«Ниву» очолив головний тренер жіночої збірної України Володимир Рева

Євгеній МИХАЙЛІВ

Нещодавно вінницьку «Ниву», яку збираються реанімувати на рівні майстрів, очолив наш земляк – 56-річний Володимир Рева. Він є відомим фахівцем, який досить успішно тренував низку професійних команд, а ФК «Тирасполь» тричі виводив до єврокубків.

До останнього часу Володимир Рева очолював збірну України з футболу серед дівчат до 15 років. Але минулого тижня він виграв конкурс Федерації футболу України і став головним тренером жіночої збірної країни. Водночас Володимир Рева не збирається полишати тренерську роботу у «Ниві». Як він збирається поєднувати дві посади, про перспективи професійного вінницького футболу і свої тренерські досягнення Володимир Рева розповідає в інтерв’ю RIA.

На волонтерських засадах

– Мене засмучує, що у Вінниці немає професійного футболу. Я багато їздив по різним регіонам України, як викладач центру ліцензування при Федерації футболу України. І бачив, що професійні команди створюються не тільки в невеличких містечках, а навіть в селах – каже Володимир Рева. – Мені запропонував взятися за відродження «Ниви» нинішній президент цього клубу Вадим Кудіяров. Я також побачив бажання повернути «нивівський» бренд на професійний рівень у очільників області. Саме тому й прийняв керівництво командою на волонтерських засадах, в тандемі з Олексієм Рубцевим. Адже я віддав «Ниві» сім років в якості тренера, а Рябцев десять років грав за цю команду. Разом ми організовуємо навчально-тренувальний і селекційний процес.

Відео дня

– Володимире Сергійовичу, Ви зможете достатньо часу приділяти «Ниві», адже тренуватиме й жіночу збірну країни?

– Я проживаю у Вінниці, тому більшу частину свого часу збираюся приділяти саме «Ниві». А навчально-тренувальні збори збірної України серед жінок відбуватимуться лише чотири рази на рік, у «вікнах» УЕФА.

15 обов’язкових вимог

– Коли можна розраховувати на відновлення «Ниви» на професійному рівні?

– Згідно із регламентом, якщо в жовтні цього року офіційно не зареєструють ПФК «Нива» і не будуть виконані 15 обов’язкових вимог її ліцензування, то й наступного сезону команда не зможе стартувати в другій лізі чемпіонату України.

– Що це за вимоги?

– Найголовніша з них – це відповідний річний бюджет професійного клубу, який має сягати мінімум п’ять-шість мільйонів гривень. Також необхідно показати офіційні заробітні плати гравців і тренерів, наявність гідної тренувальної бази тощо.

– За рахунок яких коштів має фінансуватися «Нива»?

– Фінансові питання – не тренерська компетенція. Цим має опікуватися керівництво клубу.

– Яким чином формуватиметься склад професійної команди?

– Якщо у клубу буде достатній бюджет, проблем із залученням класних гравців не повинно виникати. На рівні майстрів в першу чергу має бути забезпечений фінансовий ресурс, а завдяки цьому з’являються відповідні тренери, виконавці, гра і, як наслідок – результат, який задовольнить уболівальників.

Старт в чемпіонаті області

– «Нива» заявлятиметься на чемпіонат Вінниччини?

– Обов’язково. Ці змагання стартують наприкінці серпня. Наявних футболістів «Ниви» ми розділили на дві частини. Найсильніші з них гратимуть на обласному рівні, решта – в чемпіонаті міста. Всі гравці, які виступали за «Ниву» в чемпіонаті Вінниці, залишаються в складі.

– Які виконавці слугуватимуть основою команди, що стартує в обласній першості?

– В основному – вихованці провідних вінницьких футбольних ДЮСШ – Блохіна-Беланова і «Прем’єр-Ниви». Залучатимемо й досвідчених спортсменів, але поки про них говорити зарано.

– Якою буде мета команди на обласному рівні?

– Завдання там в основному стоятиме одне – «обкатати» гравців перед переходом до другої ліги. Якщо ж «Нива» не зможе восени заявитися до другої професійної ліги, вони і надалі змагатимуться на місцевому аматорському рівні.

– Де «Нива» тренуватиметься і гратиме?

– Власник СК «Нива» Володимир Прудивус надає нам спортивну арену безкоштовно.

Під орудою Петра Порошенка

– Будь, ласка, розкажіть про свою футбольну юність і початок тренерської кар’єри.

– Спочатку я грав за юнацьку команду при вінницькому «Локомотиві». Вона виступала в першості СРСР серед юнаків. На професійному рівні грав за клуби другої ліги «Дніпро» (Черкаси) і «Фрунзенець» (Суми).

Згодом захотів стати директором спортшколи і втілив цю мету в життя. Десять років керував вінницьким ДЮСШ «Темп». За цей час ми побудували три футбольні поля (центральне і два запасних), оздоровчий табір, хокейний корт.

– Якою була ваша перша команда в якості тренера?

– Аматорський «Темп». Після цього, з 1993 по 1999 роки, я працював тренером-селекціонером і асистентом головного тренера вінницької «Ниви».

– Коли Ви стали головним тренером головної професійної команди Вінниччини?

– В 2000 році. Тоді як раз клуб змінив назву «Нива» на ФК «Вінниця». Його президентом був нинішній очільник держави Петро Порошенко. І я півтора роки працював під його орудою.

– Розкажіть детальніше про свою взаємодію з тодішнім президентом клубу.

– Перед початком нашої спільної роботи Петро Порошенко пояснив мені, що політична ситуація зобов'язує його займатися соціальною програмою в сфері спорту. Можу констатувати, що всі зобов'язання з боку керівництва ФК «Вінниця» тоді виконувалися. Зокрема, кошти в повному обсязі виділяли на тренувальні збори, зарплати, преміальні тощо. На жаль, коли бізнес-структури, якими опікувався Петро Порошенко, залишили клуб, команда «розвалилася».

Три єврокубкові сезони

– Ви дуже успішно працювали в чемпіонаті Молдови…
– Після уходу з «Ниви» я рік пропрацював старшим викладачем у Вінницькому педуніверситеті, читав предмет «тактика» на кафедрі спорту. Потім перебрався до Тирасполю, де тренував однойменну команду вищої ліги. За п'ять років роботи ми тричі провели єврокубкові сезони (2004, 2006 і 2008 роки). Одного разу під моїм керівництвом ФК «Тирасполь» грав в Кубку Інтертото, двічі в Кубку УЄФА (перше з цих змагань вже не існує, друге змінило назву на Лігу Європи – авт.). Загалом це було 14 матчів в єврокубках. Завдяки цьому я отримав міжнародну тренерську ліцензію, а також стажувався у відомих європейських клубах – «Фейєнорді» (Голландія), «Герті» і «Баварії» (обидва – Німеччина).

– Порівняйте рівень чемпіонатів Молдови і України.

– З десяти команд чемпіонату Молдови кілька щороку грають у єврокубках. Це «Шериф», ФК «Тирасполь», «Зимбру», «Дачия». Безумовно, український чемпіонат сильніше молдовського. В то же час «Шериф» – це мегаклуб. Його спортивні споруди займають 50 га – це три арени, 14 полів, футбольна академія (на 165 місць), реабілітаційний центр тощо. На відкриття спортивної бази «Шерифа» приїздили очільники світового і європейського футболу Йозеф Блаттер та Мішель Платіні.

– Коли ви тренували ФК «Тирасполь», з якими відомими клубами зустрічалися?

– Серед українських команд це «Металург» (Донецьк) і «Таврія» (Сімферополь). А в основному грали з клубами Азербайджану, Вірменії, Австрії тощо. В єврокубках ФК «Тирасполь» зазвичай проходив два кола, а в третьому «вилітав». Але цього було достатньо, щоб «відбити» річний бюджет клубу, що є одним з найважливіших факторів участі в єврокубках.

Тренував «Барсу»

– Якими ще командами Ви опікувалися?

– Після роботи в Молдові я повернувся в Україну. Мені запропонували створити і очолити футбольну академію «Скала» (Стрий-Моршин). Цим я займався з 2010 по 2013 роки. Для академії була облаштована триповерхова будівля, чотири її команди різних вікових категорій грали в Дитячо-юнацькій футбольній лізі України. Було відкрито вісім філій академії «Скали» в чотирьох західних областям України. І на вершині цієї піраміди знаходилася професійна команда другої ліги.

Після цього губернатор Сумської області запропонував мені спільно зі славетною іспанською «Барселоною» створити футбольний центр «Барса». Протягом 2013 – 2014 років ми побудували чотири футбольних поля, дев'ять поверхів Академії. Я літав до Барселони, представники іспанського клубу двічі бували до Сум. Вони допомагали нам переважно своїми технологіями.

Також я працював тренером у клубах Хмельницького, Луцька. В цьому році мав очолити «Металург» (Запорожжя), але щось «не зрослося».

Тоді я подав заявку і виграв конкурс на посаду головного тренера збірної України серед дівчат до 15 років і пропрацював з нею чотири місяці. Під моїм керівництвом вона перемагала в товариських поєдинках, адже офіційних не проводила.

А нещодавно я виграв новий конкурс, вже на посаду головного тренера національної жіночої збірної. Відповідний приказ було підписано 24 липня. Готуватиму цю команду до відбору на «Євро-2017», який стартує в жовтні.

«Легіонерки» з Франції, Росії і Кореї

– Чи маєте досвід роботи з жіночими командами?

– Коли я очолював академію ФК «Скала», у нас буле жіноче відділення. Я тоді був директором і водночас головним тренером жіночої команди. Ми за три роки наполегливої роботи виграли першу лігу чемпіонату України.

– Які плани ставите перед жіночою збірною України?

– Успішно пройти груповий етап відбіркового циклу чемпіонату Європи-2017. Разом з українками змагатимуться збірні Румунії, Франції, Греції і Албанії. Наше завдання просте – вийти з групи.

– Футболістки з яких міст нині переважно входять до жіночої команди?

–В збірній нині 90 % «легіонерок» – з Франції, Швеції, Японії, Кореї, Росії, Білорусії. Їх доповнюють спортсменки з провідних центрів жіночого футболу України – Харкова, Чернігова та Івано-Франківська.

– Вінничанки мають шанси потрапити до національної збірної? Адже команда села Комсомольське Козятинського району, яка фактично є збірною Вінниччини, нещодавно непогано дебютувала в першій лізі чемпіонату України.

– Вінницький жіночий футбол поки перебуває на початку свого шляху. Але в місті над Бугом вже є талановита 15-річна Юлія Філатова, яка входить до збірної країни серед дівчат.

Коментар

Президент ФК «Нива» Вадим Кудіяров:

– Відродження «Ниви» на професійному рівні стане можливим лише завдяки об’єднанню зусиль місцевих органів виконавчої влади, самоврядування та бізнесу. Сподіваємося, що влада виконає свої обіцянки. Зокрема, виділятиме на професійний ФК кошти з бюджету, допоможе із залученням позабюджетних коштів (шляхом організації «круглих столів» для бізнесменів, а також за рахунок виділення допомоги з фондів інвестиційних зобов’язань підприємств) та сприятиме роботі нашого «Фонду відродження футболу» (наприклад, щодо підготовки рекомендаційних листів для потенційних меценатів).

Футбол – спорт № 1. І команда майстрів потрібна не тільки багатотисячній армії вболівальників, але й понад 5 тисячам вихованцям футбольних секцій при ДЮСШ Вінниччини. У них мають бути перспектива і орієнтир для професійного зростання в рідному краї.