Відповідальний бізнес у дії: роль Вінницької птахофабрики в розвитку регіону (Новини компаній)
Вінницька птахофабрика входить до складу міжнародної компанії у сфері харчових та агротехнологій компанії МХП. Це підприємство, яке забезпечує робочі місця для тисяч людей і активно сприяє розвитку громад.
Птахофабрика працює за принципом замкнутого циклу, що об’єднує філії: переробний комплекс, птахокомплекс, ВП Біогаз, комунальний комплекс, Внутрішньогосподарський комплекс по виготовленню кормів та регіональний центр логістики.
Також важливу роль в житті регіону відіграє стратегічний партнер Вінницької птахофабрики — Благодійний фонд «МХП-Громаді». Разом вони реалізують численні ініціативи, спрямовані на підтримку громад, освітніх та медичних закладів, розвитку спорту, допомогу військовим і їхнім родинам. Це комплексний підхід, який охоплює всі сфери життя та сприяє сталому розвитку регіону.
Керівники філій компанії поділилися результатами діяльності підприємства та планами на майбутнє, розповівши про інновації, модернізацію виробництва, а також про роль соціальної відповідальності в їхній роботі.
Руслан Волков, директор філії «Птахокомплекс»
Розкажіть про ключові результати роботи філії “Птахокомплекс” у 2024 році. З якими викликами стикалися, і що вдалося досягти?
— Ми в МХП вміємо перетворювати виклики на можливості для розвитку. Головний результат — стабільність виробництва. Попри всі зовнішні фактори, Вінницька птахофабрика працювала на 100% своїх потужностей, без зменшення обсягів. Це критично важливо, адже наші підприємства — це робочі місця для тисяч українців, стабільний дохід їхніх родин, податки, які підтримують економіку країни.
Глобальні ринкові зміни, мобілізаційні процеси – усе потребувало швидкої адаптації. Але ми розуміємо: якщо немає можливості збільшити кількість працівників — потрібно робити виробництво ефективнішим. Це і є наша стратегія: удосконалюватися, впроваджувати технології, знаходити рішення, які забезпечують безперебійну роботу.
Вінницька птахофабрика є одним із найінноваційніших підприємств галузі. Які технологічні рішення було впроваджено для підвищення ефективності роботи?
— Інновації — це необхідність, якщо ти хочеш бути лідером. І коли стає питання шукати нові рішення, ми використовуємо цей момент для модернізації.
Один із ключових проєктів у 2024 році — це впровадження автоматизованої системи для відлову птиці. Ми придбали на підприємство техніку Apollo — унікальне обладнання. Який результат це дає? Менше фізичних навантажень для працівників, швидші процеси, чіткий контроль без втрат якості. Це одне із найпотужніших технологічних рішень у галузі, і ми першими масштабно інтегруємо його в роботу.
Окрім цього, ми активно застосовуємо цифрові технології моніторингу. У нас є можливість у режимі реального часу аналізувати всі ключові показники, приймати рішення на основі даних, а не гіпотез. Це те, що робить наше підприємство гнучким, адаптивним, стійким до змін.
МХП експортує продукцію до понад 80 країн світу. Як підприємство підтримує високі стандарти якості?
— Вихід на міжнародні ринки — це завжди про довіру. А довіра формується тоді, коли ти стабільно гарантуєш високу якість.
Ми впевнено забезпечуємо гарантовано високий результат завдяки інтегрованій системі менеджменту якості та безпечності. Вона побудована на вимогах міжнародного стандарту харчової безпеки BRCGS, законодавчих нормах і додаткових вимогах ключових бізнес-партнерів.
Ефективність цієї системи ми щорічно підтверджуємо на сертифікаційних аудитах, а також перевірках, які проводять наші клієнти або їхні представники.
Що це означає? Повний контроль кожного етапу виробництва — від сировини до готової продукції.
Крім того, впроваджені інновації безпосередньо впливають на якість і безпечність продуктів. Автоматизовані системи мінімізують людський фактор, цифровий моніторинг виявляє найменші відхилення, а високі стандарти біобезпеки забезпечують належне виробниче середовище. Вінницька птахофабрика працює за найсуворішими стандартами й постійно вдосконалює процеси контролю. Саме тому наша продукція представлена на полицях магазинів у десятках країн світу.
Філія «Переробний комплекс» спеціалізується на виробництві м’яса птиці. Директор філії – Сергій Лиховид
— Сергію, ваша філія займається виробництвом харчових продуктів з м’яса птиці. Як розвивається кулінарний напрям у компанії загалом?
— МХП сьогодні — вже не просто виробник м’яса, а food компанія, яка створює готові рішення для споживачів. Ми уважно стежимо за змінами на ринку: якщо раніше споживачі обирали в переважній більшості просто фасоване м’ясо, то сьогодні все більше людей надають перевагу маринованій продукції та напівфабрикатам, які легко готувати, або вже готовим до споживання харчовим продуктам.
Щоб відповідати цим запитам, МХП активно інвестує в модернізацію виробничих ліній, монтаж нових об’єктів та удосконалення технологічних процесів. Наша головна задача як переробного комплексу — швидко адаптувати виробництво під потреби замовників сировини та напівфабрикатів. Вони стануть продуктами, що задовольнятимуть очікування бізнес-партнерів і споживачів або ж на інших підприємствах МХП перетворяться на кулінарні шедеври.
Ми відкриті до технологічних експериментів, регулярно тестуємо нові рецептури та шукаємо продукти, які відповідатимуть ринковим тенденціям і запитам сучасних споживачів.
Розкажіть, як філія дбає про добробут працівників?
На рівні всієї компанії МХП діє програма «МХП-Здоров’я», яка стартувала відносно недавно, але вже сьогодні вона охоплює практично 100% наших працівників.
Що це означає на практиці? Раніше кожен працівник мав доступ до медичного кабінету на підприємстві, де міг отримати консультацію лікаря або пройти медичний огляд. Але цього було недостатньо. Ми розуміли, що потрібен більш системний підхід, тому компанія запровадила добровільне медичне страхування. Тепер кожен працівник має доступ до широкого спектра медичних послуг: від консультацій вузькопрофільних спеціалістів до складних діагностичних обстежень. Якщо раніше люди відкладали похід до лікаря через фінансові чи часові обмеження, то зараз вони можуть отримати допомогу швидко і безкоштовно.
Працівники користуються послугами лікарів, проходять необхідні обстеження, отримують лікування без навантаження на сімейний бюджет. Головний сенс цієї програми — не чекати, а запобігати проблемам на ранньому етапі. Тому компанія розширює цю ініціативу: створюються програми профілактики, спортивні заходи, консультації з харчування. У перспективі — ще більше можливостей для підтримки здоров’я наших людей. МХП — це компанія, яка дбає про своїх людей.
Соціальна відповідальність – важлива частина стратегії МХП. Які масштабні проєкти реалізує компанія для розвитку громад?
— Ми прагнемо формувати сильні громади, у яких комфортно жити і працювати. Це системна робота, яка охоплює ключові сфери: освіту, медицину, спорт, інфраструктуру та розвиток підприємництва.
Наприклад, у Ладижині за підтримки МХП відновив роботу кінотеатр «Україна». Спортивний клуб «Аквілон», який щороку отримує близько 1 млн грн фінансування від компанії, став місцем для занять понад 700 людей, серед яких військові, ВПО та діти з інвалідністю.
Також діє конкурс соціальних ініціатив «Час діяти, Україно!», у межах якого громади отримують фінансування на втілення важливих проєктів. Наприклад, цього року підтримали ініціативу «Спадщина 2.0» у Ладижині, що спрямована на розвиток громадського простору. А через конкурс «Роби своє!» підприємці отримують кошти для запуску власної справи – тільки у 2024 році було профінансовано бізнес-проєкти на суму 278 тис. грн.
МХП системно підтримує ініціативи, які змінюють життя людей, і ми не зупиняємося на досягнутому.
Внутрішньогосподарський комплекс по виробництву кормів. Директор філії ВКВК - Вячеслав Концур.
- Вячеславе, 2024 рік був складним для всіх сфер економіки, зокрема для аграрного сектору. Як ваше підприємство адаптувалося до нових викликів?
Основними факторами, які впливали на нашу роботу, були зростання вартості сировини, зокрема соняшника, зміни в логістиці та загальна економічна нестабільність через війну. Проте ми змогли оптимізувати процеси, підвищити ефективність роботи та зосередитися на розвитку ключових напрямів.
Основні кроки:
- Через різке подорожчання соняшника ми скоротили його переробку, натомість зосередилися на більш ефективному використанні альтернативних складових комбікорму. Це дозволило стабілізувати собівартість продукції та не допустити зростання цін.
- Ми модернізували технологічні процеси, що допомогло скоротити втрати сировини та підвищити продуктивність.
- Посилили контроль якості. Впровадження нових методик тестування комбікормів дозволило підвищити продуктивність птахівництва, що напряму впливає на стабільність виробництва Вінницької птахофабрики.
- Ми переглянули маршрути доставки, що дало змогу скоротити витрати транспортування на 15%.
Завдяки цим рішенням ми втримали стабільність та створили підґрунтя для подальшого розвитку. ВКВК залишається одним із найпотужніших виробників комбікормів в Україні з обсягом понад 1 млн тонн на рік.
— Війна триває вже третій рік, і багато ваших працівників служать у ЗСУ. Як ви підтримуєте мобілізованих співробітників та їхні родини?
— Однією з найбільш пріоритетних сфер для всієї компанії є допомога військовим, їх родинам, ветеранам та рідним загиблих героїв. Ми розуміємо, як важливо зараз підтримувати тих, хто бореться за наше майбутнє, тому наша увага зосереджена на їхній безпеці, добробуті та адаптації до мирного життя.
Через програму «МХП Поруч» ми надаємо комплексну підтримку військовим, ветеранам та їхнім родинам на всіх етапах — від служби до повернення до цивільного життя. Включаючи регулярну фінансову допомогу, медичне обслуговування, реабілітацію, а також психологічну, юридичну підтримку та професійну адаптацію.
На сьогодні понад 2600 співробітників МХП знаходяться на фронті, а також понад 700 ветеранів, які вже повернулися до роботи в компанії.
Програма «МХП Поруч» не обмежується разовою допомогою — ми створюємо стійку, ефективну систему підтримки, яка регулярно надається військовим та їх родинам. Важливо, що ми зберігаємо постійну комунікацію з нашими захисниками, організовуємо медичні огляди, реабілітацію та психологічну підтримку, надаємо юридичні консультації та забезпечуємо професійну адаптацію для тих, хто повертається до цивільного життя.
Артур Яарвеотс, керівник Регіонального центру логістики м. Ладижина
— Які основні зміни відбулися в Ладижинському регіональному центрі логістики в 2024 році?
— 2024 рік став періодом суттєвих змін для нашого центру. Одним із найбільших досягнень стало впровадження моделі 3PL-оператора. Тепер наш автопарк не лише обслуговує потреби МХП, а й перевозить вантажі наших партнерів. Це дозволило значно підвищити ефективність використання транспорту - ми знизили холості пробіги та підвищили рентабельність. Окрім цього, «МХП-Логістика» значно розширила спектр експедиційних послуг.
Ми почали надавати стороннім перевізникам не лише послуги з транспортування, а й комплексний сервіс, зокрема технічне обслуговування, ремонт, забезпечення пальним. Це дозволяє нам гарантувати стабільність і надійність усіх логістичних процесів.
Ще одне важливе досягнення — оновлення автопарку. Ми поступово замінюємо застарілу техніку на сучасні європейські моделі, оснащені новітніми системами безпеки та клімат-контролем.
Також ми першими в Україні отримали міжнародний сертифікат ISO 39001. Цей стандарт є визнаним у всьому світі орієнтиром для компаній, які прагнуть мінімізувати ризики надзвичайних ситуацій на дорогах, підвищити ефективність транспортних процесів та забезпечити безпеку своїх співробітників, партнерів і клієнтів.
Ми віримо, що підтримка один одного – це основа сильної команди. Саме тому у 2024 році ми організували серію благодійних велозаїздів «Рух для життя», які об’єднали наших співробітників навколо великої мети – допомоги колегам-захисникам із «МХП-Логістика», які зараз у лавах ЗСУ. Завдяки цим заходам нам вдалося акумулювати понад 220 тисяч гривень на підтримку наших воїнів.
— Як зміни в компанії щодо залучення жінок до традиційно чоловічих професій вплинули на ваш логістичний центр?
— Це напрям, який ми активно підтримуємо. Модернізація техніки значно зменшила фізичні навантаження, що відкрило нові можливості для жінок працювати в таких сферах, як водіння та обслуговування техніки. Сьогодні в нашому центрі 39 жінок працюють водійками, слюсарками, комірницями та мийницями рухомого складу. Ми створили для них комфортні умови, зокрема окремі роздягальні, душові та кімнати відпочинку, а також побудували окремий хостел для водійок.
Руслан Д’яченко, директор ВП «Біогаз Ладижин»
— Біогазовий комплекс вважається одним із найпотужніших у Європі. Що робить його унікальним?
— Наш біогазовий комплекс є одним з найбільших у Європі заводів, що виробляє біогаз з курячого посліду. Ця сировина має високий рівень азоту, що створює певні труднощі для процесів біогазоутворення, але нам вдалося розробити ефективну технологію, яка дозволяє працювати з таким матеріалом стабільно та перетворювати його на енергію. Це і є нашою унікальністю — ми змогли опанувати складну сировину і використовувати її для виробництва екологічно чистої енергії.
Ми досягли значного прогресу в підвищенні ефективності виробництва. Виробництво електроенергії показало істотне зростання, що є великим досягненням для нас. Крім того, ми отримали міжнародні сертифікати ISO 14001 та ISO 45001, що підтверджує відповідність наших процесів найвищим європейським стандартам у сфері екології та охорони праці.
— Які соціальні ініціативи підтримує ваш біогазовий комплекс?
— Разом із благодійним фондом «МХП-Громаді» ми допомогли побудувати водогін у селі, де розташований наш біогазовий комплекс. Цей проєкт став значним кроком для забезпечення місцевих жителів чистою водою, адже він значно покращує інфраструктуру села. Крім того, вже кілька років поспіль ми додатково фінансуємо модернізацію водогону, щоб знизити вартість водопостачання для жителів села. Це дозволяє мешканцям сплачувати менше за воду, що в умовах економічної ситуації є важливою підтримкою для місцевої громади.
Попри складні умови, МХП демонструє стійкість та відповідальність перед суспільством. Підприємства працюють не лише на досягнення власних бізнес-цілей, але й активно інвестують у розвиток технологій, соціальні ініціативи та підтримку місцевих громад.
