Де сміттєвий бак для старої системи?

Карикатура Сергія Тімербаєва

Він махнув для годиться кілька разів мітлою – асфальт на майданчику був майже стерильно чистий. Око звично ковзнуло по довгому ряду контейнерів з написами «Скло», «Папір», «Пластик», «Вологі харчові відходи»… Всі акуратно закриті кришками – крім крайнього, з явно саморобним написом «Старі подушки і ковдри». Таким лукавим способом метикуватий безхатченко Васько «організував» собі спальне місце – і тепер ніжився в подушках, наче султан в сералі.

Біля Трохимовича загальмувала поліцейська машина. Патрульний, обсмикуючи новеньку, явно заокеанського походження форму, заглянув у Васькове кубло, турботливо підіткнув ковдру і поцікавився:

- Як спалося? Скарги, побажання маєте?

- Кави б гаряченької… - ліниво потягнувся Васько.

Поліцейський дістав з кишені термос і дбайливо наповнив підставлену чашку. Тут у машині загарчала рація.

- Петренко, гайда, поїхали, - стурбовано покликав патрульного напарник. – Тут неподалік бабця через дорогу не може перейти – треба негайно перевести!

Авто газонуло і щезло з очей. Трохимович втягнув ніздрями аромат кави – і… прокинувся. Світало. Дружина на кухні варила каву. Трохимович знехотя взяв мітлу і побрів до контейнерів. Розігнавши бродячих псів, почав згрібати сміття, яке ті встигли за ніч порозволікати по довколишніх кущах. Звично привітався з даішником, що сидів у засідці під кущем при самій дорозі.  

Мимо Трохимовича прочвалав напівсонний мужик в домашніх капцях і вивернув відро з недоїдками у контейнер з написом «Сухі відходи». В контейнері щось завовтузилося, приглушено пом’януло чиюсь матінку – і звідти виглянула мокра Васькова голова з кокетливо закрученою в спіраль бараболяною лушпайкою за вухом.

- Ти сліпий чи малограмотний?! – загорлав Васько в спину чолов'язі, що віддалявся. Спина єхидно промовчала. Розгніваний Васько пожбурив у неї недогризком яблука, не вцілив і остаточно розстроївся. Раптом з дороги долинуло вищання гальм, а затим – бадьорий голос:

- Здравія бажаю! Сержант Петренко, - хвацько представився даішник і, конфузливо потупившись, уточнив: - Ще не снідав…

Водій приречено закотив очі і поліз за гаманцем.

- Нє, ти бачила цих «європейців»?! – сердито звернувся Васько до ворони, що сиділа на встромленій сторч у сміття табличці з написом «Тупик Комунізму». – Вулиці вони перейменовують! З голів треба декомунізацію починати, а не з табличок!

Ворона обурено каркнула і підскочила ближче, приміряючись до черствої булочки у Васьковій руці…

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google