Одного дня Костянтин, Надія та ще кілька учасників команди розсілися по автівках і вирушили у Зону відчуження. Локаціями для фотографування стали покинуте місто Прип’ять, територія Чорнобильської АЕС та місця неподалік від радіолокаційної системи «Дуга».
«Ідея такої незвичної фотосесії виникла ще рік тому, до виходу серіалу «Чорнобиль», але тільки зараз ми змогли приїхати у Зону відчуження. Ми хочемо показати як в місцях, що стали непридатними для життя, без втручання людини змінюється природа, як вона перемагає обставини і відроджується. Тут дуже цікаве поєднання страшного минулого, що пов’язане з діяльністю людини. Я спілкувалася зі своїми друзями, які вже були у Чорнобилі раніше, їх враження від побаченого не гнітюче, а навпаки – вони були здивовані як відроджується життя», — розповідає Надія Матвєєва.
На світлинах й справді можна побачити, як серед тонн металобрухту, закинутих будинків, розбитих вікон і залишків іржавого транспорту височаться молоді дерева, проростають кущі та цвітуть квіти. На думку автора проекту Костянтина Ревуцького, ці явища є яскравими прикладами сили природи та її можливостей до самовідновлення.
— Ще до виходу серіалу від HBO я запропонував Надії таку фотосесію. Ми довго думали над концепцією і подачею, аж поки не зупинилися на питанні самовідновлення природи, — розповідає Костянтин. — Ми їхали туди, знаючи, що тамтешня природа найбільша безлюдна та заліснена територія Європи. Там точно є на що подивитися. Тому не переживали, що щось може піти не так. Майже всі світлини вийшли імпровізаційними, але я ними дуже задоволений.
Фото надані Костянтином Ревуцьким
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Dmitriy Kolobnev
Кобилка могла почитати скільки напіврозпад стронцію і цезію, і чим вони шкідливі для здоров'я. Ось вам живий приклад природного відбору. Вона думає що хімзахист придумали лохи. От я буду ржати якщо вона, це плаття, вінок і взуття привезла додому і поставила у шафу.
Next reply Dmitriy Kolobnev
Ирина В.
Сергей Ступницкий
Не раз задумувався про те, як добре відчуває себе природа без нас...
Next