За три роки — 316 повідомлень, але лише чотири протоколи: яка ситуація з булінгом на Вінниччині?

• В Україні фіксують зростання кількості випадків булінгу: за 10 місяців 2025 року поліція зареєструвала понад 230 адмінправопорушень. 
• На тлі цієї статистики ми дізналися, якою є ситуація з булінгом у закладах освіти Вінниччини.

Понад 230 випадків булінгу у закладах освіти (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення) зафіксували за 10 місяців 2025 року за даними Національної поліції України. Це на 7% більше, ніж за аналогічний період торік.

У середньому 33 протоколи за булінг складали щомісяця цьогоріч. Понад половина випадків стосується булінгу, який вчинили малолітні чи неповнолітні учні. Загалом 76% справ, що стосуються булінгу, вже розглянуті судами. Про це пише Опендатабот.

Яка ситуація на Вінниччині?

Ми звернулися по коментар до поліції Вінницької області, щоб дізнатися, яка статистика булінгу в нашому регіоні.

Так, у період з 2023 по 2025 роки до поліції Вінницької області надійшло 316 повідомлень щодо можливого вчинення булінгу стосовно дітей у закладах освіти, з них: 78 — у 2023 році, 107 — у 2024 році, 131 — у 2025 році.

«У ході розгляду таких повідомлень у 2023 році за двома фактами було складено протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, — йдеться у відповіді правоохоронців. — Упродовж 2024 та 2025 років задокументовано по одному факту булінгу. Вказані протоколи були скеровані до суду для подальшого розгляду».

Як розповіли в поліції, найчастіше надходять повідомлення про вчинення фізичного та психологічного булінгу. У більшості випадків ці форми поєднуються між собою та проявляються одночасно.

Аналіз динаміки звернень свідчить про поступове зростання кількості повідомлень щодо можливих випадків булінгу. 

«Це може свідчити як про підвищення рівня обізнаності та готовності повідомляти про булінг, так і про збереження актуальності проблеми серед дітей та підлітків», — зазначають у листі.

Найпоширеними причинами конфліктів між дітьми, які згодом можуть переростати у булінг, за поясненням поліції, є непорозуміння під час спілкування, суперечки через особисті речі або успішність у навчанні, змагання за лідерство в учнівському колективі, поширення образливих висловлювань у соціальних мережах, а також негативний вплив однолітків.

«У ряді випадків конфлікти загострюються через невміння дітей конструктивно висловлювати свої емоції та вирішувати суперечки мирним шляхом», — вказують у відповіді.

Що з цими справами у судах?

Аналізуючи Єдиний державний реєстр судових рішень, бачимо, що за останні три роки більшість справ щодо булінгу, які розглядав суд, були закриті, а деякі протоколи скасовані.

Помилки в протоколах

До прикладу, у лютому 2025 року Могилів-Подільський міськрайонний суд закрив справу щодо притягнення матері до адмінвідповідальності за булінг, нібито вчинений її малолітнім сином стосовно однокласниці.

Поліція в протоколі зазначила, що хлопчик психологічно ображав однокласницю під час навчання, а мати нібито не вжила заходів, через що дівчині завдали шкоди психологічному здоров’ю.

Мати хлопчика провину не визнала та сказала, що діти конфліктують із ранніх класів і зауваження надходили до обох. Крім того, жінка стверджувала, що реагувала на поведінку сина та проводила з ним бесіди.

Мама потерпілої заявила, що образи від хлопчика тривають «із 2-го класу», і її донька через це не хотіла ходити до школи. Проте до школи офіційно вона не зверталася.

Директор, класний керівник і психолог повідомили, що офіційних звернень щодо булінгу раніше не було. Пояснили, що клас шумний і енергійний, діти часто сперечаються між собою, а відносини між цими дітьми нестабільні: сваряться й миряться.

Психолог після допиту дітей прямо зазначила, що ознаки булінгу відсутні. Обоє дітей підтвердили, що попри конфлікти продовжують разом вчитися, а суперечки виникають із вини обох.

Крім того, оскільки протокол був складений із помилками і в матеріалах немає необхідних даних, суд дійшов висновку, що складу адміністративного правопорушення немає, і перевірити його неможливо саме через неправильно оформлений протокол.

З подібної причини Погребищенський районний суд закрив справу про булінг щодо учня ВПУ №42, який нібито вчинив булінг стосовно одногрупника. Оскільки хлопцеві не виповнилося 16 років, протокол склали не на нього, а на його матір. Саме її притягнули за булінг.

У суді мати вину не визнала й пояснила, що не знає деталей інциденту.

Суд встановив, що відповідальність несуть тільки учасники освітнього процесу, згідно з порушенням, яке інкримінують, які особисто вчинили булінг. Мати учня не є суб’єктом цього правопорушення, оскільки сама не вчиняла жодних дій.

Тому суд не може змінювати фабулу протоколу або шукати докази замість органу, який його склав. Відтак дійшов висновку, що у її діях немає складу правопорушення, оскільки інкримінована норма застосована неправильно.

Малозначна справа

Окрім неправильного складання протоколу, суд може також визначити справу малозначною. Так, Барський районний суд розглянув справу щодо жінки, яку притягували до відповідальності за булінг (психологічне насильство) стосовно неповнолітньої учениці. Інцидент стався у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі під час освітнього процесу.

У суді підозрювана повністю визнала провину, щиро розкаялася та пояснила, що такого більше не допустить. Тож суд вирішив закрити провадження у зв’язку з малозначністю та обмежитися усним зауваженням.

Мовний конфлікт

Але є справи, де суди на підставі сукупності фактів встановлюють, що булінгу не було. Наприклад, Чернівецький районний суд став на захист учительки української мови Моївського ліцею. Їй закидали психологічний тиск на ученицю 5-го класу. За версією поліції, учителька нібито принижувала дитину та завдала їй шкоди психічному здоров’ю.

Сама вчителька провину заперечила й пояснила, що проводила з учнями бесіди про значення української мови, патріотичне виховання та демонструвала тематичні відео. Зауваження учениці щодо російської мови, за її словами, були частиною розмови про державну мову. Особистих образ, каже, не було.

Учениця після одного з уроків пішла з класу, бо ролик її «образив». Проте жодних безпосередніх зауважень до неї, за словами інших дітей, учителька не робила.

Класна керівниця підтвердила, що діти не чули образ чи принижень від учительки на адресу школярки. Шкільний психолог зазначила, що бачила дівчинку після інциденту — вона була спокійна й не зверталася по допомогу.

Обидва свідки підкреслили: комісія з питань булінгу розглянула ситуацію та не виявила ознак цькування.

Є припущення, що конфлікт може виникати через особисту неприязнь матері дитини до вчительки.

Адвокат надав листи МОН та Уповноваженого із захисту державної мови, у яких підтверджується правомірність заохочення учнів до використання української мови, проведення бесід на мовну тематику та демонстрації відповідних відеоматеріалів.

Тож суд визначив, що підстав для притягнення вчительки до відповідальності немає. Мати дівчинки подала апеляцію, але там рішення першої інстанції залишили в силі.

Як і куди повідомляти про булінг?

У поліції зазначають, що здобувачам освіти роз’яснюють їхні права та обов’язки, наслідки вчинення протиправних дій, форми та ознаки булінгу, а також алгоритм дій у разі його виникнення. Крім того, проводяться зустрічі з педагогічними колективами та батьківською громадою, щоб привернути увагу до таких негативних явищ, як цькування, кібербулінг, небезпека в соцмережах і правила безпечного користування Інтернетом.

Правоохоронці рекомендують батькам і педагогам приділяти особливу увагу формуванню в дітей навичок ненасильницької комунікації, вихованню поваги до однолітків і нетерпимості до будь-яких проявів агресії, приниження чи дискримінації. 

«Важливим є розвиток уміння вирішувати конфлікти мирним шляхом. Необхідно підтримувати постійний конструктивний діалог із дітьми та створювати вдома й у закладах освіти такі умови, за яких дитина не боїться повідомляти дорослим про проблемні ситуації або можливу загрозу», — говорять у поліції.

Школяр, який став свідком або жертвою булінгу, як і будь-хто з учасників освітнього процесу, може повідомити про це кількома безпечними способами:

• звернутися особисто до класного керівника, шкільного психолога, соціального педагога чи директора закладу освіти;
• залишити повідомлення через анонімну скриньку довіри або електронну форму на сайті школи;
• подати звернення через державну освітню систему ПАК «АІКОМ», де є спеціальний розділ для повідомлень про булінг. Для цього потрібно увійти або зареєструватися, натиснути кнопку «Повідомити про булінг» і заповнити коротку анкету (можна анонімно). Після надсилання звернення його отримує адміністрація школи та ювенальна поліція, які зобов’язані розпочати перевірку;
• зателефонувати на національну дитячу гарячу лінію 116 111 (цілодобово, безоплатно та анонімно);
• звернутися до освітнього омбудсмена України або безпосередньо до ювенальної поліції, якщо ситуація потребує негайного втручання.

Читайте також:

Більше роботи за більшу зарплату: як реформа вплине на вчителів і що наразі з кадрами на Вінниччині

Як бути помітним у темряві: поради для пішоходів і водіїв та вартість світловідбивачів

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.