Староста – головна людина в українському селі

Посада старости в об’єднаній громаді є новою та багатьом незрозумілою. Люди побоюються, що з об’єднанням громад та ліквідацією сільрад настане вимирання села. Проте це далеко не так. Важливо пам’ятати, що кожна громада ухвалює власне положення про старосту, де чітко прописує особливості його роботи та перелік повноважень. І приклад тому – Калинівська об’єднана територіальна громада та староста села Дружелюбівка.

Інга Притуляк понад 10 років пропрацювала на посаді Дружелюбівського сільського голови. Нині вона – староста цього ж села каже, що за пів року роботи на новій посаді їх вдалося зробити значно більше, ніж будучи багато років сільським головою.

– Спочатку люди не розуміли таких змін. Вони боялись стати занедбаним селом, боялись зникнення сільради. Ми заспокоювали людей, проводили роз’яснювальні роботи.  І по суті сільська рада нікуди не зникла – лише дещо переформатувалась, – розповідає Інга Юріївна. – Я також переживала, що мої працівники залишуться «за бортом». Проте в об’єднаній громаді місце знайшлося кожному. В штаті введена посада спеціаліста зі звернень громадян, це колишній секретар сільської ради. Вона завжди на місці, приймає та консультує громадян. Також залишилась посада землевпорядника. Решта працівників знайшли своє місце у виконкомі.

Крім власних надходжень, сільська влада отримує суттєві фінанси з державного бюджету.

– Раніше бюджет нашої сільської ради складав біля 700 тисяч гривень. Цього року ж ми отримали на розвиток інфраструктури 4 млн гривень. І відразу ж приступили до роботи: провели вуличне освітлення, зробили капітальний ремонт в школі і садочку, планується ремонт дороги. Крім того, ми постійно приймаємо участь в конкурсах, пишемо проекти, виграємо гранти. Завдяки залученню позабюджетних коштів, Дружелюбівська школа, садочок та амбулаторія опалюються твердопаливними котлами, відремонтовано будинок культури. Завдяки таким фінансовим надходженням, в селі значно покращилась якість життя населення, – веде далі мову пані Інга.

Для старости важливо згуртувати сільський актив. В селі взялись за проведення водогону в рамках Проекту  DESPRO. Однією з умов Проекту є безпосередня участь населення. За короткий час тут вдалось створити орган самоорганізації населення, зібрати необхідні кошти та взятися за реалізацію будівництва водогону.

Дії старости громади  демонструють його професійність, впевненість, стратегічне бачення та активну державницьку позицію щодо розвитку села, націленість на застосування сучасних стандартів, методів та інструментів розвитку території. А страхи, ніби за потрібною довідкою треба їхати бозна куди – розвіюються, як порох на вітрі. Інга Юріївна каже, що всі необхідні довідки люди отримують на місці. А нещодавно їх передали РАЦС та нотаріальні дії. Це значно покращило рівень надання послуг громадянам.

Важливо, що населення активізувалося й у  питанні налагодження інфраструктури та розбудови своєї території. Страхи розвіялись, кожен тепер чітко знає, чого хоче.

– Багато хто з громади боявся закриття школи та садочку, – розповідає далі Інга Юріївна. – Але ніхто й не думав цього робити. Навпаки, ми все робимо для того, аби покращити умови перебування дітей в цих закладах. В школі навчається 153 дитини, і ми піклуємось про кожного з них. От і в дитячому садку  плануємо відкрити ще одну групу. Бачачи такі зміни на власні очі, та відчувши їх на собі, –  люди повірили, відкинули весь свій скепсис та страхи. Тепер із задоволенням долучаються до справ, що стосуються розвитку громади.

Сьогодні дуже важко подолати стереотипи, адже впродовж радянського періоду суспільство переконали: вам думати не треба – за вас подумають, а ви робіть те, що вам скажуть. У нинішніх умовах ми повинні переконати в іншому: ніхто не вирішить за громаду ті проблеми, які належать до її власних повноважень. Але для такої суспільної свідомості мають бути створені відповідні умови.

–  Варто пам’ятати, що в об’єднаних громадах з’являються нові можливості. Змінити своє життя на краще можна вже сьогодні, – резюмує Інга Притуляк.

Авторка - Вікторія Чугункіна