Алея пеньків. Ялинки в садибі Пирогова жеруть короїди

У садибі лікаря Пирогова. Алея з ялинових пеньків поступово доповзає до двох меморіальних дерев, які лікар посадив у 1862 році.

- Йдеш на роботу, як по килиму, - кажуть працівники музею імені Пирогова. З весни до осені частина ялинок у садибі повністю скинули хвою. Хворобу можна порівняти з тим, як в людини зупинився би рух крові: жук-типограф живиться соками дерева.

На початку вересня у садибі Пирогова зрізали понад 65 ялин. Вирок поставили ще 118 деревам. Від останнього «свіжого» пенька з алеї до двох меморіальних 150-річних ялин, що посадив Микола Пирогов у 1862 році – кілька метрів.  

Як швидко всохне дерево, залежить від кількості жуків та імунітету ялинки. Якщо близько 200 жуків-короїдів заселили весь стовбур, всихання дерева може відбутися і за 1-2 тижні. Голка на дереві може бути зелена, а потім вмить опасти. Згодом, з тріском опадає кора. Якщо дерево сильне, воно може простояти роками. Проте, навіть якщо кількість жуків-короїдів є недостатньою, щоб знищити дерево, вони можуть заразити його грибковою інфекцією та дерево поступово почне гнити.

З розмахом

В Україні пошкоджених 37 тисяч гектарів ялинок, а всього під цим деревом -  500 тисяч гектарів. На Вінниччині - 8 тисяч.

За двадцять років ялинки почали масово хворіти по всій Україні – з Карпат до півночі та сходу: за 5-6 років поступили сигнали з Київської, Чернігівської, Харківської областей.  

Зміна клімату – серед можливих причин  масового всихання ялинок: з помірно континентального він стає різко континентальним. Літо – більш спекотне та посушливе. Високий температурний режим веде до різкого збільшення випаровування вологи з дерев, зменшується рівень грунтових вод.

В музеї Пирогова працівники господарської частини бідкаються, - від спеки страждають навіть ясені та каштани, в яких стержневий глибокий корінь. Що вже казати про тіньовитривалу ялину, яка має поверхневе коріння?

- Коріння починає сохнути при зменшені рівня вологи на 40 відсотків, - каже лісопатолог «Вінницялісозахист» Тамара Івацко. - Дерево починає вмирати, хоча ззовні може мати здоровий вигляд. Через це воно ослаблене та потенційно під загрозою.

Саме для ослаблених дерев жук короїд-типограф представляє найбільшу небезпеку. Крім того, ця комаха любить коли спекотньо.

- В аномальну спеку короїд може давати кілька поколінь в сезон, а літати може на відстань до 7 кілометрів, - каже Тамара Івацко. - До проблем наших ялин додається й те, що їх насадження – штучні: природній ареал ялини обмежений зонами помірного та холодного клімату, де вони утворюють ялинники або змішані біоценози з листяними видами дерев - дубом або буком.

Рятують "хірургічними методами"

Лісопатологи кажуть, що пошкоджені дерева треба якнайшвидше вилучати, щоб зменшити чисельність жуків на загальну площу лісу.

За 8 років суцільними санітарними рубками зрубано близько 3 тис. га ялинкових насаджень. З 2006 року площі суцільних санітарних рубок збільшилися у 8 разів.

- Ліс лікується хірургічними методами, - каже головний лісопатолог «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. - Якщо серед всього лісового масиву лише третина дерев не пошкоджена шкідником, то це вже не ліс. Вирубка доцільна з економічної та екологічної точки зору: ми локалізуємо осередок спалаху короїда-типографа, а деревина знаходиться ще в задовільному стані. На місці саджаємо нові культури, щоб вони через 100-120 років дали здоровий урожай.

Деякі вчені прогнозують, - через 5-7 років можуть залишитися мінімальні площі ялини європейської. З іншого боку, на основі гіпотези про вплив циклічної сонячної активності, пік якої припадає на 2014-2015 роки, дехто з вчених прогнозує, що ялина цей період переживе.

- Не треба дути на холодне, - каже Олександр Болюх. - Нові ялинки ростуть приблизно сорок років в залежності від широти. Чим вища температура, тим вища вікова межа. Молоді ялинки десь до 30-40 років шкідник не зачіпає. Тим паче, він має свої депресивні періоди.

Чого боїться жук короїд-топограф

Феромонні пастки

Застосовуються для локалізації шкідників в масштабах великих лісових масивів. Жук літає на відстань до 7 км, а паски не дозволяють шкіднику заселятися на нові території. Проте, хоч феромонні пастки – це профілактичний метод боротьби з шкідниками, вони можуть підбити шкідників на окупацію нових дерев, якщо ті ослаблені. Проте, в Швеції, Норвегії за допомогою феромонних пасток жука-типографа звели нанівець. В Україні ж лише 2 типи дозволених  феромонів.

Хімічні засоби контактної дії

Інсектициди використовуються для обприскування стовбура. Проте, отрута знищить лише одну генерацію жуків, а їх може бути декілька за сезон. Під час же масового застосування поверхового застосування може нанести шкоду флорі та фауні.

Хімічні засоби системної дії

Препарат вводиться під кору дерева та рухається за точкою росту. Діє протягом кількох років. Ялинам проводиться комплексне лікування: жуки-короїди можуть дерево не знищити, але заразити грибковою інфекцією. Тому використовуються ще й фітонциди, які борються з грибками та інфекційними захворюваннями. Ефективні для одиночного лікування дерев, а не великих лісових масивів.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.