На розмову з журналістом «20 хвилин/RIA» співрозмовники з Шипинок погодилися на умовах анонімності.
-Людей на похорон прийшло стільки, що в селі стільки не проживає, - каже один з чоловіків. – Приїхали попрощатися з інших сіл, з Бару, в Едуарда багато знайомих. Коли процесія вийшла на шлях, така злива почалася, що ці похорони запам’ятаються надовго. Я ще не бачив одночасно стількох змоклих до нитки людей! Кажуть, це природа плакала за вбитими. Могили викопали поруч. Розмов у селі дуже багато. Знайдуть вбивцю, чи не знайдуть, а Едуарда і Юлю уже ніхто не поверне.
-Не знаю я про версію з собакою, яку, нібито застрелив убивця перед тим, як вбити господарів, - ділиться думками інший житель села. – Насправді було по-іншому. Одразу після п’ятої ранку, о 5 годині 15 хвилин, у металеву хвіртку хтось став стукати. Едуард накинув халат і вийшов на подвір’я. Мабуть, думав, хтось з робітників заявився так рано. Він тільки трохи привідчинив хвіртку, як одразу отримав удар прикладом у голову.
На запитання, звідки така інформація, чоловік відповів: «Камери спостереження зафіксували».
-На запису видно, як Едуард лежить на землі, а вбивця стріляє у нього, - уточнює ситуацію співрозмовник. - Обличчя вбивці було закрито балаклавою. Він знав, що кругом камери, що кожен крок його фіксується. Але робив усе з холоднокровністю садиста.
На сходи вибігла дружина. Камери зафіксували, як вона закрила руками лице. Ну, а далі картина не для людей зі слабкими нервами. Вбивця обійшов жінку ззаду, націлив на неї зброю і вистрелив у потилицю.
Далі камери зафіксували, як він виносить сейф на плечах. Тобто, чоловік прийшов з конкретною метою – забрати гроші.
За словами співрозмовника, вбивця провів у будинку 18 хвилин. Час зафіксовано камерами спостереження.
Разом з подружжям у будинку проживає батько Юлії і її 18-річний син від першого шлюбу. У той день хлопець перебував у Києві. Батько, за словами співрозмовника, має поганий слух. Фізично не міг чути ні пострілів, ні того, що відбувалося у будинку.
-Винесений з дому сейф знайшли в урочищі, яке називається Штани, - продовжує співрозмовник. – Одна з доріг з нашого села Шипинки веде до сусідніх Попівець. Там є урочище, яке справді дуже схоже на брюки. Дві полоси розходяться у сторони, а між ними росте очерет. Там і знайшли сейф. Кажуть, замок відкривав також пострілом. Після того сліди вбивці зникають. Можливо, у тому місці на нього чекав автомобіль.
-Чи не чули що-небудь сусіди? – перепитує співрозмовник. – Про яких сусідів може йти мова, коли Едуард проживав у будинку на краю села, на горбі, на відшибі. Колись там знаходився пункт штучного запліднення худоби. Він викупив це приміщення, перебудував його, добудував – і вийшов житловий будинок. Навіть найближчі сусіди не могли нічого чути, бо це далеко від них.
За словами співрозмовника, пані Юля була третя дружина в Едуарда, вона родом з сусіднього села Копайгород. Перша дружна після розлучення їздила на заробітки в Москву. Потім повернулася, відкрила магазин, продовжує жити в Шипинках. Має сина, якого народила від Едуарда. Він уже створив свою сім’ю. Друга дружина проживає у сусідньому селі Попівці. Теж має сина від Едуарда. До речі, в обох них однакове ім’я.
Одна з чуток, яку можна почути в селі, нібито хтось з них міг бути причетний до трагедії. Таке само говорять і про сина Юлії. Мовляв, хто ще знав інформацію про гроші у сейфі?
-Я особисто не вірю в такі версії, - продовжує співрозмовник. – Знаю, що Едуард ладив з хлопцями. Нікого з них не ображав і не обділяв матеріально.
«Едем» - так назвав своє фермерське господарство Едуард Тичук. Створив його, як кажуть, з «нуля». Раніше працював в одного з фермерів, потім мав ще одну роботу, згодом зайнявся власною справою. Почав з невеликої торговельної точки, на якій був напис - «Едем».
Він з простої родини, я знаю його батьків, пам’ятаю Едуарда ще малим, бо бував у них вдома, батько працював у колишньому радгоспі.
Садівництвом Едуард зайнявся у 2003 році. Розумів, щоб успішно вести господарство, потрібно мати хоча б елементарні знання. Досвіду набирався в корпорації «Вінницясадвинпром». Їздив на навчання, опановував елементи сучасної науки догляду за садом, вирощування фруктів. Загалом фермерське господарство «Едем» має в оренді майже сто гектарів саду. Переважна більшість площі - це орендовані паї селян.
-Дехто пише, що Едуард з дружиною збирався виїжджати в Ізраїль,- говорить один із знайомих їхньої сім’ї. - А це чого раптом? Він що єврей? Чи жінка в нього єврейка? Хтось приплів цей Ізраїль – і пішло-поїхало гуляти в Інтернеті.
Чоловік уточнив, що Тичук справді мав намір виїхати в іншу країну. Каже, збиралися в Болгарію. Але йому хтось нарадив Грузію. Цей варіант більше сподобався. Дружина теж не заперечувала.
-Йому не треба було озвучувати суму, яку просив за свій бізнес, - висловлює свою думку співрозмовник.
Два мільйони доларів – стільки хотів Едуард за своє фермерське господарство. Так стверджує співрозмовник. За його словами, якісь люди уже приїжджали, придивлялися до господарства.
-Я чув, що ця сума зазначена в одному з оголошень в Інтернеті, не знаю, правда це, чи ні, але саме про такі гроші говорять у нас в селі, - додає чоловік.
Едуард любив свою роботу, любив яблуневий сад. Навіть на подвір’ї біля його будинку ростуть яблуні. Нині вони розквітли ніжним цвітом. Це значить, на осінь віддячать урожаєм. На жаль, збирати його вже буде не Едуард Тичук.
Висловлюємо щирі співчуття батькам, дітям, рідним жорстоко вбитих Едуарда і Юлії. Земля їм пухом.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер