У Вінниці завершилися дегустаційні конкурси українських вин «Odessa Wine & Spirit Awards» та проекту «Best Riedel glass for Odessa Black variety». Українські сомельє з різних міст обирали кращі вина країни.
Загалом в рамках дегустаційних конкурсів 12 винних експертів протягом декількох днів продегустували 305 зразків вина. За їх рішенням, найкращим зразком сорту «Одеський чорний» стало вино «Винного дому Гігінеішвілі» з Вінниці. Крім того наші винороби отримали срібло за біле сухе Ркацетелі-Оранж, золоту медаль — за Аліберне 2018 року.
Сьогодні ця крафтова виноробня представляє вінницьке вино на всю Україну та світ.
— Коли ти робиш вино і вкладаєш в нього душу, взагалі коли робиш будь-яку справу з любов'ю, якщо ти відданий цій справі, все робиш правильно — тоді щось з цього вийде, — ділиться винороб.
Вінницький будівельник, ресторатор та винороб Володимир Гігінеішвілі 10 років тому розпочав нелегку, проте дорогу його серцю справу — почав виготовляти вино. Та не в Грузії, звідки родом, а на теренах нашої області — в селі Корделівка Калинівського району. Своїми секретами він ділиться з туристами і винолюбами, розповідає, з чого усе почалося.
— Спочатку робив вино для себе та друзів, — розповідає Володимир Гігінеішвілі. — З часом кількість виробництва зростала і ось, декілька років тому зрозумів, що потрібно виходити на новий рівень. В теперішньому вигляді, з сучасним італійським обладнанням та професіоналами- фахівцями, виробництво існує п'ять років. Були складнощі з отриманням ліцензії, але тепер у нас повністю професійний рівень. Є своя лабораторія та повний цикл виробництва. Я впевнений, що таких виноробень, як у нас, в Україні п’ять-шість, не рахуючи великі підприємства.
Вінницьке вино народжується у французьских та прикарпатських бочках, виноград для нього привозять з Одещини та півдня нашої області. В асортимент компанії входять напівсолодкі та сухі вина. Середня ціна за пляшку становить в середньому 200 гривень.
Засновник каже, щоб отримати хороше вино, купують виноград тільки ручного збору. За таку працю людям платять більшу ціну, ніж середня вартість подібних послуг. Це дозволяє отримати якісний продукт без гнилих чи зелених ягід.
За словами керівників підприємства, без спеціального обладнання неможливо отримати відмінне вино. Процес виготовлення вінницького вина складається з декількох етапів. Після віджиму винограду, сік зберігається при стабільній температурі бродіння в спеціальних ємностях об’ємом 1,25 тонни. Щоб отримати червоне вино, сік бродить разом із виноградною шкіркою. Це додає йому колір. Для білого вина використовують чистий сік.
Після того, як сік перебродив, його очищають та переливають в іншу ємність. Там вино настоюється та перевіряється на вміст бактерій та різних речовин. Після цього, його зберігають в підвальному приміщенні в металевих ємностях, або дубових бочках. Готове вино проходить ще одну фільтрацію та розливається по пляшках.
— Наразі на підприємстві виробляють 20-30 тонн вина на рік, з яких близько 6 тонн зберігають у дубових бочках, — ділиться виробник. — Наша мета вийти на рівень в 50 тонн щорічно.
Для зберігання вина зазвичай використовують французькі дубові бочки. Але, за словами виноробів, вони намагаються довести, що українські нічим не гірші. Для цього закупили аналоги з Івано-Франківщини. Так як підприємство нещодавно розпочало свою діяльність, поки що наявне вино лише річної витримки.
— Ми знайшли історичні документи в яких вказано, що в 1861 році указом царя Миколи І були створені виноградники в Могилів-Подільському повіті, — каже Володимир Гігінеішвілі. — Там вирощували каберне, мерло та інші сорти винограду. Вони існували до 1925 року. Щорічно там вироблялось сорок тисяч відер вина. В 40-х роках ХХ століття виноробство почало відроджуватись. В 47-му році в Могилів-Подільському почав функціонувати дослідний «Вінсовгосп Кім». Знайшли місце, яке на початку XX століття називалось: «Царські виноградники». Це південно-західний схил Дністра. Саме там ми недавно купили землі і посадили свої виноградники.
Науковці твердять, що правильніше називати наше місто не Вінницею, а Винницею, пов'язуючи походження назви міста з винокурнями або винницями.
Історично винокуріння на території міста Вінниці розвивалося з XVI століття. Краєзнавець Микола Дорош у своїх працях зазначає, що в кожному подільському містечку та навіть у багатьох селах, була своя винокурня, тобто винниця. Також поблизу дороги на Уланів, вільні незаймані землі були колись забудовані броварнями та винокурнями тому й нині ця територія біля Хмільника носить назву урочище Винниця.
У Подільській губернії виноградарство розвивалося здебільшого у Придністровській смузі. За опитуванням місцевих жителів, проведених вченим Михайлом Балласом, одні з найстаріших виноградників знаходилися у Ямполі, які були там уже в 1800 році.Найкращими вважалися вироби з «Винниці Турських», де обсяг виробництва становив 61,5 гека літрів на рік
Також відомо, що у XIX столітті виноград ріс в околицях Брацлава і Вінниці, а в Могилів-Подільському вино виробляли греки і молдовани.
В радянські часи в області діяли радгоспи, що виробляли плодово-ягідні вина. Виноробна галузь на Вінниччині суттєво постраждала під час антиалкогольної кампанії в часи Горбачова.
За часів незалежності на Вінниччині виноградарство знову набуло популярності. У 2018 році на Вінниччині зафіксована найвища урожайність винограду в Україні.
На Вінниччині і сьогодні є винороби, які залюбки займаються виготовленням вина, експериментують з рецептурою та компонентами. Це, зокрема, господарі, на обійсті у яких росте виноград, але є і ті, хто підходить до виноробства, як до справжнього мистецтва. Як от Анатолій Шиндер з Гальжбіївки Ямпільського району, який займається виноградарством біля сорока років і вирощує понад дві сотні сортів винограду.
Крафтове вино виробляють в Гайсині, Крижополі, Ладижині, Тиврівському, Немирівському, Калинівському районах. Найбільшими виробниками вважають:
Читайте також:
Не уланівською картоплею єдиною. Про страви, які подарувала Вінниччина світові, розповідає гастрогід
«Я купила хату в Буші за дві картини». Як художниця з розваленого обійстя розвинула екотуризм
Нащадки Потоцьких, Грохольських, Коцюбинського і Пирогова. Де вони тепер, чи цікавляться спадщиною?
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 4 від 22 січня 2025
Читати номер
Лариса Блыстив
Торон Туй
Людмила
Мне нравиться,очень
Ігор Гончарук