Трава, що замінює дрова: чому міскантус не прижився на полях Вінниччини?
- У цієї трави незвична назва — міскантус, її можна вирощувати на непродуктивних землях, де не сіють жито-пшеницю та інші культури.
- Багаторічний міскантус висаджують один раз, а врожай збирають понад 20 років.
- З такої трави здебільшого виготовляють паливні пелети, а ще — целюлозу, біопластик, композити.
- Якщо ця культура така вигідна, чому тоді в області її вирощують тільки у двох господарствах?
Трава міскантус дещо схожа на очерет. Щоправда, її стебла значно вищі — сягають до трьох метрів, а їхня товщина становить 3-4 сантиметри. У нашій області росте на полях фермерського господарства «Дзялів», що у Жмеринському районі і ТОВ «Органік-Д», колишнього Тиврівського району. У ФГ «Дзялів» повідомили, що у нинішньому році розширять площі під цією культурою. Три роки тому заклали 12 гектарів, а тепер до них додадуть ще 25 га.
Більше про цю культуру дізнався журналіст «20 хвилин». А ще — з’ясував, чому в інших господарствах не вирощують таку траву.
Один раз посадив — 20 років збираєш урожай
Керівник ФГ «Дзялів» В’ячеслав Шершун уже багато разів розповідав, чому на їхніх полях росте міскантус. Робив це у рамках низки проектів, коли до них приїздили фахівці з інших господарств області, а також з Києва, аби на практиці побачити, що дає така культура. Гостей найперше цікавили особливості її вирощування і переробки. Не залишали поза увагою фінансовий інтерес.
Зазвичай, спершу пан В’ячеслав розповідає про плюси.
За його словами, у господарстві є приблизно 200 гектарів земель непридатних для того, щоб на них сіяти традиційні сільськогосподарські культури. На невеликій частині таких площ, 12 гектарах, три роки тому заклали міскантус.
Про цю культуру дізналися від партнера — керівника ТОВ «Органік-Д» Вадима Кричковського. Він не тільки апробував її вирощування. Виготовляє паливні пелети і продає їх. Результатом задоволений.
Після побаченого у партнера, міскантус висадили у ФК «Дзялів». Керівник господарства В’ячеслав Шершун по пунктах окреслює позитиви від його вирощування.
Як уже згадувалося, рослина росте на землях непридатних для основних культур. Це — схили, кам’янисті і піщані ділянки, поля з високим зволоженням через те, що близько залягають підземні води.
— Ця рослина має властивість поліпшувати ґрунти гумусом, — говорить керівник господарства. — Це дуже важлива особливість! Висаджують міскантус один раз, а збирають врожай протягом 20-25 років, саме стільки часу може продуктивно працювати плантація. Висаджують з допомогою саджанців-корінців, які називають ризоми. Не потребує добрив, обробітку. Єдине, що варто зробити — після висадки обробити резоми гербіцидом. Це для того, аби був гарний старт її розвитку. Місканту чи не єдина рослина, що не боїться шкідників, її не пошкоджує жоден вид комах, не їдять тварини. Завдяки таким властивостям, не витрачаються кошти на обробіток препаратами.
І це ще не всі переваги.
Як пояснив В’ячеслав Шершун, збирають врожай наприкінці зими — на початку весни: у лютому-березні. У таку пору у господарстві не настає пік весняних польових робіт. Отож, можна задіювати техніку, працівників, не відволікаючи їх від виконання інших нагальних справ. Зібрана сировина не потребує термінової переробки. З цим можна зачекати. Коли буде зручно, тоді й перероблятимуть. Нарешті продаж також визначає господарство. Роблять це тоді, коли на ринку формується найкраща ціна.
Здебільшого траву міскантус переробляють на паливні пелети. Їх охоче закуповують не тільки у нас в країні, а й споживачі з-за кордону. У ФГ «Дзялів» є цех для виготовлення пелет.
— Пелети з міскантуса дають тепла приблизно стільки, як з деревини дуба, — уточнює В’ячеслав Шершун. — Але ж тверда деревина коштує значно дорожче, а тут — трава, якою теж можна грітися, до того ж, дешевше.
З міскантуса можна виготовляти целюлозні волокна, біопластик, дехто використовує його для виробництва одноразового посуду. Він йде на біокомпозити, які потрібні у будівництві та автомобільній промисловості.
Здавалося б, за такого позитиву міскантус повинен рости мало не у кожному господарстві. Але це не так. Чому? Далі пояснюємо мінуси.
Урожай чекають три роки
Міскантус не та культура, яка одразу дає господарству кошти. Першого врожаю доведеться чекати протягом трьох років. Так пояснили у ФГ «Дзялів».
Вигода не настає одразу, як з іншими сільськогосподарськими культурами. Тут не працює принцип: посіяв — зібрав — продав. Треба чекати. Втім, одного лише терпіння недостатньо. Новинка вимагає інвестицій. Причому, немалих.
Фермер пояснює, що левову частку витрат становлять кошти на придбання посадкового матеріалу. Наводить цифри: на один гектар потрібно приблизно 17-20 тисяч саджанців. Вартість одного корінця-ризома становить приблизно дев’ять гривень. Принаймні така ціна була раніше. Не складно підрахувати, що затрати на гектар складуть приблизно 180 тисяч гривень. І це тільки гроші на закупівлю посадкового матеріалу. Є й інші витрати. Треба заплатити за роботи на підготовку ділянки, висадки саджанців. Плюс придбання гербіциду і його внесення для гарного старту рослини.
Саме така «арифметика» стримує багатьох аграріїв братися за вирощування міскантусу.
Треба звернути увагу на ще одну особливість саджанців: корінці потребують прохолодних умов зберігання і високої вологості. На це теж витрачаються кошти.
Арифметика трави
В Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків провели розрахунки і порівняли енергетичну цінність сухого міскантусу з іншими видами твердого палива.
Ось які цифри оприлюднили у цій установі: одна тонна сухого міскантусу дорівнює:
- 1,7 тонни деревини;
- 515 кубометрам природного газу;
- 900 кілограмам кам’яного вугілля;
- 419 кілограмам нафти.
Врожай сухого міскантусу становить приблизно 20-25 тонн з одного гектара. Це залежить від гібриду рослини. Нагадаємо, збирати його починають через три роки після того, як заклали площу. Тоді отримують перший прибуток. Він може становити 600-900 євро з одного гектара. Отож, затрачені кошти однозначно окупляться. Адже надалі багаторічна рослина не потребуватиме затрат. Вона залишатиметься продуктивною протягом наступних 20-25 років.
Нам це не цікаво
Журналіст «20 хвилин» розповів, як вирощують міскантус у ФГ «Дзялів» керівникам двох господарств області. У них нема такої культури.
— Нам це не цікаво, одразу відповів один з них, навіть не дослухавши до кінця історію, заодне просив не називати прізвище. — Я не стану таким займатися. Чому? Бо це не те, що дає економічний ефект. Три роки чекати, поки вродить трава, ну, це ж несерйозно. Можу зрозуміти, коли б йшла мова, наприклад, про перспективний сорт яблунь, чи горіхи, які також треба чекати, поки почнуть плодоносити. А тут — трава. Мені навіть смішно про це говорити. Можливо, помиляюся, але нам не цікава така економіка.
Інший аграрій, навпаки, з цікавістю вислухав розповідь журналіста, навіть уточнив, в якому селі знаходиться ФК «Дзялів».
— Маємо обдумати, більше дізнатися від фахівців про міскантус і його вирощування, — каже співрозмовник. — Насправді зацікавила одна особливість. Йдеться про те, що вирощується на непридатних землях. У нашому господарстві є такі ділянки. Щоправда, вони розташовані на схилах. Як на таку площу комбайн запустити? Не знаю, що скажуть з цього приводу наші спеціалісти. Загалом, як додаткова культура, міскантус має право на вирощування. Трохи дивує вартість інвестицій. Незрозуміло, чому такі дорогі корінці. А якщо врахувати особливості їх зберігання у прохолодному місці та ще й з високою вологістю, то це додаткові витрати. Одне слово, можна обдумати, а чи схвалять наші спеціалісти пропозицію вирощувати міскантус, не можу сказати. Навіть не уявляю, якою буде їхня відповідь.
Вас може зацікавити:
«Сидіть, діти, вдома»: чому у Літинській громаді протягом тижня учнів не підвозили до школи?
«Підірвали авто ката наших полонених»: після неволі написав книгу і встановлює злочинців
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
