Більше роботи за більшу зарплату: як реформа вплине на вчителів і що наразі з кадрами на Вінниччині
- Уряд і парламент обговорюють перезавантаження системи оплати праці вчителів: від обіцяного підвищення зарплат до змін у навантаженні та умовах контрактів.
- Частина запропонованих новацій уже викликала хвилю критики й протестів освітян. Є ризик, що ці зміни можуть призвести до масових звільнень педагогів.
- А яка ситуація наразі з кадрами в освіті на Вінниччині? Розповідаємо.
У жовтні Президент Володимир Зеленський доручив підвищити зарплати вчителям. Кабмін виконав завдання й знайшов для цього майже 60 мільярдів гривень, що зробить бюджет освіти-2026 рекордним.
Та Верховна Рада хоче ще 13,5 мільярда гривень, аби виконати норму закону про мінімум три «мінімалки» для освітян (у 2025 році — 24 000 гривень «брудними»). Цю норму ухвалили ще у 2017-му, але досі не виконували.
Депутати вважають, що у 2026 році це реально, але водночас пропонують збільшити навантаження для вчителів, що вже викликало протест. Про це пише Економічна правда.
Зміна умов праці вчителів
Середня зарплата у сфері освіти — одна з найменших серед усіх галузей. Гірша ситуація тільки в бібліотекарів та працівників мистецького сектору, ідеться в даних Держстату. Водночас деяким учителям вдається заробляти понад 20 000 гривень.
В освітньому комітеті пояснюють цей парадокс тим, що система зарплат освітян заснована на маленькій ставці і низці доплат:
- за стаж,
- за специфічні умови праці (наприклад, у гірських регіонах),
- за класне керівництво,
- за індивідуальне навчання.
Голова комітету Бабак вважає, що така система фактично дискримінує молодих учителів, зарплата яких часто не доходить навіть до 10 000 гривень.
«Учитель, який прийшов на роботу після університету, отримує 8,2 тисячі гривень, а досвідчений — 17-18 тисяч гривень, тобто різниця — більш ніж удвічі», — каже народний депутат.
Попри низькі ставки, учителі мають скорочений робочий день порівняно з представниками інших професій (36 годин на тиждень, з яких 18 — безпосередній навчальний процес). Це дозволяє освітянам брати на себе більше навантаження. У школах нерідко кількість ставок перевищує кількість працівників.
У 2025 році є 316 тисяч ставок (місць для роботи педагогів у школах), а вчителів в Україні 272 тисячі, тобто 44 тисячі ставок педагоги беруть як додаткове навантаження.
У Верховній Раді запропонували це змінити: збільшити кількість робочих годин учителя, зменшити кількість ставок і підвищити заробітну плату всім.
«Якщо збільшити тижневе навантаження з 18 до 22 годин, то математично можна було б скоротити 57 422 ставки. Але оскільки вже зараз 43 928 ставок вільні, реальне «скорочення» становило б лише 13 494 ставки», — писав Бабак.
З ним не погоджується профспілка працівників освіти. Там заявляють, що запропоновані правки загрожують звільненням 70 тисячам учителів.
Депутати також пропонують скасувати безстрокові договори з освітянами та перепідписати їх на термін від одного до п’яти років. Тих, хто відмовиться, пропонують звільнити. У коментарі для ЕП Бабак уточнив, що кожен освітянин зможе працювати ще як мінімум рік за оновленим контрактом.
Більшість доплат збережуться, але їхня структура зміниться. Закріплені законом надбавки залежатимуть від трудового стажу: три-п’ять років — 10% посадового окладу; шість-десять років — 15%; 10-20 років — 20%; понад 20 років — 30%.
Долю доплат за класне керівництво та перевірку зошитів хочуть передати Кабміну. Також пропонують скасувати підвищення ставок за звання «учитель-методист», «старший учитель», «старший вихователь», «вихователь-методист».
Критика
За даними ЕП, уряд критикує пропозиції депутатів через кілька ризиків: зміни до умов праці вчителів не можна вносити через бюджет, оскільки це заборонено Конституційним Судом, а такі поправки можуть спричинити судові позови. Також немає впевненості у фінансуванні — Україні у 2026 році бракує 19 мільярдів доларів, а очікуваний «репараційний кредит» ЄС затримується.
У Кабміні підрахували, що виконання норми про три «мінімалки» коштуватиме десятки мільярдів, і джерела для цього поки не очевидні. Частина депутатів наполягає, що гроші знайти реально, але уряд займає нейтральну позицію й зафіксував у бюджеті лише розмите зобов’язання «розглянути можливість» підвищення за наявності ресурсів.
Через суперечки тривають перемовини між Кабміном і парламентом, що відтягує ухвалення бюджету. Наразі доля запровадження трьох «мінімалок» невідома.
Так чи інакше, освітянам варто очікувати на зміну умов праці у 2026 році — це чи не єдине питання, щодо якого між урядом і депутатами є певний консенсус.
Після цих новин профспілка заявила про загрозу масових звільнень через збільшення навантаження вчителів, а освітяни запустили масовий флешмоб із вимогою підвищити зарплати.
Для кращого розуміння: в Україні вже є проблема з кадрами. Станом на 2025 рік у державних школах працює близько 282 000 учителів. Однак від початку війни — з 24 лютого 2022 року — кількість педагогів зменшилася на 12%, тобто приблизно на 38 000 осіб. Це значна цифра, яка свідчить про масштабну міграцію та звільнення вчителів, що своєю чергою створює додаткові проблеми для освітньої системи України.
Загалом за останні роки відбулося скорочення кількості вчителів на 16,2% (з 2018 до 2023 року). Це зменшення спостерігається як у містах, де кількість педагогів скоротилася на 10,9%, так і в селах — на 22,8%. Причини такого падіння різні: від економічних труднощів до відтоку кадрів через складні умови війни.
Середній вік учителів коливається між 45 і 49 роками, а понад 30% педагогів перебувають у передпенсійному та пенсійному віці. Це вказує на нагальну потребу залучати молодих фахівців.
Вище вказані зміни, як бачимо, мають на меті і вирішення проблеми з відсутністю молодих кадрів у освіті.
Яка ситуація на Вінниччині?
За даними Вінницької обласної військової адміністрації, у 2024 році освітній процес на території області забезпечували 18,1 тисячі педагогічних працівників. Середній вік педагогів у 2024/2025 навчальному році становив 48,6 року — це найвищий показник за останні чотири роки. Для порівняння: у 2023/2024 році він становив 46,8 років, а ще раніше — 47,2 та 48,2 роки.
У дашборді Міністерства освіти і науки наведено дані про частку вчителів різних кваліфікаційних категорій: без категорії, «спеціаліст», із другою та першою категоріями, а також із вищою категорією.
Згідно з даними МОН, у Вінницькій області порівняно з минулим роком частка педагогів без категорії зменшилася на 16,9%. Таке різке падіння можна пояснити тим, що торік їх кількість різко зросла, але за рік показники повернулися майже до рівня 2021–2022 років.
Також зменшилася частка вчителів із категорією «спеціаліст» — на 6,9%. Їх кількість загалом падає з року в рік: якщо у 2021–2022 навчальних роках вони становили в середньому 18,5%, то зараз — лише 15,6%.
Частка педагогів із першою та другою категоріями також зменшується. Наприклад, учителів із першою категорією у 2024/2025 році стало більше лише на 0,3%, що є незначним показником на тлі загальної тенденції до спаду. Частка вчителів другої категорії зменшилася на 2,5%.
Натомість кількість педагогів із вищою категорією зросла на 6,8%. Інфографіка МОН свідчить, що ця частка збільшується вже четвертий рік поспіль: якщо у 2021–2022 роках вона становила 36,8%, то у 2024–2025 роках — 41,6%.
Таким чином, в освіті спостерігається відтік молоді, яка могла б приходити працювати до шкіл. Часто це пов’язано з низькими зарплатами та високим навантаженням. Крім того, професію полишають учителі категорій «спеціаліст», І та ІІ. Ситуацію утримують переважно педагоги з вищою категорією, це може означати і про те, що вчителі нижчих категорій підіймають свій рівень, однак водночас це може вказувати про старіння професії та повільне оновлення кадрів.
З огляду на запропоновані законодавчі зміни та протести серед педагогів, до яких долучилися і вінницькі вчителі, якщо такі рішення реалізують, але без значного підвищення доходів педагогів, то ситуація з кадрами у школах може погіршуватися й надалі.
Читайте також:
Учителька з Калинівки Анна Майба стала «Вчителем року 2025»
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
