18-20 лютого 2014 року - найтрагічніші дні новітньої історії України.
За цих три дні була вбита найбільша кількість: більше 100 активістів. Взагалі офіційно визнали постраждалими близько 2,5 тисяч людей. Але винних у смерті Небесної Сотні й досі не покарали. Так само й не виконали вимоги Майдану.
Дійсно, складно з’ясувати та встановити, звідки і в якому напрямку тоді стріляли. Де речові докази, куди вони зникли або хто їх зумисно приховав? Зрозуміло, що діяли професіонали. Але хто ці професіонали? Чиї вони виконували команди? Вже протягом 5-ти років це залишається відкритим питанням.
Теперішня влада всіляко намагається показати, що кримінальні справи розслідуються, проводиться безліч експертиз, слідчих експериментів, допитуються сотні свідків. Але чомусь Феміда не називає кількості вже розслідуваних та переданих до суду справ, за якими фактами, чомусь не оприлюднюють вироків. Встановлення та пошук вбивць Героїв Небесної Сотні затягується з різних причин.
У перший же день розстрілів на Майдані я звертався до юристів «Автомайдану» в Києві, щоб вони терміново ретельно фіксували та фотографували ті криваві події для зберіження слідової інформації. Хоча це мали організувати новопризначені правоохоронні органи, МВС, міністр Аваков. Це мало бути першочерговим і негайним завданням. Але чомусь все було зроблено навпаки: докази слідів злочину зникли невідомо куди, дерева та металеві конструкції позрізали, попередньо не оглянувши.
Траєкторія кулі по слідовій інформації чітко вираховується і експертним висновком. При такій кількості пострілів можна з високою точністю визначити напрямки польотів куль та, відповідно, можливі місця пострілів, місця знаходження снайперів. Також може з'явитися й інша слідова інформація з місця їх розташування, відходу снайпера і т.і. Стовбур дерева, металева конструкція залишають подряпини та вм’ятини, також можуть залишитися і самі кулі. Це, можна сказати, одна з найбільш важливих слідових інформацій, які при звичайному вбивстві першочергово знімаються з місця огляду злочину.
Чому на Інститутській не зібрали цієї слідової інформації? Цього не зроблено не через непрофесійність, а навпаки - дуже професійно, але щоб не зберегти, а зачистити і знищити найважливіші докази. Це не помилка і не випадковість.
Знищення доказів потрібно було лише тому, хто вчинив злочин або причетний до його скоєння і не бажає встановлення істини.
Отже, нинішня влада з самого початку зробила все, щоб позбутися головних доказів, тому звинувачувати в масових вбивствах тепер можна будь-кого. Будь-які покази свідків будуть піддаватись сумнівам адвокатами. Тому вбивці Небесної Сотні ніколи і ніким об’єктивно не будуть встановлені через відсутність основної речової доказової бази.
Так, реальних результатів розслідувань не буде. Є лише покази свідків та різні припущення про те, звідки були постріли: чи-то з боку «Беркута», чи-то від готелю «Україна», або з інших дахів та горищ, про які можна тільки здогадуватися.
Реконструкції з відтворення подій того часу, залучення за 70 тисяч гривень Генпрокуратурою приватною компанії для пошуку куль та їх фрагментів у стінах будинків також не дадуть повної та ясної картини.
Проте надія має залишатись, адже існує ймовірність, що хтось із тих, хто зрізав дерева чи металеві конструкції на Інститутській, десь їх приховав і колись видасть слідству хоч якісь додаткові докази, які відкриють суспільству та родичам та близьким загиблих цю приховану істину.
