років люди звертаються із тиском, радикулітами і тривожними розладами також. У пацієнтів, яким за 60 років, спостерігаються склеротичні зміни, інсульти та гіпертонія, яка, до слова, ніколи не проходить без наслідків. Кілька років життя із підвищеним артеріальним тиском можуть спричинити патології серця та судин. Власне, підвищений тиск сам по собі — не є небезпечний, небезпечні ускладнення, які він викликає: ураження судин, утворення аневризм, або навіть виникнення інсультів.

Із приводу інсультів: чи можна про них також сказати, що вони «молодшають»?

— Так. Зараз багато гіпертоніків, які не лікуються. Люди просто знімають головний біль, або терплять його роками. На фоні гіпертонії у них може розвинутися склероз, ураження судин, склеротичні бляшки. На фоні підвищеного тиску є ризик, що судина може розірватися і у результаті людина має інсульт. Тож треба з самого початку лікувати тиск, звернувшись до кардіолога.

Із чим, як думаєте, пов’язано те, що тривожні розлади зараз на першому місці?

— Зі складною ситуацією в країні. Взагалі така тенденція спостерігається у всьому світі, але в Україні — особливо. Людина кожного дня відчуває стрес і намагається із ним боротися. Стрес викликає головний біль або якісь інші соматичні розлади: когось нудить, хтось починає часто бігати до туалету. Якщо у людини такі розлади виникають часто чи на рівному місці, у неї починає розвиватись тривога. І от людина прийшла до лікаря зі скаргою на біль у животі, а лікар розуміє: у пацієнта насправді болить не живіт, тут має місце психосоматичний розлад. Причини такого можуть бути різні — приміром, травмуюча ситуація на роботі. Раніше так не було — люди приходили до лікаря із класичними хворобами: боліла спина, нога чи хребет. Зараз цілком змінився характер захворювань, та й соціум взагалі: усі нервують, не маючи постійної роботи та грошей на нормальне життя.

Як людина може зрозуміти, що причиною хвороби є конкретна травмуюча ситуація?

— Тут потрібен досвід самого невролога. Приходить людина, і ти вже приблизно розумієш, чого вона тобі не розповіла. Але тут знов складнощі: людина влаштована так, що їй краще почути, що у неї проблеми зі шлунком, аніж з нервами. І тому, коли вона прийшла до лікаря, у неї унизу болить живіт, а гінеколог чи уролог не виявили патологій, невролог розуміє: тут проблеми із нервовою системою. Починаєш з’ясовувати, що не так, ставиш абстрактні питання, і тут-то себе виявляє якась психотравма. Ось вона і є справжньою причиною болю.

А чи є захворювання, характерні саме для жителів Вінницької області?

— В «Центр-В» звертаються пацієнти з різних областей і країн. На мою думку, специфіка захворювань по Україні нічим не відрізняється від нашої області. Єдине, що у нас в області є медичний університет, а отже — і більше можливості отримати кваліфіковану медичну допомогу.

Які найбільш складні випадки траплялись у вашій практиці невролога?

— Їх багато, і складні вони з психологічної точки зору. Найбільш важкі ті, коли хворому треба розповісти, що діагноз прирікає його на смерть. Кілька років тому до мене на обстеження прийшов хлопець із банальним, здавалось би, радикулітом. Квітучий, соціально благополучний, товариський, енергійний. Зараз він уже помер: у нього виявили пухлину спинного мозку, яка спочатку проявила себе як радикуліт, банальний больовий синдром.
Цей випадок підтверджує той факт, що потрібно проходити профілактичні огляди, а при появі симптомів необхідно звертатись до кваліфікованих спеціалістів, а не займатись самолікуванням.

Які можуть бути наслідки тривожних розладів?

— Якщо людина вилікувалася, то ніяких. Якщо ні — вона стає «хроніком» і лікується стабільно декілька разів на рік. Знаєте, до мене зараз часто приходять зі словами: «Я, власне, знаю, що зі мною, просто хотів уточнити». Порада у цьому випадку єдина — йти до лікаря, а не вишукувати перелік симптомів у Інтернеті та слухати поради некомпетентних людей.

Адреси та номери телефонів філій ПМП «Центр-В»:
вул. Ющенка, 8, (067)536-40-24
вул. Пирогова, 3а, (0432)53-14-42 
вул. Келецька, 99б, (068)956-67-47
Сайт: http://tsentr-v.com.ua//services/nevrologelse

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google