Кредитні пільги під час війни: як закон захищає гаманці українців та військових

Лариса ОЛІЙНИК

Під час воєнного стану в Україні законодавство передбачає суттєві кредитні пільги, які поділяються на загальні (для всіх громадян) та спеціальні (для військовослужбовців та їхніх родин). Адвокат пояснює деталі.

Під час воєнного стану в Україні діють особливі умови для позичальників. Держава повністю заборонила штрафи за прострочені платежі, зафіксувала відсоткові ставки, а для військовослужбовців запровадила «кредитні канікули».

Вінницька адвокатка Мар‘яна Слізяк розповіла, які саме привілеї доступні громадянам у 2026 році.

Кредитні пільги

Під час воєнного стану в Україні законодавство передбачає суттєві кредитні пільги, які поділяються на загальні (для всіх громадян) та спеціальні (для військовослужбовців та їхніх родин).

Згідно із Законом України № 2120-IX, на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування для всіх громадян діють такі правила:

Заборона на штрафи та пеню: фінансові установи не мають права нараховувати будь-які штрафні санкції за прострочення платежів.
Фіксація відсоткової ставки: банкам та мікрофінансовим організаціям (МФО) заборонено в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку за споживчими кредитами.
Захист від примусового стягнення: заборонено стягнення заборгованості за житло чи інше майно, яке розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій.

Цивільні позичальники звільняються від сплати штрафних санкцій (пені, неустойки) за невчасне повернення позики. Однак, кредитні кошти та проценти за користування потрібно повернути.

Кредити для військових

Важливі обмеження для військових у 2026 році:

Тіло кредиту не списується: Основну суму позики (тіло) все одно доведеться повернути за погодженим графіком після завершення служби.
Нюанси для контрактників: Для мобілізованих пільга діє з дня призову незалежно від місця служби. Проте для військових за контрактом пільга активується лише за умови безпосередньої участі у бойових діях або заходах з оборони країни (що підтверджується довідкою). Служба в тилу (наприклад, у ТЦК чи на складах) права на скасування відсотків контрактникам не дає.
Винятки: Пільги не поширюються на іпотечні договори (кредити на купівлю житла) та автокредити — за ними відсотки продовжують нараховуватися.

— Для військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації, ситуація сприятливіша, вони звільняються не лише від сплати штрафних санкцій за невчасне повернення кредиту, а й від сплати відсотків за користування кредитом. Для того щоб списати відсотки необхідно надати до суду:

копію військового квитка,
довідку форми 5,
витяг з наказу про включення до списків особового складу військової частини.

Щодо військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом ситуація складніша. За загальним правилом вони також звільняються від сплати штрафних санкцій за невчасне повернення позики, однак, для списання процентів за користування кредитом необхідно надати наступні документи:

копію військово квитка,
довідку форми 5,
витяг з наказу про включення до списків особового складу військової частини,
довідку форми 6 (про безпосередню участь в бойових діях).

Важливо, що проценти за користування кредитом не нараховуються за період перебування на військовій службі. До прикладу, якщо особа взяла кредит 01.06.2022 року, а буле призвана на військову службу з 01.09.2022 року, то за період з 01.06.2022 р. по 31.08.2022 р. проценти нараховуються правомірно, а з 01.09.2022 р. проценти нараховуватись не повинні.

Такі гарантії чітко регламентовано частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, вказані гарантії поширюють свою дію на дружин (чоловіків) військовослужбовців. Для підтвердження права на списання процентів за користування кредитом та штрафних санкцій, дружині (чоловіку) військового слід надати пакет документів, зазначений вище, залежно від виду служби одного з подружжя, а також обов’язково додати свідоцтво про шлюб.

З досвіду можу сказати, що маю багато позитивних кейсів проти банків (мікрофінансових установ). До прикладу, останній з них, коли банк вимагав повернути 42 000 гривень, а суд задовольнив лише 18 800 гривень. Вважаємо це хорошим результатом. В іншому кейсі, суд відмовив у стягненні боргу (всієї суми), так як до матеріалів справи не було додано квитанцію, яка підтверджує перерахунок коштів на рахунок нашого клієнта.

Тому варто аналізувати кожну ситуацію індивідуально та активно захищати свої права, адже банки та мікрофінансові установи часто роблять помилки, звертаючись до суду з вимогами про стягнення боргу. Якщо обрати правильну стратегію захисту – можна закрити справу з мінімальними втратами.

Читайте також:

Хто має доглядати за матір'ю: син чи онука? Як суд вирішив гучний спір про демобілізацію військового

Смерть військового від хвороби в окопі: чи виплатять в такому разі рідним 15 мільйонів?

Подякуй журналістці гривнею