Боже, дай мені розум і душевний спокій, щоб змиритися з тим, чого я не можу змінити; силу, аби змінити те, що можу і мудрість відрізнити одне від другого”. Климентій Шептицький
Повідомлення, дзвінки, інформація… Мінування, тітушки, сепаратисти, провокації… І це вже не десь далеко, а тут, поруч зі мною, у моїй рідній Вінниці.
Я дуже великий оптиміст, я щиро вірю в те, що все буде добре, молюся і надіюсь на Господа! Але дуже важко, навіть мені, зберігати спокій у ці часи. Але все ж спробую дати декілька порад, якими користуюсь сама:
- Менше телевізора – більше живого спілкування із близькими та рідними
- Перевірена інформація – або НІЯКОЇ інформації
- Молитва і віра – це те, що ніхто ніколи не зможе у нас забрати
- Посмішка – сильна зброя у боротьбі зі страхом
- Спокій – хай навіть як важко його зберігати
Особливо важливо не передати свої хвилювання та занепокоєння діткам. Адже їм навіть говорити нічого не потрібно, вони все відчувають на підсвідомому рівні. Краще поїхати до бабусі, якщо є така можливість, погратись у старі добрі ігри (доганялки, дочки-матєрі, хованки і т.д.), почитати старі добрі казки або вигадувати нові казки і обов’язково із ЩАСЛИВИМ ЗАКІНЧЕННЯМ.
Зараз відбувається своєрідна «чистка», проходить складна внутрішня робота із самим з собою. Хтось зовсім не хоче її проводити (та все одно час прийде), хтось боїться копати глибше (адже там боляче), а хтось її робить, працює над собою, робить висновки, піднімається з колін і йде. Йде з високо піднятою головою.
Пишу дану статтю і розумію, що сама боюсь. Але не мені не страшно прийняти цей факт. Я боюсь, але щиро вірю, що у нас все буде добре. Я даю собі установку «Я щаслива. Я маю сім’ю, родину. Мої близькі здорові, я можу їх бачити щодня. Я можу їх обіймати, цілувати, говорити їм про свої почуття. У мене чудові друзі, колеги, я маю гарну роботу і вірю у краще. Я впевнена, що наша Україна переможе і стане успішною державою. Я ВМИКАЮ НОВУ ВІЛЬНУ УКРАЇНУ». Увімкніть і ви!
