Жінки, які ламають стереотипи: розповідаємо про вінничанок, які освоїли чоловічі професії

• У Вінниці чимало жінок, які досягли успіху у власній справі, займаються чимось незвичайним, або є представницями нетипових професій.
• Розповідаємо шість історій жінок, які освоїли чоловічі професії.

У сучасній Вінниці дедалі більше жінок обирають фах, який ще донедавна вважався виключно чоловічим. Вони керують технікою, ремонтують автомобілі, служать у війську, рятують життя на виїздах, стоять біля керма тролейбусів і навіть зварюють метал. Їхня сила — не лише у м’язах, а в рішучості, витримці та любові до справи, яку вони роблять.

Водійка тролейбуса

Ще змалечку водійка тролейбусу Наталія Федоренко із захопленням дивилася як працюють керманичі транспорту, уважно спостерігала за процесом. Особливо запам’яталися моменти, коли разом із бабусею поверталася на тролейбусі із садочка. Тоді завжди підходила ближче до кабіни, щоб поспостерігати за роботою водія.

У 2014 році сама пішла працювати у транспортну сферу. Спочатку — кондукторкою. А вже у 2016 році, коли на підприємстві оголосили набір на навчання водіїв, не вагалася — записалася та вирішила спробувати.

«Так і сталося, що відтоді я залишилася у цій професії та на цьому підприємстві. Робота водія вимагає уваги та відповідальності, але навчитися може кожен, хто має бажання. У нас чудовий колектив, тож запрошую молодь приєднуватися та здобувати цю цікаву професію», – ділиться Наталія.

Переконує, що колектив підприємства — це велика дружня команда, де всі підтримують одне одного, а керівництво лояльне й завжди готове піти назустріч. За роки роботи отримала безліч слів подяки від пасажирів: за гарне обслуговування, уважність та акуратне водіння. Жінка каже, що дуже приємно, коли люди усміхаються, дякують за поїздку — це надихає працювати далі.

Рятувальниця

Ольга Газіна здобула визнання у сфері рятування та пожежної безпеки, доводячи, що ця професія доступна не лише чоловікам. У віці 22 років вона стала керівником пожежно-рятувального відділення аварійно-рятувального загону. Дівчина єдина в області, яка виїздить на приборкування пожеж.Про це повідомляють рятувальники Вінниччини.

Ольга обрала цей шлях у 2022 році після закінчення вищого навчального закладу. Її бажання рятувати та допомагати іншим виникло в юнацькому віці, але рішення пов'язати своє життя з оперативною роботою прийшло на другому курсі у Національному університеті цивільного захисту.

Ольга Газіна вже ліквідувала понад десяток пожеж, і вона прагне надалі вдосконалювати свої навички та знання. 

Нині лейтенантка служби цивільного захисту навчається на магістратурі на факультеті пожежної безпеки. За її словами, набуті знання і досвід стануть у пригоді тим, хто, так само як і вона раніше, мріє стати вогнеборцем.

Жінка-капелан

Священник, який розуміє психологію людини — так про себе, про капелана, говорить Наталя Скала. 37 років тому жінка з сім'єю переїхала до США. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вона кілька місяців плакала, читаючи новини. Згодом вирішила повернутися в Україну, на Вінниччину — на малу батьківщину, та вивчитися на капелана, аби підтримувати захисників.

Наталя Скала — донька єврея та українки, онучка священника, який за віру радянською владою був засланий до Сибіру, де й помер. Свого часу Наталя з сім’єю жила у Вапнярці на Вінниччині. 37 років тому разом з п'ятьма дітьми переїхала до США. Чоловіка з СРСР до родини випустили лише через 3 роки. Нині у подружжя шестеро дітей та десятеро онуків. Всіх їх з початком повномасштабного вторгнення жінка залишила і повернулася в Україну.

Поїхати на Батьківщину, охоплену війною, надихнув один із синів, який працював в американській армії, майором розвідки. Його остання робота була для України. За словами жінки, вона вирішила бути корисною там, де мала досвід. 

У США Наталя Скала була пастором однієї із протестантських церков. В Україні вона — капелан. Нині вона знає, хто, де і з яким болем лежить практично в кожній палаті одного з лікувальних закладів Вінниччини. Знає їхні особисті історії. Разом оплакує втрати, разом на реабілітації. До кожного, за словами пасторки, потрібен індивідуальний підхід. На самоті ж молиться за кожного.

Водійка таксі

Вважається, що працювати водієм таксі — справа не жіноча. Впоратися з керуванням та  агресивними пасажирами під силу лише чоловікам. Цей міф розвінчує Тетяна Бабюк, яка 10 років працює водійкою таксі. 

Тетяна керує Chevrolet Aveo. Всередині автомобіля чисто та затишно. На лобовому склі немає ані ікон, ані м’яких іграшок. Таксистка не вірить у талісмани. 

За освітою вінничанка повар-кондитер. Три роки вона працювала за спеціальністю. Коли разом із чоловіком власноруч зробили ремонт у власному 3-поверховому будинку, Тетяна пішла працювати на будівництво. Виконувала роботи у бригадах нарівні з чоловіками. Згодом вирішила почати таксувати. 

Знаки уваги з боку чоловіків також не рідкість, зізнається водійка. Іноді трапляються пасажири з упередженим ставленням, запевняють, що жінка повинна сидіти вдома і варити борщ. Неприємні ситуації трапляються часто. Про всяк випадок Тетяна тримає у салоні авто гумовий кийок. Зізнається, що не раз доводилося його використовувати. 

Саперка-водолазка

Батьки хотіли, щоб Тетяна Мордач пов’язала своє життя з медициною, але обрізала косу і пішла вчитися на пожежника. Коли закінчила училище — опанувала ще й фах водолаза. 

Родом Тетяна із села Бондурівка на Вінниччині. На рятувальній станції Вінниці пропрацювала два роки. З початком повномасштабного вторгнення пішла на курси саперів й стала першою в Україні жінкою саперкою-водолазкою.

Перед зануренням Тетяна проходить медичний огляд. Після нього дівчина одягає водолазне спорядження. Жилет, балон із киснем, вантажний ремінь й маска — разом важать понад 30 кілограмів. Неважко, каже, звикла. Розмінування під водою важче й небезпечніше — пояснює водолазка-саперка. Під водою погана видимість і є особливості ґрунту на дні. Ховатися міни, гранати й артснаряди, які полишили по собі солдати РФ, можуть будь-де.

Щоб працювати на рівні із чоловіками, Таня каже, що мусить тримати себе у гарній фізичній формі. Нині дівчина обіймає посаду старшого водолаза-сапера.

Жінка-кінолог

Вінничанка Віра Худик досвідчений кінолог. Жінка займається розведенням догів, яких за цей час у неї жило 10. Більшість з них стали неодноразовими чемпіонами України, переможцями різноманітних змагань та виставок. 

Також Віра Худик — інженер кінотеатру «Родина» й керівник кінологічного клубу «Астеріон». Свого часу закінчила театральний інститут ім. Карпенка Карого. А зараз, як кажуть у народі «крутить кіно», і допомагає вінничанам виховувати своїх чотирилапих вихованців. У цієї тендітної жінки завжди були собаки. Останні шість років Віра Костянтинівна власниця німецького дога Гафи (Агафья Гранд Амаристо). У неї особлива слабкість до догів.

— Вся справа в особливих характерних рисах цієї породи, — розповідає пані Віра. — З одного боку це міцні, сильні собаки, з другого, вони дуже працьовиті. А за рахунок свого спокійного врівноваженого характеру, у них великі можливості і вони завжди вміють оцінити ситуацію. 

За кінологічний стаж траплялося так, що разом з кінологом у двокімнатній квартирі жили до 3-х догів одночасно. Незважаючи на свій розмір, собаки цієї породи виховані та мирно співіснували навіть з кішкою.

Опановують чоловічі професії

За інформацією обласного центру зайнятості, Вінниччина у п’ятірці лідерів за навчанням жінок на чоловічі професії.

В області 58 жінок опановують «чоловічі» професії у рамках експериментального проєкту залучення жінок до навчання за професіями, які традиційно вважалися «чоловічими».

Від роботодавців, які очікують поповнення своїх команд новими фахівчинями, вже надійшло додатково ще 6 заяв.

Навчання завершили 3 учасниці, всі вони успішно працевлаштувалися.  Ще 55 жінок продовжують навчання.

До трійки найпопулярніших професій серед учасниць увійшли: трактористка, операторка котельні, верстатниця деревообробних верстатів, водійка автотранспортних засобів кат «С».

 Попитом користуються також професії: водійка навантажувача, водійка тролейбуса та слюсарка-ремонтниця.

Програма дозволяє жінкам опанувати 31 професію, що належать до категорії традиційно чоловічих і користуються високою потребою серед роботодавців.

Щоб скористатися послугою, жінка чи роботодавець можуть подати заявку онлайн або особисто звернутися до найближчого центру зайнятості.

 

Читайте також:

Тріумф вінничанок на чемпіонаті світу в Італії: збірна з масажного мистецтва взяла Кубок Націй

Бізнес після війни: 5 історій успіху ветеранів, що відкрили власну справу завдяки грантам

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.