В індорхокеї (хокею на траві в залі) медалі на чемпіонатах Європи розігруються у різних дивізіонах, починаючи від сильнішого «Чемпіоншип-1». Колись збірна України, основу якої складають вінничани, грала у третій за силою групі. Останнє десятиріччя – у другій. За це наших хокеїстів нерідко критикували – мовляв, здобували медалі неелітного дивізіону. І ось, нарешті, на Євро-2020 українська збірна дебютує в елітній групі. Путівку туди вона здобула в Аланії (Туреччина).
На чемпіонаті Європи в групі «Чемпіоншип-2» всі наші збірники були вихованцями вінницького хокею на траві. Частина з них представляла клуби Італії, Австрії і Білорусі. За словами тренерів, це непогано. Бо закордонні контракти змінюють психологію гравців, вони професійніше підходять до гри.
Як нагадав головний тренер національної збірної України і вінницького ХК «Олімпія-Колос-Секвоя» Павло Мазур, до дивізіону «Трофі», який має тепер назву «Чемпіоншип-2», ми потрапили у 2012 році.
– Тоді з першої спроби стали бронзовими призерами, але лише срібло давало можливість підвищитися у класі. В 2014 році здобули аналогічні нагороду. В 2016 році залишилися шостими і зберегти прописку у дивізіоні, – каже Павло Мазур.
За словами тренерів, практично всі ігри для нас були непередбачуваними. Далося взнаки покриття в Аланії – вінничани готувалися на паркеті спортзалу ДЮСШ Літина, а грали на спортивному лінолеумі.
– Наші конкуренти Хорватія, Швеція і Португалія також ставили задачу підвищитися в класі. Вони провели перед Євро чимало турнірів і контрольних матчів. Ми цього не могли дозволити через брак фінансів, – каже Павло Мазур. – Через від’їзд провідних вінницьких гравців у закордонні клуби готуватися до Євро було складно. Але за вісім днів тренувального збору нам це вдалося.
На турнірі в Аланії взяли участь вісім команд, розбитих на дві підгрупи. В тому числі й чинні чемпіони світу та олімпійські чемпіони з індорхокею голландці.
На старті наші індорхокеїсти розписали мирову з господарями майданчику – 4:4. В наступній грі вінничани гідно протистояли голландцям, хоча й поступилися з рахунком 1:4.
– Перед матчем з господарями ми налаштовували хлопців тільки на перемогу. Адже Туреччина була дебютантом дивізіону і поступалася нам за досвідом. Але гра була непростою. Ми вели у рахунку, але деякі гравці не виконали установки. Через це дали можливість туркам вирівняти становище і навіть ледь не програли на фініші, – згадує Павло Мазур.
Далі була непроста і дуже важлива перемога над Португалією – 6:5. 33-річний представник ХК «Суеллі» (Італія) Олег Поліщук завжди грав у нападі. По ходу Євро тренери перемістили його до захисту, але хокеїст все одно двічі відзначився в чужих воротах. Забив переможний м’яч збірній Португалії за десять секунд до кінця.
– Цей гол, напевно, запам’ятається на все життя. За дві хвилини до кінця ми замінили голкіпера на шостого польового. За 45 хвилин до фінішу заробили малий кутовий удар, і після його розіграшу мені вдалося відзначитися. Коли згадую це, вкриваюся мурашками, – каже Олег Поліщук. – Взагалі на Євро ми грали, як єдиний механізм. Напевно, хокеїсти доросли до підвищення у класі і були готові зробити крок уперед.
Результати у групових іграх дали можливість українцям взяти участь у стикових поєдинках за медалі.
Шведів колектив Павла Мазура переграв із рахунком 7:5. Це була перша в нашій історії перемога над Швецією, яка належить до еліти світового і європейського хокею. Лише два роки тому вона вилетіла із дивізіону «Чемпіоншип-1».
Після першого тайму несподівано наша команда повела із рахунком 5:0. На початку другої половини вінничани забили ще гол. Але шведи випустили шостого польового гравця, пішли ва-банк. Таким чином грали десять хвилин. Численна перевага в нападі принесла результати, і відрив зменшився. Хоча у наших хлопців особливого мандражу у цей час не було, вони встояли!
Збірна України за п’ять матчів на Євро забила 22 м’ячі. Два з них – на рахунку 30-річного нападника «ОКС» Юрія Мороза. Він виступав на Євро вшосте.
– Складно було втримати перемогу у поєдинку зі Швецією після того, як суперник підвищив темп. Перед заключним матчем з Хорватією ми ще не відчували себе фаворитами. Але почувалися досить спокійно, впевнено, – каже Юрій Мороз.
Перший тайм вирішального матчу із Хорватією наша команда програла із рахунком 0:2. У другому таймі українці зібралися і перемогли – 4:2.
– Ми розуміли, що поразка залишає в другому за значенням дивізіоні. Підсумковий результат говорить сам за себе, – коментує 35-річний капітан збірної Олександр Дяченко, гравець «ОКС». – Відзначу лідера нападу Віталія Калинчука, який забив сім м’ячів. Після деяких з них публіка не могла повірити, що це взагалі можливо. Всі наші хокеїсти продемонстрували неабиякі морально-вольові та спортивні якості.
В підсумку Україна зайняла друге місце та завдяки цьому вийшла у дивізіон «Чемпіоншип-1» чемпіонату Європи. Тобто увірвалася у вісімку кращих країн Старого світу.
Чемпіонство, як і передбачалося фахівцями, здобула Голландія. Наступні місця, услід за Україною, посіли Швеція, Хорватія, Португалія, Італія, Туреччина, Англія.
Наш 23-річний воротар Сергій Коваль, представник ХК «Суеллі» (Італія) отримав нагороду кращого голкіпера Євро. Він приїхав на чемпіонат, як другий голкіпер. Не приймав участі у перших двох матчах. Вийшов на майданчик вперше на другий тайм матчу з португальцями, коли Україна поступалася із рахунком 1:3. Причому нічия не влаштовувала – в цьому випадку ми не могли розраховувати на медалі.
– Я відіграв непогано, хоча й не без долі фарту. В нашому виді спорту без цього ніяк. Ми витягнули матч з португальцями. Це був найбільш шалений камбек у моій кар’єрі. Хлопці показали такий хокей і самовіддачу, які я давно не бачив, – сказав Сергій Коваль.
Далі Сергій Коваль став основним воротарем. Він не думав, що виявиться кращим кіпером чемпіонату. Вважав, що першість віддадуть шведському колезі.
– Напевно, ще ніколи другий воротар не отримував нагороду, як кращий голкіпер Євро. Але наші хокеїсти сказали, що я заслужив цю нагороду. Це головне, – додає Сергій Коваль.
Другий тренер збірної України і головний тренер вінницького ХК «ШВСМ-Олімпія» Микола Касянчук вважає, що потенціал у нашої збірної дуже високий. Це може стати у нагоді на Євро-2020.
– Деякі наші гравці зіграли в Аланії на 60 % від своїх можливостей. Вони можуть додати, що допоможе нам в елітному дивізіоні, – каже Микола Касянчук. – На жаль, українському хокею на траві та індорхокею бракує інфраструктури і спортивної бази. Це гальмує розвиток наших видів спорту.
– За два роки перед Євро-2020 молоді вінницькі індорхокеїсти наберуться досвіду, і ми матимемо гарні перспективи. Намагатимемося дати бій будь-якій збірній, незважаючи на титули, – додає Олександр Дяченко.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 11 від 12 березня 2025
Читати номер