«В кайфі кайфу не буває». Історія вінничанки про залежність від алкоголю

«В кайфі кайфу не буває». Історія вінничанки про залежність від алкоголю
  • Десять років тому Ольга була залежною від алкоголю. Через запої її вигнали з роботи і ледь не позбавили батьківських прав. Щоб похмелятися, жінка продала всі цінні речі, а власну квартиру перетворила на притон.
  • Жінка розповідає, як завдяки алкоголізму переоцінила власне життя. Виправитися її допомогла донька-підліток. 

Зараз 47-річна Ольга успішна та красива жінка. В неї є улюблена справа, коханий чоловік та затишне житло. Жінка часто посміхається, навіть у відповідь на незручні питання - така захисна реакція. Ще десять років тому Ольга пиячила і поступово втрачала все, що пов’язувало її з нормальним життям. У першу чергу, стосунки з донькою, яка на той момент була підлітком. Ольга й досі картає себе, що випивка була пріоритетнішою за дитину.

Відео дня

Мені вперше стало легко 

Жінка розповідає, що життя пішло шкереберть після того, як чоловік покинув її саму з дитиною. Це було несподіванкою, яка вибила в неї землю з-під ніг.

— В нас була нормальна сім'я: я, чоловік, донька і кіт.  Ми жили непогано, особливо не розкошували, але на хліб з маслом вистачало. Я знала, що чоловік мені зраджував, але закривала на це очі. Було боляче, образливо, але я думала, що така чоловіча природа - вони ж моногамні, гуляють і повертаються назад. От якось так ми жили. Тоді в мене були перші зриви: спочатку я пила заспокійливі краплі, але вони не дуже допомагали, я ніяк не могла заснути вночі. А потім якось в гості зайшла кума, принесла пляшку вина. Ми з нею розговорилися, я плакала і ми разом приговорили пляшку. Настрій тоді не те, щоб покращився, але стало якось легко — було байдуже на все і всіх. Ні про що не думалося, нічого не боліло. 

Жінка згадує, що згодом, коли ходила в магазин за продуктами, у візок обов'язково потрапляла пляшка. Спочатку вона смакувала алкоголем, а потім стало байдуже, що пити - вино, пиво, горілку, наливки, настоянки, сидр. З'явилися й нові приятелі, які все частіше й частіше навідувалися до неї додому. Шумні застілля та душевні розмови допомагали триматися на плаву - так Ольга характеризує той період.  

Ще по одній або як в хід пішли ломбарди

Ольга працювала продавцем у магазині жіночого взуття. Графік був досить зручний - три дні на роботі, три дні вдома. Каже, що саме на вихідні дозволяла собі розслабитися на повну - так і почалися запої. Спочатку вони тривали день-два, а потім в такому стані вона могла перебувати впродовж тижня.

— Я знала, що піду в запій, тому готувала багато страв, щоб дитина не сиділа голодна. А потім починалося - я перетворилася в якусь тварину. Немите волосся, нечищені зуби, якийсь пошарпаний халат. Я навіть на роботу виходила якась пожована, вже не було в пріоритеті привести себе в порядок - треба було просто відробити зміну. На роботі я все частіше почала відбріхуватися, відпрошуватися. Якось заснула просто на робочому місці, магазин був відчинений: в мене забрали касу і кілька пар чобіт. Прийшла хазяйка і побачила, що відбувається. Ще спочатку якось все йшло нормально, але врешті мої витівки перейшли межі дозволеного і мені сказали вимітатися. 

Втративши роботу, жінка лишилася без засобів до існування. Однак тоді вона навіть не думала про пошуки нового доходу, її не цікавили такі буденні речі, як от заплатити за комуналку чи що купити на вечерю, як справи в доньки у школі. Хотілося лише випити і забутися. 

Так, спочатку вона позичала гроші у знайомих, а згодом в хід пішли й ломбарди. Таку ідею запропонувала приятелька, коли побачила золотий ланцюжок в Ольги на шиї.  

— Спершу я віддала свій ланцюжок. Віддала на два тижні, хотіла забрати назад. Але, зрозуміло, що нічого я так і не забрала. Так поступово туди перекочували всі прикраси, які були в мене та доньки - все що нам колись дарували на свята і те, що я сама колись купувала. Був, звісно, період, коли я щось забирала звідти, але це не надовго. Щоб продовжити термін, потрібно платити гроші - тоді я несла вже техніку. Телевізор, праску, колонки - вони брали все. А мені тільки того й треба було, - зізнається жінка. - Коли не було грошей, а треба було похмелитися, я з розуму сходила. Мені здавалося, що я помру. В дочки була невеличка скарбничка, куди вона складала копійки - я згрібала їх до останньої, а потім помітила, що вона кудись переховала банку. Ми тоді дуже посварилися. Дочка бачила, що зі мною щось коїться, просила перестати мене пити, але я настільки сильно розізлилася, що штовхнула власну дитину і вона головою вдарилася об косяк дверей, — в Ольги вперше за всю розмову затремтів голос, за хвилину вона себе опанувала і продовжила. —  В малої був синець під лівим оком, а вона навіть не докоряла і зараз теж цю ситуацію не згадує. Мені воно болить й досі.

 

День бабака і перше кодування

Загалом життя в алкогольному дурмані Ольга пригадує туманно. Каже, що тоді все перетворилося на суцільний день бабака. Щодня були одні і ті ж питання: де випити, чим закусити? 

— Дочку забрав до себе чоловік. Він ще довго зловтішався, що я опустилася нижче плінтусу, не дозволяв мені з нею бачитися. Хоча, чесно кажучи, я була в такому стані, що мені було не до дитини. Все випало з мого життя і я не знаю, як це трапилося. Тоді я багато плакала, злилася і ще більше пила. Фактично, лишилася сам на сам з пляшкою і своєю проблемою. Я звинувачула тоді всіх людей в своїх проблемах, була ображена на долю, на людей, на життя, але не на себе. Алкоголіки -  ще ті егоїсти, а визнавати залежність не всім під силу. Принаймні, не одразу.

Ользі часто телефонувала донька, але їхні розмови не тривали надто довго. Дівчинка вмовляла маму припинити пиячити та лікуватися, однак Ольга реагувала на ці слова з роздратуванням. В неї «все було нормально» і вона запевняла, що лікування не потрібне, вона сама впорається із залежністю.

— Все перевернулося з ніг на голову, коли мені зателефонував чоловік. Він повідомив, що збирається подавати до суду, хотів мене позбавити батьківських прав. Я була обурена і не розуміла, що він собі навигадував. Коли ми жили разом, він особливо не цікавився її вихованням, а тут раптом перетворився на ідеального батька. Тоді я зрозуміла, до чого докотилася. 

 

В кайфі кайфу не буває

— Я пішла до одного з вінницьких наркологів у приватну клініку. Хотіла закодуватися. Про все домовилася моя кума, яка періодично намагалася мені допомогти і направити на шлях істини, — сміється жінка. — Перед кодуванням я не вживала нічого два дні, мені було нестерпно це витримати. Тіло ломало та викручувало в різні сторони, хотілося спати, голова була така важка, що я ледь підіймалася з ліжка. А вже у клініці, коли сиділа у передпокої, мені було ніби легше фізично. Я на тверезу голову розглядала людей, які там зібралися і видовище було не з найприємніших. Там сиділи курці, алкоголіки та наркомани. Всі - чоловіки, всі прийшли з кимось з рідних.І всі вони такі сумні, аж сірі. Нас разом завели в одну кімнату, лікар довго й нудно читав якусь лекцію, виступав у ролі моралізатора. Сидіти там було нестерпно: сказали вмоститися в одній позі, не схрещувати руки та ноги і ми слухали якусь маячню. Я відволікалася від слів нарколога і розглядала чоловіків, які сиділи поруч. Знищені морально і фізично, страшнющі, опухші, пошарпані, погляд пустий… Я тоді заплакала від жалю до себе. Мені стало так соромно, що я опинилася в цьому місці, серед цих жахливих людей. Я ж була нормальною, а тут...Тоді цілком усвідомила свою проблему, побачила, як це виглядає збоку. 

З того дня минуло вже десять років, саме стільки часу Ольга зовсім не п’є. Зізнається, що цей вибір зробила не завдяки кодуванню, а завдяки побаченому у кабінеті нарколога контингенту. 

— Були там ще уколи якісь, після яких вмерти хотілося - так тіло боліло кілька днів, що поворухнутися важко було. А ще гіпноз, в який мене не вдалося ввести. Думаю, це скоріше самонавіювання допомагає людям позбавитися від залежності. Загалом, сталося так, що після того візиту до лікаря, я кілька днів відлежувалася вдома - організм очистився повністю і я вжахнулася в черговий раз від того, що відбувалося вдома. Вся квартира перетворилася на прийом склотари: десятки пляшок, купа сміття, обдерті шпалери… Крок за кроком я віддраїла квартиру і потрохи почала змінювати своє життя.

В цьому Ользі допомогла донька, яка горнулася до мами в будь-якому її стані. Складно було порвати з приятелями по чарці, зізнається жінка. Але й з цим вдалося впоратися, а згодом жінка знайшла справу всього життя

— Товариші по чарці ще довго мені надокучали. Вони ж звикли збиратися в мене вдома й сидіти до посиніння. Але я їх швидко повиганяла, мені стало огидно на це дивитися. Дочка частіше стала приходити додому, залишалася на ніч і все якось потрошки почало налагоджуватись. Якось після школи вона прийшла з однокласницею, ми посиділи, випили чаю і розговорилися про плани на майбутнє. І подруга моєї дочки сказала, що після школи планує стати косметологом, а потім ще хоче займатися обгортаннями. 

Життя з чистого аркуша 

Ольга зацікавилася таким видом діяльності, почала розпитувати в дівчинки подробиці. Врешті, через якийсь час жінка в інтернеті знайшла багато інформації про різні послуги по догляду за собою. Спочатку записалася на триденний курс шугарінгу, а потім почала опановувати масажі.

— Зрештою, я звикла до іншої роботи і мені було цікаво себе спробувати в чомусь новому.  Через кілька місяців я отримала диплом массажиста. Вивчила кілька видів масажу, а потім почала шукати клієнтів і так поступово почала заробляти цим на життя. Моя робота приносить мені велике задоволення та дохід. 

Зараз Ольга називає себе щасливою людиною, в якої є все необхідне. Саме на роботі вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, з яким живе у шлюбі вже шість років. Зізнається, що попередній її досвід був недаремним і дав багато “харчів для роздумів”.

— Єдине, про що я жалкую - це втрачений час. Я впустила виховання дочки, найцікавіші моменти її життя. Замість того, щоб стати її другом, я просто була мамою, яку не обирають, з якою треба змиритися. Я вдячна дочці за те, що вона терпіла мене весь цей час і, насправді, без неї не було б зараз нічого цього, — жінка показує на свіжий манікюр та макіяж. — Якби не її любов і не страх, що в мене можуть забрати дочку, я б зараз не виглядала ось так, я б просто не повернулася до нормального життя.

Алкоголь все ще сниться

Ольга розповідає, що з того часу, як переборола свою залежність, нерідко в неї виникав страх повернутися до алкоголізму. Особливою тяга була, коли жінка нервувалася - підсвідомо вона навіть відчувала смах та запах вина, який мав би її заспокоїти. 

— Спершу дуже тягнуло повернутися до алкоголю. Я ловила себе на думці, що от «я молодець, протрималась вже тиждень, можна зробити собі приємність». В магазинах якось ноги самі вели у ті відділи, де стоїть алкоголь. Я стримувала себе з останніх сил. Дуже образливо було чути від знайомих при зустрічі: «Як це так, що зранку ти твереза?» або «Ну і як воно, тверезе життя?». Це було дуже принизливо, але я розумію цих людей, вони просто зловтішалися. Тому щодня я продовжую боротьбу з собою, сама для себе я стала мотиватором. А інші хай собі говорять, що хочуть.

Зараз всі свята в родині Ольги відзначають без алкоголю. Жінка відмовилася від традиції випити келих шампанського під бій курантів. Знайшла смачнішу альтернативу. 

— Замість шампанського, ми всі разом набираємо жмені винограду або почищені мандаринки. Я відмовляюся, коли хто наполягає випити під час застілля, коли ми в компанії з чоловіком. Кажу, що в мене зі шлунком проблеми і тоді всі питання зникають. Інколи мені сниться, що я п’ю горілку і картаю себе за це уві сні. Або, що я міцно тримаю пляшку в руках і кудись тікаю. Та разом з тим, як тільки наяву мені приходять такі думки, я одразу ж їх відганяю - згадую якісь хороші моменти і це стимулює продовжувати нормальне життя.  

Читайте також:

«Двічі встромлювала в мене ніж». Історія чоловіка, який став жертвою насильства у стосунках

«Кричи-кричи, тебе все одно ніхто не почує». Історія вінничанки про аб’юз та сексуальне насилля

«Вдома мене тримають лише діти». Історія чоловіка про сімейне насильство у шлюбі
 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.

Коментарі (3)
  • Читач10

    не дивно, що для того, аби зрозуміти щось суттєве, треба дійти до краю
  • Max Fireline

    Яка гарна та повчальна історія, хоч і дещо сумна спочатку,
    Щиро дякую авторці за роботу та сумління, з котрим ця стаття була написана,
    Я аж тремтів, коли читав її - так хотілось аби Ольга нарешті вже звільнилась від цього лиха і настав омріяний хеппі-енд,
    Дякую ще раз, Пані Діано
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Вінниці за сьогодні
21:00 На Вінниччині перевірили якість води. Результати дослідження 20:20 «Важливо відновити відчуття волі» — психологиня про те, як спілкуватися з визволеними із полону людьми 20:06 Газовики Вінниччини на 75% готові до нового опалювального сезону 19:48 «Бабло будемо заробляти після війни». Понад 350 авто відремонтували для фронту у СТО Ігоря Чистоколяного Від читача 17:17 Благодійний «Шкільний портфелик» отримали 2700 дітей 19:17 На Хмельницькому шосе машина на тротуарі збила дитину play_circle_filled 18:25 Що робити якщо ядерний вибух застав вас на вулиці? Інструкція photo_camera 17:39 Як підготуватися до опалювального сезону під час війни? ІНФОГРАФІКА photo_camera 16:57 У Тульчині п'яний чоловік вдарив 18-річну баристу садовою пилкою по голові play_circle_filled 16:45 Калій йодит у вінницьких аптеках: чи продається та скільки коштує 16:16 «Центр стане гармонійним доповненням ринку» — позиція замовника будівництва ТЦ перед Центральним ринком photo_camera 15:38 Серед актуальних у Вінниці переважають робітничі професії: вакансії та оплата праці 15:12 Основи партизанської справи: у Вінниці проведуть тематичний тренінг play_circle_filled photo_camera 14:20 Понад 900 робочих місць у Вінниці створили бізнес-переселенці play_circle_filled 14:04 Чи потрібно у Вінницькій області скоротити комендантську годину? ОПИТУВАННЯ 13:29 Шість смертей та 280 нових випадків. Ситуація з COVID-19 у Вінницькій області photo_camera 12:33 Родини загиблих воїнів можуть отримати допомогу на оплату комуналки. Але є нюанси 12:07 Зміни у жовтні, доля навмисно збитої собаки та інше важливе за 3 жовтня у Вінниці 11:22 Без води та світла. Перелік адрес, де у Вінниці 4 жовтня відключили послуги 10:24 «Полювання на лисиць»: вінницькі радіопеленги привезли шість медалей з кубка Європи photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Вінниці Ваші відгуки про послуги у Вінниці
keyboard_arrow_up