У вінницький хокейний чемпіонат, що стартує в лютому, заявилися хмельничани

Про все це розповідає президент Вінницької обласної федерації хокею, засновник хокейної спортшколи «Патріот» і водночас капітан ХК «Маяк» Володимир Давидюк. 

Чекаємо подільського дербі

Жеребкування відкритого чемпіонату міста серед аматорів пройде шостого лютого. Турнір розпочнеться приблизно через тиждень після цього і фінішує перед Новим роком. Вже відомо, що на старт вийдуть сім команд. Це вінницькі «Маяк», «Арсенал», «Спартак», «Гайдамаки», «Юність» і «Мегамолл». А також вперше – колектив із Хмельницького «Проскурів».

– Торік в нашому чемпіонаті брали участь шість команд. Цього року додалися хмельничани. Це має додати турніру інтриги, – каже Володимир Давидюк.

Вхід на матчі, як і раніше, буде вільним. Поєдинки переважно починатимуться о 21.00. Лише ігри стадії плей-офф (наприкінці сезону) стартуватимуть у більш зручний для вболівальників час. Тоді на матчах спостерігається майже аншлаг.   

Переважно в складах команд гратимуть досвідчені аматори і навіть ветерани. Конкуренцію їм може скласти колектив «Юність», за який на майданчик виходитимуть 20-річні випускники вінницької хокейної школи «Патріот». Серед учасників турніру будуть й гравці з іменем.

– Приміром, учасник молодіжного чемпіонату світу (в складі збірної Білорусі) Володимир Сачко виступатиме за «Юність». На вінницький лід вийде й колишній хокеїст «Динамо» (Харків) Євгеній Цепляєв, – інформує президент обласної федерації хокею.

Де грати?      

Планується, що всі ігри чемпіонату Вінниці проходитимуть в «Льодовому клубі», якщо власник його не продасть ­– такий варіант нині розглядається. Тоді не виключений демонтаж ковзанки і перенесення її в інше місто України.  

Керівництво обласної хокейної федерації запевняє, що буде протистояти цьому неприємному для спортсменів процесу.

– Є кілька варіантів розв’язання цієї ситуації. По-перше, можна знайти іншого інвестора для «Льодового клубу». По-друге, альтернативою є каток «Мегамоллу». Можна перемістити базу вінницького хокею туди. Водночас проблемою є те, що лід в «Мегамоллі» заливається в жовтні, а вже в березні розморожується. В інший час там діє роликова арена. Але півроку на катку для підготовки повноцінних гравців нам явно недостатньо, – підкреслює Володимир Давидюк.    

На озері і річці

У зимовий час вінницькі хокеїсти тренуються не лише в закритих ковзанках, але й просто неба. Вони облаштували імпровізовані майданчики на Вишенському озері і Південному Бузі. Ворота роблять із підручних матеріалів.

У радянські часи ковзанки взимку заливали чи не у кожному дворі. Тоді гра із шайбою була на піку популярності і, зрозуміло, масовості. Чи не має бажання у керівників нашого хокею відновити ці традиції?

– Якщо б погодні умови дозволяли, ми б цим зайнялися. Зокрема, розсилали б волонтерів із шлангами по дворах. Але майже всі останні зими – теплі, тому ми ще до цього не дійшли, – пояснив Володимир Давидюк.  

Нагадаємо, поки не побудували «Льодовий клуб», в Центральному парку на тому місці заливали каток. Наша федерація тоді відремонтувала хокейний майданчик: відновила бортики, облаштувала ворота тощо. І років п’ять поспіль там проходили місцеві змагання. Саме тоді хокей у Вінниці і почав відроджуватися.

Головна мрія

Вже близько восьми років у нашому місті немає хокейної команди вищої ліги чемпіонату України. Тобто професійного клубу. Це велика проблема керівників спортшколи «Патріот», адже її випускникам бракує мотивації.

– У нашому місті двічі створювали професійний клуб. «Патріот» переважно складався із вінничан-аматорів, лише кілька гравців до того були професіоналами. А ось у «Гайдамаках» виступали чимало легіонерів. Головна задача і мрія обласної федерації – відновити клуб майстрів у Вінниці! Але для цього потрібні значні фінанси. Як мінімум, п’ять мільйонів гривень на рік. Такі цифри оприлюднювали керівники клубів вищої ліги, – продовжує Володимир Давидюк.    

Професійні хокейні клуби в Україні фінансуються по-різному. Приміром, на Херсонщині команду, де переважно грають легіонери, повністю утримують з обласного бюджету. А ось київський «Білий барс» пішов іншим шляхом. На думку Володимира Давидюка, більш правильним.

– Бюджетну підтримку має школа-інтернат «Білого барсу». А в професійній команді грають її випускники, починаючи із 16-и років. Таким чином виховується молоде покоління спортсменів, і водночас витрати є набагато меншими. Бо на утримання молоді витрачається менше коштів, ніж на досвідчених майстрів, – вважає Володимир Давидюк. – Тому й ми ведемо перемовини в схожому напрямку. Для початку хочемо відкрити хокейний клас у педагогічному коледжі. Згодом його вихованці зможуть стати кістяком вінницької команди майстрів.

У США і Білорусі

В інших всеукраїнських змаганнях вінницькі чоловічі клуби поки що брати участь не збираються. Раніше вони грали у регулярному відкритому чемпіонаті Києва, але відмовилися, бо його рівень останнім часом дещо впав.

Торік вінницька команда «Маяк» заявилася на чемпіонат України серед аматорів, в якому виступали переможці регіональних змагань. Чинний чемпіон Вінниці тоді зупинився у кроці від медалей.

– Програли в напруженому півфіналі із рахунком 1:2. А на матч за бронзу сил вже забракло, і ми залишилися четвертими, – згадує капітан «Маяка» Володимир Давидюк.

В спортшколі «Патріот» тренуються діти віком від шести до 12 років. Вони із перемінним успіхом виступають у Придніпровській хокейній лізі.

Низка вихованців вінницького хокею грає на більш високому рівні. Приміром, Микита Белік виступає у США, але поки не в Національній хокейній лізі (НХЛ), а в іншій. Денис Мостовий і Станіслав Ординський, які починали у Вінниці, зараз у ХК «Донбас» і збірній України. Брати Анатолій і Олександр Резюки – в складі «Білого барсу», Ілля Прусський – у «Динамо» (Мінськ).    

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google