Зазвичай, православні та католики святкують Великдень у різні неділі. Та інколи це свято припадає на одну дату. Чому так відбувається? Про це ми запитали священика Назарія Давидовського
У Православній церкві існує два типи свят: «перехідні» та не «перехідні». До перехідних свят відносяться ті особливі дні, які здебільшого залежать від дня святкування самого Великодня, який у свою чергу щороку змінює дату святкування. А до не перехідних – святкування, які звершуються в означену дату.
Сам принцип визначення святкування Великодня був розроблений ще у ІІІ столітті Олександрійською церквою та пізніше закріплений на І Вселенському соборі (325р.) і помісному Антиохійському соборі (341р.).
– Принцип вирахування дати Великодня наступний: він має відбутись після першого повного місяця весняного рівнодення, або ж у його день та обов’язково після Єврейського Великодня, – розповів отець Назарій. – Якщо дата його святкування припадає на Єврейський Великдень, або ж перед ним, то правила зобов’язують перейти до наступного повного місяця. Існує ціла система вирахування святкування, розроблена астрономами в різні роки.
Правила святкування Великодня у Католицькій церкві дещо відрізняються від Православної, тому так складається, що іноді дні святкування збігаються, а іноді ні.
– Якщо говорити в загальному контексті про святкування Великодня, то в давнину це була ціла суворо контрольована традиція, яка не мала якихось альтернатив до своєї зміни. Проте останнім часом спостерігається процес напрацювання думок серед різних конфесій щодо того, аби обрати спільну дату святкування Великодня, – каже отець Назарій. – Відомо, що два роки тому Олександрійський патріарх коптської церкви Феодор ІІ виступив з пропозицією уніфікувати дату святкування Великодня між усіма християнськими конфесіями. Цю пропозицію підтримав Константинопольський патріарх Варфоломій І, патріарх Сиро-яковитської православної церкви Ігнатій Єфрем ІІ, а також Римський Папа Франциск. Патріарх Феодор ІІ висловив побажання, аби святкування Великодня щороку відбувалось у другу неділю квітня.
Привітання від священиків із Великоднем
Христос Воскрес. Священики кількох конфесій нашого міста і римо-католицький архієпископ привітали вінничан з Великим святом християнського світу. Побажали посмішок, розуміння та терплячості.
Клірик Вознесенського храму Назарій Давидовський
- Хочу побажати вінничанам, аби з приходом Великодня до душі та серця кожного із них прийшла радість світлого Христового Воскресіння. Святитель Іоанн Златоуст у своєму огласительному слові на Великдень говорить такі слова: «Тому-то увійдіть всі в радість Господа свого: і перші, і другі, винагороду прийміть. Багаті і бідні, один з одним святкуйте! Стримані і ліниві, день вшануйте! Ті, що постилися, і ті, що не постилися, - звеселіться сьогодні!». Тому і я бажаю усім з розумінням та радістю увійти до святкування цього найвеличнішого християнського свята. Свята перемоги життя над смертю, свята перемоги праведності на гріховністю.
Отець Костянтин Морозов, настоятель парафії Пресвятої Діви Марії Ангельскої у Вінниці
- Передусім побажаю мати у цьому році надію та терпеливість один до одного. Адже все починається саме з усмішки один до одного. Не потрібно підозрювати інших у тому, що вони хочуть робити тобі зло. Краще самому дарувати іншим усмішки, які запалюють радість у серці і роблять наше життя добрим. Бажаю, щоб Господь воскрес та запалив це у серцях, а пізніше проявив це на обличчях, щоб вся країна трошки усміхнулась у цьому році.
Отець Григорій Рогацький, настоятель парафії Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ у Вінниці
- Миру, злагоди і правдивої радості, яку нам дає воскреслий Христос. Нехай Воскресіння Христа допоможе нашій країні подолати зло за допомогою Господнею.
Клаудіо Ґуджеротті, Апостольський Нунций в Україні римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат
- Великдень, особливо у цій частині світу - це величезне свято природи. Ваша дивовижна земля, яка має красу, яка йде від морів і до гір, має величезну різноманітність у буянні природи - зараз починає розквітати. І це відбувається навіть незважаючи на те, що йде війна. Для нас, християн, ці квіти є Воскресінням Христа. Немає смерті, яка би не зазнала воскресіння. І це є наша відповідальність. Бо якби все вирішувалось нашими 70-ма роками життя, то було би досить легко жити. Але усвідомлювати, що кожна наша справа та діяльність має запах вічності, накладає на нас велику відповідальність. Отож, моє побажання з нагоди Воскресіння Христового, щоб ви насолоджувались тими квітами, які вона продукує, і відчували відповідальність якомога сильніше. Щоб занадто скоро не прийшла осінь!
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер