У Данію потрібно їхати за природою і архітектурою

Віталій Мельник разом з дружиною Катериною у Віборгу. Хлопець розказав, що данська архітектура базується на лаконічності та скромності, хоча Данія - не бідна країна

Віталій Мельник — журналіст та засновник вінницького ресурсу «Urban. Про місто». Минулого літа він разом з близькими поїхав у північну європейську країну — Данію.

І звідти чоловік привіз величезну кількість вражень, про які розказав журналісту «20хвилин». А саме про лаконічну, але стильну архітектуру; неквапливість та затишок Данії, вузькі дороги та чому до скандинавської країни варто їхати саме влітку.

Стара добра Європа

Віталій був у материковій частині Данії на півострові Ютландія.

— Ця країна не є тим місцем, щоб «випендритися»: це не Париж чи Лісабон, які суперпопулярні серед туристів. Навпаки, данські міста - це чистенька європейська провінція із гарною екологією, зеленою травою та крутими краєвидами, — сказав Мельник. — Вода тут всюди, країну майже з усіх боків оточують моря, а також затока, що «перерізає» її уздовж. А от річок зовсім небагато і вони малі. Доводилось бачити лише схожі на нашу Тяжилівку, можливо, трохи більші.

Як радить хлопець, в цій країні потрібно постійно переїжджати, щоб побачити якомога більше.

— Скандинавська природа неймовірна і повна контрастів. Є такі місця, де через сильні західні вітри взагалі не ростуть дерева. А якраз поряд з Північним морем - пісочні бархани, наче в Сахарі.

— І варто відвідати місто Скаген. На мисі Гренен можна побачити, як зустрічаються два моря — Балтійське та Північне. Видовище неймовірне, бо води там помітно різного кольору, а хвилі двох морів б’ються одна об одну. Одне з найпопулярніших туристичних місць Ютландії.

Насолода від цегли

Крім відпочинку, вінницький журналіст хотів побачити, як данці облаштовують свої міста: його цікавила архітектура, інфраструктура та як впорядковують трафік.

— Данці полюбляють червону цеглу. Наприклад, у місті Сківе, що за українськими мірками досить мале, відчувається єдиний стиль у міському середовищі: приблизно 80% будинків зведені з червоної цегли та низька поверховість — у місті найвищі будинки — п’яти- семиповерхівки, — сказав Віталій.

— Перед будинками немає високих парканів. Замість них — декоративне огородження, висотою до півметра або зелена огорожа. Тільки уявіть: червоні будинки, зелена трава — мені ці міські пейзажі принесли справжню насолоду

Порядок відчувається у всьому, як згадує Мельник.

— Лаконічність та скромність — це те, що притаманно данським містам. Тут дбайливо ставляться до старих будинків: реконструюють, а не знищують. А нові зводять в стриманому стилі. Хоча, Данія — не бідна країна та може дозволити собі розкіш. Особливо мені сподобалися балкони в данських багатоповерхівках. Вони взагалі не засклені та наче «близнюки»: зроблені в одній формі та кольорі. Дуже незвично було побачити це у порівнянні з тим «балконним хаосом», який маємо в Україні.

Про дорожній рух

Оскільки Віталій їздив між містами, то має кілька вражень і про дорожній рух в Данії.

— Данія – дуже автомобілезована країна, але заторів та запаркованих вулиць не побачив. У провулках є спеціальні паркувальні зони. Натомість, на узбіччях головних вулиць парковок небагато. Паркінг там платний. Трафік впорядкований завдяки продуманій інфраструктурі: часто роблять дороги вужчими, щоб водії не ганяли на швидкості.

В'їзди перед містами роблять зигзагом - знову ж таки, аби водії знижували швидкість. Там, де немає потреби в широких дорогах - зменшують кількість смуг, збільшують простір для перехожих. На перехрестях - розширяють. Та й майже всі пішохідні переходи - підвищені. Перевагу приділяють саме пішоходам, а не автовласникам.

Для змін потрібна воля

— Повернувшись додому, українські реалії десь місяць сильно пригнічували. Таке трапляється у багатьох після тривалих поїздок західною Європою. У порівнянні з Віборгом, Сківе чи Орхусом — Вінниця сприймається якоюсь неправильною, куди не подивись. Погано організований трафік, обшарпані будинки і несмак.

— Хоча нашу Соборну, Пирогова, Коцюбинського дуже просто зробити гарними: привести до порядку тротуари, фасади; зробити лаконічну рекламу. І я не вважаю, що це колосальні витрати - потрібно мати повагу один до одного та бажання змінити на краще міське середовище. І наші люди їздять в ЄС, дивуються всій красі. Але замість того, щоб перейняти собі цей досвід, вочевидь, надають перевагу шопінгу зі знижками. У тому числі й наші чиновники, які щорічно їздять в якусь з європейських країн для обміну досвідом, але що вони звідти привозять, невідомо.

Як дістатися та ціни

Віталій приїхав у Данію на автомобілі з друзями. Загалом поїздка на чотирьох обійшлася приблизно в 10 тисяч гривень. Щоправда, це на газовому паливі. Це дешевше, ніж на рейсовому автобусі (квиток коштує 3600 гривень в один бік - авт.)

Можна дістатися й літаком. Для прикладу, квиток на авіарейс «Київ-Копенгаген» коштуватиме 2134 гривні, якщо відправлятися просто зараз.

Найнижча ціна у хостелі в Сківе - 677 гривень за добу на одну людину. А в Копенгагені — від 808 гривень.

За цінами, Данія дуже дорога країна.

— Якщо в Україні буханка хліба коштує 10 гривень, то в Данії вона коштуватиме 10 крон. Але курс, звісно, не на користь українців. Тоді 1 крона коштувала 4 гривні, — додав Віталій Мельник.

Добові для в’їзду в країну: 47 євро, але прикордонники мають зменшувати вимоги за наявності сплаченого житла, гарантій приймаючої сторони.

Фото у матеріалі надані Віталієм Мельником

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.