Вінницька чупакабра повідгризала кролям яйця

Дикий звір продовжує жорстоко винищувати живність на подвір'ях вінницьких господарів. Перелякані селяни звинувачують в усьому чупакабру. Цю істоту бояться настільки, що не випускають надвечір дітей із хат.

Ім'я вцілілому кролику дали на захист
- Прийшов з нічної зміни та вирішив нагодувати кролів, - каже Володимир Володьков. – Дивлюся, й очам не вірю: усі дев'ять кліток відчинені, дверцята вирвані із завісами, а кролики лежать мертві. Голови, вуха й ноги на місці, шерсть ціла. Ніби поснули.
Прислухався господар, аж десь щось пищить, ніби з-під контейнера.
- Там сховався один з дев'яти кролів. Тільки він і врятувався, - сумно говорить Володимир.

Клітки для кролів господар обгородив з усіх боків високою огорожею. Звір, який проник за паркан, спершу відігнув кусок бляхи. А вже потім зірвав дверцята на клітках.
- Мені кажуть, це могли зробити або собака, або куниця, - продовжує пан Володимир. – Але ж куниця завіси не вирве і дерево не погризе, а тут на клітках скрізь сліди зубів. Щоб собака так старанно смоктав кров, не чув про таке. Голову би відгриз, затягнув би куди-небудь – це собака може, а висмоктати кров. Єдине, що у вампірські звички чупакабри не вписується, помітив вже, коли закопував тваринок. Придивився, а та чупакабра їм... яйця повідгризала.
Дружина Володимира – пані Тетяна тієї ночі чула гуркіт.
- Десь о першій годині, ніби трактор проїхав біля наших воріт, так щось гуркотіло, - каже жінка. – Я подумала, що це на залізниці йдуть роботи. Там якраз у ці дні міняли колії. Від будинку до залізничного полотна рукою подати, все чути. Не могла навіть припустити, що це у нас таке на обійсті робиться. Собаки у нас нема...
Кролику, який врятувався дали ім'я Федір. Для чого?
- Кажуть, тварина з іменем більш захищена, - впевнено каже власник кроля-щасливця.

Подарунок для Феді
Володимир шукає пару для кролика, який вижив. Чоловік був би вдячний, якби хто-небудь з кролівників-любителів подарував йому кролицю.
- Купити я й сам можу, - зітхає співрозмовник. – Подарунок важливий тим, що трохи полегшив би переживання за втраченим.
Володьков уже не перший рік займається вирощуванням цих хутряних звірят. Був час, коли мав цілу ферму - більше ста кроликів. Не дивно, що загибель тварин сприйняв боляче.
Про неприємну пригоду Володимир Володьков повідомив сільському голові Анатолію Гідровичу. Той викликав міліцію. Міліціонери погодилися з припущеннями господаря про те, яким чином звір проник до кролів. Володимир каже, навіть взяли шерсть на експертизу. На цьому все й закінчилося.
- До нас навіть приїжджала спеціаліст з Києва, - каже пан Володимир. – Не запам'ятав, з якої вона установи, прізвище теж називала, але сказане в одне вухо влетіло, у друге – вилетіло. Дзвонила від нас у Київ, розповідала, що почула від нас і побачила. Ще казала, самих дітей на вулицю не випускати.

>Щось схоже на кенгуру
Тварину, яку підозрюють у завданій в Сосонці шкоді, бачила Ольга Сташко. - У мене в хліві малі поросята, - каже жінка, - то я постійно пантрую за ними. У той день, чую, Кнопа дуже розгавкалася. Вийшла на подвір'я, бачу, до хліва якесь нещастя суне. На вівчарку схоже, тільки дуже худюще, як дошка. Таке сухецьке – ребрами світить. Шерсть рижа, з вогняним відтінком. Ледве не по землі волочить вим'ям.

- Те чудернацьке з витягнутою довгою мордою було ось такої величини, - каже Ольга Сташко
Жінка подумала, це сучка з лісу прийшла поживитися чимось, здичавіла собака.
- Аж дивлюся, мордочка в неї довга-довга. Витягнена, як ото в кенгуру. Якби поставити на задні лапи, точно була б ця тваринка, - переконано каже жінка. - Я її ледве випровадила з подвір'я. Це було білим днем, одразу після обіду. Якоїсь агресії тварина не проявляла.

Тієї ж ночі чоловік сусідки Людмили Білої декілька разів відганяв від клітки з кролями якогось звіра. Було темно. Думав, що то чужий пес. Щоразу виходив на гавкіт свого собаки. Так врятував пухнастих.
А Ящукам, ще одним сусідам, цього не вдалося зробити. То вранці вони побачили біля кліток те саме, що сталося у Воловодьків. Тільки у Ящуків менші втрати – звірина висмоктала кров з двох кролів. Таку ж картину побачила одного ранку бабка Солоненко.
Загалом у шести господарів “похазяйнувала” непрохана гостя. Решта людей, кажуть у селі, не стали чекати, поки і в них станеться те саме. Самі позбулися вухатих звірят.
- Ми вже хотіли якусь засідку влаштовувати, - кажуть селяни. – Але йди знай, де його і коли чекати. Простіше вибити кролів, та й не мати мороки. Але ж це теж не вихід. Зустрінеш увечері таке нещастя на темній вулиці, перелякатися можна на все життя.

Коментар експерта
Анатолій Гідрович,
сільський голова Сосонки:

Ветеринари кажуть нам не наводити паніки і не вигадувати всякі небилиці. Згоден, що це нічого не дасть. Але ж нехай тоді скажуть, що саме знищує кролів і як від тої звірини захищатися. З цими питаннями люди звертаються до сільського голови, а що їм можу відповісти. “Це може бути куниця або собака”, - пояснюють нам ветеринари, але люди сміються з того. Та й взагалі хотілося б, коли в село приїжджають фахівці щось прояснити, щоб потім повідомляли людям результат. Ті ж міліціонери сказали, що беруть шерсть на дослідження. Мене запитують у селі, що показала експертиза? Та хіба я знаю? Запитую – не кажуть. Простіше всього відмахнутися, мовляв, селяни вигадують дурниці, але люди чекають іншого – допомоги.

 

 

Читайте також : У Вінниці чупакабра заглядала у вікно.

                              Вінницьку чупакабру вичислить міліція.

                             Як баба Лукера вполювала... "чупакабру" .

                            Максима Годонюка лікують від нападу... чупакабри.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.