"Ягуарівця" Білошкурського,який загинув у збитому Мі-8 поховали поряд із Максимом Шимко

Він загинув 29 травня під Слов’янськом, коли бойовики збили вертоліт Мі-8, в якому знаходилися 13 військових і спец призначенців. Його могила  неподалік від могили Героя Майдану Максима Шимко.
 

З самого ранку у Вінниці йшов дощ. О 12-й годині, коли з неба перестало лити, труну  Валентина Білошкурського винесли з батьківської квартири на вулиці Петра Запорожця. 

Побратими Валентина з Калинівського спецпідрозділу «Ягуар»  на руках пронесли її до кінця вулиці, а далі автобусом повезли на центральне кладовище на Хмельницькому шосе. Після того, як процесія дійшла кладовищем до місця поховання, знов пішов сильний дощ.
 

- Хіба після цього скажеш, що нема Бога, - мовила одна з жіночок. – Всі плачуть за доброю людиною. І це буде лити доти, доки не поховають. Я вже бачила таке на іншому похороні.
 

Присутніх на кладовищі не могли врятувати ні парасольки, ні плащі.  Як тільки труну накрили кришкою,  лити стало менше. А після поховання дощ припинився. Щоправда, не надовго.
 

Завтра, 1 червня, Валентин і його дружина Наталія мали вітати одне одного з одруженням. Вони вже 12 років разом.  У них підростає донька, яка разом з мамою побивалися в горі над труною. Почорніло від горя лице у матері загиблого пані Людмили.
 

- Ми вчора до дванадцяти ночі чекали в Гавришівці літак із труною, - розповіла журналісту RIA  мати Валентина. – Спочатку казали, що літак прилетить вдень. О десятій ранку вже були в аеропорту. У Харкові довго затримали. А потім, кажуть, літак пролетить через Вінницю  у Львів, туди доставлять тіло вбитого генерала.  Словом, нам пропонували перенести похорон на неділю, а тут вже все злагодили на сьогодні. Кому ми тільки не дзвонили! Аж на міністра вийшли, то вже о 12-й ночі доставили мені синочка. Я їм віддала Валіка живого і здорового, а вони мені повернули у труні…
 

Від родичів і знайомих загиблого під час траурної процесії вдалося почути, що літак  у Харкові затримали через те, що довго довелося ідентифікувати тіла загиблих. Валентина ховали у відкритій труні. Родичам декого з того смертельного рейсу не дозволили  відкривати труну. 
 

- На війні в Афганістані, бувало, у вертоліт набивалося навіть більше бійців, ніж їх було у вертольоті, який підбили бойовики під Слов’янськом, - розповів журналісту RIA  колишній «афганець»,  полковник запасу, близький родич вбитого Никифір Лисиця. – Але ніколи на борт льотчики не брали 13 людей. Таке у них неписане правило. Цього разу на борту Мі-8 нараховувалося саме тринадцятеро учасників АТО.

Бойовики «полювали» на генерала, який був у вертольоті. Про це сказав один з побратимів вбитого вінничанина. Можливо, якби його не було разом з солдатами, тоді не пролунав би той прицільний постріл з ПЗРК, який став фатальним для наших хлопців.

Жахливим епізодом поділився ще один родич Валентина.  Чоловік розповів, що після падіння вертольота Валентин ще встиг подзвонити з мобільного дружині. Вона почула тільки звук, схожий на стогін. Далі у слухавці щось стало тріщати, а тоді зв'язок перервався. Коли Наталія набрала номер Валентина, почула у відповідь чужий голос. Чоловік розмовляв російською мовою. 

- У меня для вас неприятная новость, - почула від незнайомця.

Наталя перебила його і голосно запитала, хто він і де взяв телефон. Той сказав, що телефон підібрав у вбитого бійця. А сам він назвався  воїном Національної гвардії. Єхидним тоном додав, що родом із Закарпаття. Жінка закричала, який він, мовляв, закарпатець, якщо говорить чистою російською мовою. На цьому зв'язок обірвався. Рідні припускають, що Валентин ще був живий, його пристрелили бойовики, які першими добралися до підбитого гелікоптера.

Приблизно тиждень тому Валентин приїздив додому. Його відпустили на декілька днів побачитися з сім’єю. 

- Те, що він розповідав, як кажуть, в голові не вміщається, - не приховує емоцій близький родич Валентина. – Бувало, їхній підрозділ залишався на голодному пайку. Чоловік дуже хвалив американські харчі. Казав, дуже смачні і ситні. Їх давали їм тільки один раз. Не приховував, що військове начальство не знає, як вести бойові дії в умовах, коли бойовики постійно прикриваються мирними жителями. І так воно буде й надалі. Бо ті мирні жителі отримують за це добрі гроші. Рядові не розуміють, чому керівництво АТО не зосереджує більше сил на кордоні. Бо саме там можна зупинити і живу силу, і зброю, яку доставляють потім у глиб Донецької і Луганської областей. Чомусь те, що зрозуміло простим бійцям і пересічним громадянам. Не розуміє наше начальство. Тому й закрадаються у декого сумніви. Чи не зумисне «зливають» схід держави, так само, як це зробили з Кримом?

Родичі просили передати подяку міській владі, яка взяла на себе витрати з організації похорону і виділила матеріальну допомогу.

RIA  висловлює щирі співчуття у зв’язку з важкою втратою сім’ї, батькам, родичам і близьким нашого відважного земляка, який віддав життя у боротьбі за незалежність України. Нехай земля йому буде пухом.