Кашпіровський у Вінниці: як це взагалі стало можливим і на яких підставах його поховали

Зображення ілюстративне

• Тіло людини, яка мала російське громадянство й не засудила війну, привезли з Москви до Вінниці.
• Ми поїхали на Центральне кладовище з'ясувати, чому його поховали саме тут і на яких підставах.

Ні хреста, ні навіть таблички з іменем. Така зараз могила людини, яка наприкінці 1980-х для багатьох була ледь не месією. На ній лише вінки та квіти. Ті, що хтось приніс у перший день, давно засохли.

Могила Анатолія Кашпіровського у Вінниці

Анатолій Кашпіровський помер у Москві 3 жовтня 2026 року у віці 87 років. За інформацією родичів, він мав тяжку хворобу. Восьмого жовтня в Москві відбулося прощання, а 13 жовтня його поховали на Центральному кладовищі Вінниці. Про дату й місце поховання офіційно не повідомляли. Ймовірно, щоб ніхто не зірвав похорон.

Нас цікавило, як це стало можливим і чому саме Вінниця.

Лікар, якого знав увесь Союз

Кашпіровський відомий передусім телесеансами. Він переконував, що може впливати на здоров'я людини навіть на відстані: достатньо ввімкнути телевізор і слухати. Цьому вірили, якщо не мільйони, то сотні тисяч людей по всьому Союзу.

Повний документальний випуск про табір для російських військовополонених можна подивитися на YouTube-каналі «Михайло Курдюков».

Він довго жив у Москві та США, тож мало хто знає, що його кар'єра почалася у Вінниці. Тут він закінчив медичний інститут і 25 років пропрацював психіатром у лікарні.

Слава прийшла наприкінці 80-х. Найгучніший епізод стався 1988 року під час телемосту Москва — Київ. Того дня у Києві хірурги оперували вінничанку Любов Грабовську, якій видаляли пухлину молочної залози. Кашпіровський був у московській студії й мав забезпечувати психологічне знеболення на відстані, без традиційного наркозу. Цей ефір викликав величезний резонанс і для багатьох став доказом його незвичайних здібностей.

Наступного 1989 року на центральному радянському телебаченні вийшла серія його «сеансів здоров'я». Він почав збирати величезні зали. Його «фішкою» були гіпнотичне навіювання й транс: після дотику люди падали, втрачали контроль над тілом або непритомніли.

Потім була політика. У 1993 році Кашпіровського обрали депутатом Державної думи Росії від ЛДПР, партії Владіміра Жиріновского, відомого українофобськими заявами. Після початку повномасштабного вторгнення психотерапевт публічно не засудив російську агресію. Неодноразово висловлював захоплення Путіним і називав його сильним лідером. А 2024 року на запитання, чий Крим, відповів, що радянський.

Чому саме Вінниця

Місце поховання обрали невипадково. На Центральному кладовищі лежать батьки Кашпіровського та його донька Олена, яка померла в Канаді 2018 року. Він організував перевезення її останків до Вінниці, щоб вона спочивала поруч із родиною. Кажуть, і сам хотів бути похованим тут. Нібито про це він написав у заповіті.

Залишається питання, як тіло настільки одіозної людини, що померла в Росії, змогли доправити до України під час війни. Російські медіа писали, що маршрут пролягав через треті країни, зокрема Туреччину та Польщу. В Україні цього ніхто не коментував. 

Відповідаючи на журналістські запити, ні прикордонники, ні митники не назвали ні дати, ні пункту пропуску. Вони лише підтвердили сам факт перетину кордону.

З юридичної точки зору заборони ховати в Україні громадянина Росії немає. Іноземців ховають за тими самими правилами, що й українців. Але для перевезення тіла через кордон потрібно виконати обов'язкові процедури, зокрема провести бальзамування й помістити тіло в герметичну цинкову труну.

«Місце і час від мене приховували»

У день похорону на кладовищі ми зустріли Олексія Фуштея. Він називає себе позашлюбним сином Кашпіровського. Ми домовилися про повноцінне інтерв'ю, але під час розмови виник конфлікт.

Повз нас проїжджала автівка з директором кладовища та доглядачем. Олексій відчинив її двері й почав у грубому тоні запитувати, чому попри обіцянки йому не сказали, де ховатимуть батька. Виникла словесна перепалка. Директор цвинтаря викликав поліцію, а Олексій втік із місця події.

Олексій Фуштей

Перед цим він устиг розповісти, що відчуває себе відлученим від прощання:

— Я запізнився на похорон на дві години, тому що місце і час від мене приховували. Дружина (Кашпіровського, — авт.) перестала спілкуватися зі мною, а також з братом Сергієм (сином Кашпіровського від першого шлюбу, — авт.). Але ми з ним підтримуємо братські стосунки, він завжди мене підтримує, — говорить Олексій.

Договорити ми так і не змогли. Тож додамо те, що з'ясували самі. За словами Олексія, його мати працювала помічницею Кашпіровського, між ними були стосунки, і внаслідок них він з'явився на світ. 

Багато років він намагався довести, що відомий психотерапевт був йому батьком: шукав зустрічей, листувався, телефонував. Навіть пробував провести ДНК-тест через суд. Перед початком зйомки Олексій сказав нам, що тест зроблено й він підтвердив спорідненість. Перевірити це ми не можемо.

Ймовірно фрагмент листування Олексія з Кашпіровським

Щодо свого майбутнього він говорив упевнено:

— Про те, що я позашлюбний син Анатолія Михайловича, я знав із самого дитинства. Про це в інтернеті багато інформації, можете почитати, — продовжує Олексій. — Зараз я вчуся на психолога, за півтора року буде диплом магістра. Ми з братом думаємо, як продовжити справу батька. Ми лікуватимемо людей.

Фрагмент конфлікту на кладовищі

Ще Олексій розповів, що незадовго до смерті Кашпіровського розмовляв із ним телефоном. За його словами, тоді він відчув, що батькові лишилося недовго.

Родинне поховання за п'ятдесят метрів

Чи справді від Олексія приховували місце і час, ми вирішили зʼясувати в адміністрації кладовища. Заодно запитали, на яких підставах Кашпіровського поховали на Центральному, яке вважається закритим для масових поховань із 2003 року.

Керівництво зустрілося з нами, але відмовилося обговорювати ці питання на камеру. Доглядач підтвердив, що Олексій упродовж тижня до похорону «чергував» на кладовищі й постійно розпитував про майбутнє поховання батька. За його словами, ніхто Олексію нічого не обіцяв. А про те, що до них везуть Кашпіровського, вони самі дізналися зі ЗМІ.

Щодо підстав доглядач пояснив, що це родинне поховання, адже на Центральному вже лежать батьки й донька Кашпіровського. Так адміністрація відповідала й на журналістські запити. У відповіді виданню Vinbazar вона писала: «Згідно закону 1102-IV, закриття кладовища означає припинення виділення нових земельних ділянок для поховання. Однак закон дозволяє здійснення поховань на закритих цвинтарях за місцем родинного поховання або шляхом підпоховання в існуючі могили».

Тоді ми запитали, чи можна вважати родинним похованням окрему ділянку, що розташована приблизно за 50 метрів від могил інших родичів Кашпіровського. Саме така відстань між його могилою та могилами рідних.

Після цього аргумент про родинне поховання чомусь з розмови зник. Натомість доглядач почав запевняти, що Центральне кладовище взагалі-то ніхто не закривав. Тоді ми нагадали йому, що 2003 року виконком Вінницької міської ради ухвалив рішення про закриття цвинтаря для масових поховань. Доглядач відповів, що такого документа ніколи не бачив.

Проте у вже згаданій відповіді на запит адміністрація сама на нього посилається: «згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27.03.2003 р. № 496 "Про закриття міських кладовищ "Підлісне" та по вулиці О. Кобилянської...”».

Відповідь на журналістський запит

Виходить, у розмові з журналістами адміністрація стверджує, що кладовище не закрите, бо документа про закриття вона нібито не бачила, а в офіційному листуванні сама на цей документ посилається.

Наостанок ми запитали доглядача: якщо кладовище відкрите, чи можуть вінничани, які понад два десятки років вважали його зачиненим, тепер звертатися щодо поховання своїх рідних? Він відповів ствердно: такі звернення, за його словами, розглядатимуть.

Читайте також:

Дизель — понад 103 грн, автогаз — майже 60. Що з цінами на пальне і коли це зупиниться?

У Вінниці після ранкової атаки пошкоджена багатоповерхівка: вибило вікна у десяти квартирах

×

Подякуй журналісту гривнею

Михайло КУРДЮКОВ - автор цього матеріалу. Ви можете подякувати йому та надихнути на нові корисні матеріали

Закинути на Банку

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google