Чому їздив переймати досвід саме в Піднебесну? Бо в Китаї, каже, вирощують найбільше видів грибів. На душу населення споживають 5-6 кілограмів на рік (ми – 0,3-0,6 кг). У країнах Європи ця цифра становить 2-3 кг. Найбільше смакують штучно вирощені гриби французам: середній показник споживання на одну людину в цій країні - вісім кілограмів на рік.
Автограф у незвичному музеї
- Китайці настільки багато уваги приділяють розвитку грибництва, що навіть створили в себе Музей білих грибів, - каже Сергій Вдовенко. – Я побував там. Музей знаходиться у невеликому місті Гутіан. Залишив запис у книзі відгуків. Вражає сама увага до такого продукту харчування. Їхні фахівці вважають цю галузь перспективною. Особливо в умовах продовольчої кризи, дефіциту продуктів харчування. Тому продовжують активно розвивати. Споруди для вирощування грибів бачив навіть вздовж деяких автомобільних шляхів. Це примітивні дерев’яні будиночки, в яких люди зайняті роботою. А хіба у нас не можна практикувати те саме? Скільки маємо занедбаних приміщень колишніх тваринницьких ферм! Вони цілком придатні для такої справи. Слід тільки трохи затратити кошти, щоб привести їх до ладу, створити необхідні умови.
В області грибівництвом мало хто займається. Принаймні, знаю лише одного фермера з Могилів-Подільського району. Час від часу він звертається до нас за консультацією.
Гальмують розвиток раку
У Китаї вирощують сім видів штучних їстівних грибів. У нас тільки два – шампіньйони і глива звичайна. Саме на ці гриби маємо державні стандарти. Затверджені вони ще в часи Союзу.
- У Китаї нині особливо популярні два види грибів, - продовжує Сергій Вдовенко, – шіі-такі та вольварелла вольвація. Можливо, тому, що крім гарних смакових якостей, вони мають ще й медичну цінність, гальмують ріст ракових клітин. Так само, до речі, як й інші види штучних грибів. На одному із занять нас ознайомили з результатами досліджень, які провели японські вчені. Вони встановили, що мікроелементи, які містяться в грибах шіі-такі, найбільш ефективно вбивають ракові клітини. Один з медичних препаратів для боротьби з цією важкою недугою японці розробили на основі згаданого виду грибів.
- Чому ми не можемо вирощувати їх в себе?
- У нас нема державних стандартів на гриби, крім двох видів – шампіньйони і глива звичайна. Тому ті ж китайці поставляють нам свою продукцію. У семимільйонному місті Занжоу на комбінаті з вирощування грибів мені показували упаковки з грибами, підготовленими до відправки в нашу державу.
- Технологія вирощування шампіньйонів і гливи звичайної у китайців така само, як і в нас, - продовжує Сергій Вдовенко. – Для мене це не стало новиною. Зате, як кажуть, відкрив для себе нові види грибів. Особливо вразив один з них - вольварелла вольвація, починаючи із зовнішнього вигляду і до смакових якостей. До речі, гриби в меню у нас були майже кожен день. Дізнався про технологію вирощування мало знаних для мене грибів. Важливим стало налагодження наукових зв’язків з колегами з інших країн, які працюють у галузі грибівництва.
Довідка
Сергій Вдовенко - один із небагатьох науковців, який досліджує проблему вирощування грибів у закритому ґрунті. Випускник Уманського сільськогосподарського інституту. Аспірантуру закінчив у Польщі, в Познанській сільськогосподарській академії. Кандидат сільськогосподарських наук. Тема кандидатської дисертації – «Вплив фізичних і хімічних факторів на ріст шампіньйонів». Працює над докторською дисертацією: «Виробництво гливи звичайної в умовах захищеного ґрунту». С.Вдовенко автор навчального посібника «Вирощування їстівних грибів». З 2003 року працює у Вінницькому аграрному університеті, на агрономічному факультеті читає курс «Грибівництво». До речі, в лабораторії науковця постійно ростуть гриби. Їх він вирощує разом зі студентами.
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер