Три незвичні писанки з’явилися у приміщенні інформаційно-просвітницького хабу військової частини 3008. Кожна висотою до пів метра. Про це 20minut.ua повідомила прес-офіцер частини Анна Лазуренко. Вони є частиною композиції, приурроченої до одного з найбільших свят нашого народу — Великодня.
За словами прес-офіцера, готували вироби молоді військовослужбовці, яких недавно призвали на службу. Форму зробили з пап’є-маше. Кожна висотою приблизно до пів метра.
Ідею подала методист інформаційно-просвітницького хабу Лариса Колісниченко. Вона ж працювала разом з солдатами.
—У нас був задум зробити писанки таких великих розмірів, як на Майдані Незалежності, — каже Анна Лазуренко. — Планували в становити їх також на головній площі міста. Завадила ситуація з карантином. Хоча від задуманого не відмовилися. Встановили писанки у себе. І тепер у нас у частині військові приходять подивитися на роботу молодих солдатів.
Біля композиції військових зустрічає Лариса Колісниченко. Вона розповідає про традиції Великодня в Україні, зокрема на Поділлі. Від неї гвардійці дізнаються про особливості подільських писанок, про те, які на них узори, чим відрізняються від інших регіонів.
При цьому згадують молодих солдатів, які розписували три великі писанки, представлені на огляд.
—Наше завдання надати можливість кожному, хто призваний на службу, розкрити свої можливості, проявити здібності, — каже Лариса Колісниченко. — Виготовлення писанок є одним з таких прикладів безпосереднього залучення солдатів до виховної роботи.
Журналіст 20minut.ua спілкувався з гвардійцями, які розписували писанки.
Максим Киричук родом з Волині. Після завершення роботи над писанкою хлопець одразу поспішив зателефонувати додому. Хотілося по швидше розповісти, яку гарну писанку зробив до Великодня. Каже, говорив з мамою. Бабуся в той час готувала писанки. Мама передала її слова: «Забрали внука в армію, нема тепер кому бабусі допомогти з писанками».
Саме бабуся навчила внука тримати в руках писачок. Це те, чим розписують великодні яйця.
—Вчився писали по воску, — розповідає Максим. — Потім писанку опускали у воду, додавали фарбу. Мені було цікаво. Ніхто так гарно не може навчити, як бабуся. Бо вона мене любить. І я її теж. У мене золота бабуся. Сумую за нею. Якби не служба, ми б зараз разом готували писанки. І пасочки вона пече смачні. У мами гарні виходять.
У солдата закрадається думка, що може отримати з дому великодній гостинець. Поки що про це не було розмови, але таке відчуття не полишає солдата. Захочуть, аби дитина посмакувала домашньою пасочкоЮ писанкою чи крашанкою, а може, й кільце ковбаски покладуть. Зараз є багато можливостей передати передачу.
—На писанці зобразили Герб держави, для цього відвели найбільше місця, — розповідає гвардієць. — Спочатку навели контури, а потім уже взялися за фарбу. Працюємо гуашшю. Є тут намальоване пшеничне колосся, синє небо, все інше наша фантазія.
Максим Киричук працював разом зі ще одним солдатом Володимиром Дем’яником. Ще й тижня не минуло, як він у частині, а вже відзначився своїми здібностями.
Володимир розповів, що під час навчання у школі відвідував заняття у гуртку з Петриківського розпису.
—Мені малювання подобається тим, що дає можливість поринути у незвичний світ образів, фарб, ніби в казку потрапляєш, — розповідає солдат. —Я коли малюю, про все забуваю. Повністю переймаюся малюванням. Радий, що вдалося знову взяти до рук пензля. Не думав, що в армії таке може бути.
Над третьою писанкою працювала солдат-контрактник Вікторія Варакса. У неї була особлива місія. Виготовляла з паперу об’ємні квіти і наклеювала їх на писанку.
Робила квіти з гофрованого паперу. Так з’явилися мальви, едельвейси. Вона ж виготовила емблему Національної гвардії, а також зображення малого герба Вінниці. Їх теж наклеїли на писанку.
—Знак малого герба Вінниці у нас буде шевроном, — розповідає Анна Лазуренко. — Це погоджено з міською радою. Таким чином гвардійці демонструватимуть підтвердження того, що служать у Вінниці.
Уже замовили виготовлення таких знаків. Восени вони зявляться на одностроях гвардійців.
Солдат Вікторія Варакса згадала, як у школі уперше взяла до рук писачок і розписала першу у своєму житті писанку. Враження настільки незабутні, що дотепер пам’ятає ті хвилини. Раділа від того, що їй вдалося «одягнути» писанку у святковий наряд.
На Великдень кожен гвардієць в/ч 3008 отримає у подарунок паску. Під час сніданку пасочки освятить військовий капелан. Так каже прес-офіцер Анна Лазуренко.
Відчути дух свята гвардійці матимуть можливість під час огляду композиції, створеної в інформаційно-просвітницькому хабі. Там представили не тільки писанки, про які йшлося вище.
—Доповнили композицію вишитими рушниками, скатертинами, є також таріль з українським орнаментом, — розповідає Лариса Колісниченко. — Все це символи нашого народу, що йдуть з минулого до сьогодення.
Рушники принесла Лариса Колісниченко. Каже, їх вишивала її мати Раїса Іськова. Крім рушників, руками мами вишито немало ікон. Їх передала у подарунок рідним, друзям.
Якщо хтось із солдатів запитує, хто так гарно вишив рушники, пані Лариса називає прізвище вишивальниці. З гордістю каже, що це її матуся. Щоправда, при цьому трохи ніяковіє.
Щиро вітаємо військових гвардійців з Великодніми святами. Найголовніше побажання для них і для всіх нас — Миру і ще раз Миру рідній державі!
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер