Вінниця без світла, води та електротранспорту. Чому так сталося і який існує план дій?
- Після російського удару по підстанції 17 жовтня Вінниця залишилася без світла, централізованої води та електротранспорту, який працює від контактної мережі.
- Частина вінничан у соцмережах нарікала, що місто не підготувалося до такого сценарію, хоча мало на це чимало часу.
- Розбираємо, який план дій на такі випадки має вінницька влада, чому генератори не вирішують проблему відсутності води та що радять робити самим мешканцям.
Минулої пʼятниці, 16 жовтня, російські безпілотники вдарили по вінницькій інфраструктурі. А вже зранку в суботу, 17 жовтня, у всьому місті зникла електроенергія: ще одним російським ударом було пошкоджено одну з підстанцій. Обласний центр опинився без світла.
Органи влади повідомили, що критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення. Також зупинили трамваї і тролейбуси, які працюють від контактної мережі: їм на заміну вивели додаткові автобуси та маршрутки.
Найпомітнішим наслідком блекауту стала відсутність води. Без живлення залишилася головна водопровідна станція, і водоканал пояснив, що генератори не здатні забезпечити роботу високовольтної лінії, від якої вона живиться.
Тож мешканці пішли по воду до криниць. Біля джерел, позначених на оприлюдненій міською владою мапі, вишикувалися черги людей, які тримали у руках відра, каністри та пляшки. У деяких місцях за водою доводилося стояти по дві години.
Вінничани у соцмережах висловлювали своє незадоволення підготовкою влади.
«До такого сценарію місто не готувалося»
Головний редактор RIA/20хвилин Вадим Павлов у своєму Facebook написав, що через два прильота «Шахедів» о 5-й ранку все місто залишилося без світла, води і транспорту.
«Без життя. І це не блекаут, не масована комбінована атака. Це все, що потрібно знати про підготовку владних до зими. Зате Соборну дотерли до «дірок». А скільки було обіцянок», — написав Павлов.
Під його дописом відгукнулися й читачі. Найчастіше вони згадували пріоритети міської влади. Олена Хавтирко іронічно перелічила, на що, на її думку, місто витрачало ресурси: перекладання бруківки, дерев'яні лотки з деревами на зупинках, на «купу непотрібних стовпчиків» на кожному куті.
«Вінниця таки да, готувалась до можливих блекаутів», — підсумувала вона.
Про бруківку на Соборній пише й Раїса Морозова-Марценюк: за її словами, мер «підготувався до зими і до війни», перекладаючи її двічі.
Дехто ставить під сумнів саму логіку підготовки. Вікторія Родінкова розповіла, що нещодавно написала під дописом мера Сергія Моргунова, у якому той розповідав на заході для мерів міст від ООН, як місто переживає тиск війни на інфраструктуру.
«До такого сценарію місто не готувалося. Це не на форуми їздити і розповідати казки про незламність», — вважає вона.
Окремою темою стала вода. Олександр Гах пише, що за чотири роки «не змогли поставити нормальні генератори водоканалу».
Марина Савченко додає, що, поки місто святкувало День міста, ніхто не припускав удару по критичній інфраструктурі «на п'ятому році війни».
Людмила Лужанська назвала підготовку міста «жахом» і закликала мера відповісти на критику.
До чого насправді готується Вінниця
Коли у Вінниці кажуть, що місто готується до надзвичайних ситуацій, це не означає, що світло, вода й тепло в квартирах мають працювати як зазвичай. Йдеться про інше: зберегти базові речі, без яких не обійтися, і працювати в обмеженому режимі.
Про алгоритм дій на такий випадок посадовці розповіли на засіданні Штабу стійкості громади у травні 2026 року. Тоді заступник директора департаменту міського господарства Олександр Зімбовський заявив, що за затвердженим алгоритмом першочергова дія це інформування мешканців, а в разі відсутності централізованої води альтернатива це свердловини, колодязі й підвіз.
«Готуємося, щоб і в складних ситуаціях місто могло працювати і забезпечувати базові потреби людей», — говорив на засіданні Штабу стійкості міський голова Сергій Моргунов.
Міськрада повторила це й у відповіді на запит «20 хвилин» у вересні. За словами органів влади, плани дій на випадок надзвичайних ситуацій розроблені спільно з підприємствами критичної інфраструктури і передбачають резервні джерела води, а також запаси матеріалів і пального для автономної роботи критичної інфраструктури.
У цьому режимі місто розраховує утримати кілька ключових функцій: роботу лікарень, воду для пиття, тепло для найвразливіших, мінімум транспорту й місця, де можна зарядити телефон та зігрітися. Усе решта, зокрема стабільний тиск води в кранах, у цей перелік не входить.
Транспорт. Коли електротранспорт зупиняється, його замінюють приблизно 200 одиниць автотранспорту — маршрутки та муніципальні автобуси. Для кожного визначено маршрут і графік із розширеними інтервалами, тобто ходитимуть вони рідше, ніж трамваї та тролейбуси.
Цей сценарій у місті відпрацьовували заздалегідь: за словами заступника міського голови Романа Фурмана, торік комунальники провели практичне тестування у вихідний день, що допомогло виявити та виправити слабкі місця.
17 жовтня те, що відпрацьовували, стало реальністю: електротранспорт зупинився, а на лінії вийшли додаткові автобуси та маршрутки.
Вода. У «Вінницяоблводоканал» пояснили, що після зупинки централізованого електропостачання зупиняються і насоси, що закачують воду під тиском в мережі до будинків. На станції є два генератори, потужністю 560 та 732 кВт. Але навіть їх не вистачить для повноцінної заміни централізованого світла.
«Щоб повністю замінити міську мережу, потрібні генератори близько 3,2 МВт. Це приблизно 50 мільйонів гривень. Така установка важить близько 20 тонн, має довжину приблизно вісім метрів і 16-циліндровий дизельний двигун, — кажуть на водоканалі. — Навіть якби таке обладнання було, воно не гарантувало б, що вода з'явиться в кранах. Під час зупинки насосів тиск швидко падає, а після відновлення живлення потрібен час, щоб запустити обладнання й наповнити водогони».
Для чого ж існують наявні генератори? За їхньою допомогою «Вінницяоблводоканал» може запустити насоси, забрати воду з Південного Бугу, очистити її й накопичити в резервуарах. Далі воду розвозять спецтранспортом. Тобто вони призначені для підвозу, а не для звичного водопостачання через мережу.
До того ж, генератор не вмикають одразу після зникнення світла. Одна з причин у витратах пального: генератор такої потужності, за даними підприємства, споживає близько 200 літрів дизелю на годину.
Тому за алгоритмом, якщо відключення коротке, водоканал чекає на його завершення. Тривале знеструмлення — понад добу — вже вимагає резервного живлення.
«А чому минулої осені/зими не було світла, а вода була? Тому що тоді працювали графіки планових відключень е/е, і водоканалу, як критичній інфраструктурі, світло давали завжди. А зараз не планові відключення — зараз аварійні через ворожі обстріли та руйнування обʼєктів енергетики в регіоні», — пише «Вінницяоблводоканал» у Telegram.
Що все це означає для вінничан
Варто зрозуміти головне — у надзвичайній ситуації місто розраховує забезпечити доступ до води: через підвіз, колодязі та свердловини. І не звичний електротранспорт, а його заміну на автотранспорт з довшими інтервалами.
Тому в міськраді радять заздалегідь мати вдома запас питної й технічної води, продукти тривалого зберігання, ліки, ліхтарик, батарейки й заряджені павербанки, а також теплий одяг і ковдри.
Варто знати, де найближча громадська криниця й найближчий Пункт незламності, зберегти телефони важливих служб, завантажити карти для офлайн-користування і подбати про резервне живлення для роутера.
А що ви думаєте про підготовку влади до блекаутів? Пишіть у коментарях під цією новиною або на наших сторінках у Facebook та Instagram.
Раніше, нагадаємо, ми розповідали як жити, коли атаки стають довшими й частішими?
Вас може зацікавити:
Чому у Вінниці зникає вода разом зі світлом, хоча на водоканалі є генератори
Чому реактивні «Шахеди» так важко збити? Пояснюємо після атаки на Вінницю
Як помитися без водопроводу? Знайшли у продажу пристрої, що допоможуть пережити відключення води
Подякуй журналісту гривнею
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
