«Якби не «шахеди», ми б і далі сиділи зі старими вікнами»: чому так кажуть мешканці будинку на Магістратській
-
Старі дерев'яні вікна продували взимку, а звернення до ЖЕКу та міської ради роками не давали результату.
-
Як «приліт» поруч із будинком у центрі Вінниці допоміг отримати довгоочікуваний ремонт і чому мешканці досі не розуміють, навіщо у сусідів встановили пандуси, — читайте у матеріалі.
З новеньких вікон багатоповерхівки на вулиці Магістратській, 65 добре видно будівлю СБУ та частину Центрального парку. Саме сюди 24 березня ворог спрямував ударні безпілотники. Тоді, нагадаємо, внаслідок атаки постраждали щонайменше 18 людей, а 59-річний чоловік загинув. Вибухова хвиля та уламки пошкодили десятки навколишніх будівель. Серед них — і багатоповерхівка, про яку піде мова далі.
— Після того як, вибачте, В.В. прилетів на «шахеді», нам одразу все почали робити. Одразу знайшлися і кошти, і робітники, які зробили те, що ми роками випрошували, а жодної реакції до того не було, — розповідає журналістці мешканець будинку Костянтин.
Для читачів «20 хвилин» ця історія вже знайома. Ще восени минулого року редакція розповідала про проблему, яка роками турбувала мешканців будинку. Тоді Костянтин звернувся до журналістів із проханням допомогти привернути увагу до занедбаного стану під'їздів, які десятиліттями не бачили ремонту. За його словами, численні звернення до відповідальних служб не давали результату, а самотужки зібрати кошти на необхідні роботи мешканці не могли.
Минуло кілька місяців — і ця історія отримала несподіване продовження. Будинок на вулиці Магістратській, 65 увійшов до переліку пошкоджених, а разом із відновлювальними роботами у під'їздах нарешті почали виконувати й те, чого мешканці безрезультатно домагалися роками.
Ремонт, на який чекали роками
Насамперед у всіх під'їздах замінили старі дерев'яні вікна на сучасні металопластикові. Після цього взялися за ремонт відкосів.
— Спочатку встановили нові вікна в нашому будинку, бо мене вже всі в ЖЕКу і міській раді добре знають. Потім — у сусідів на Театральній, 2, а вже після цього — у будинку на Грушевського. Вікна поставили, але відкоси довгий час не робили. Я знову подзвонив у ЖЕК і запитав, чому роботи зупинилися. Відреагували одразу — буквально через кілька днів прийшли робітники і все доробили. Щоправда, після завершення робіт будівельне сміття так і залишилося. Уже понад два тижні чекаю, коли помиють вікна та приведуть усе до ладу, — розповідає чоловік.
Програма була, але скористатися нею не змогли
За словами Костянтина, до березневої атаки він неодноразово звертався до ЖЕКу з проханням відремонтувати під'їзд. У відповідь, каже, чув лише, що коштів на це немає. Мешканцям також пропонували виконати роботи за програмою співфінансування 30 на 70, однак через фінансові можливості більшості жителів реалізувати її так і не вдалося.
Саме про цю проблему журналістка «20 хвилин» запитувала міську раду ще минулого року. Тоді в департаменті житлового господарства пояснили, що порядок проведення капітальних ремонтів визначає Програма розвитку та утримання житлового господарства на 2025–2030 роки, затверджена рішенням міської ради.
Згідно з програмою, капітальний ремонт багатоквартирного будинку може фінансуватися з бюджету громади лише за певних умов: після створення ОСББ або укладення меморандуму з управителем будинку та за умови співфінансування. Для цього співвласники мають забезпечити оплату 30% вартості робіт, провести загальні збори та виготовити проєктно-кошторисну документацію.
Крім того, при розподілі бюджетних коштів враховуються кілька критеріїв. Серед них — участь будинку у програмах безбар'єрності, активність співвласників у реалізації проєктів співфінансування, технічний стан будівлі та проведення першого капітального ремонту після створення ОСББ.
Саме вимога щодо співфінансування, каже Костянтин, і стала головною перепоною для їхнього будинку. Більшість мешканців — люди пенсійного віку, а частину першого поверху займають комерційні приміщення, власники яких не були зацікавлені долучатися до збору коштів. Через це реалізувати ремонт власними силами люди не змогли.
На цьому не зупинилися
Чоловік згадує, що потім він звертався по допомогу до одного з депутатів Вінницької міської ради. Каже, після цього ситуація начебто зрушила з місця — з'явилася надія, що довгоочікуваний ремонт усе ж розпочнеться. Однак подальші події розгорнулися зовсім не так, як очікували мешканці.
— Після цього ніби й відреагували на моє звернення, почали говорити про ремонт. Але минуло близько двох тижнів — і стався «приліт». Виходить, що тільки завдяки цьому... В.В., під*ру, вибачте за слово, у нас усе-таки зробили те, чого ми роками не могли добитися, — каже Костянтин.
Журналістка «20 хвилин» побувала у будинку. Справді, у всіх під'їздах вже встановлені нові металопластикові вікна, облаштовані відкоси. Водночас самі під'їзди й досі потребують ремонту. Стіни зі старою фарбою місцями вкрилися тріщинами та втратили вигляд, а подекуди покриття вже давно обсипалося. Помітно, що комплексного ремонту тут не проводили багато років.
— Стіни так і залишилися, як були. Їх, мабуть, уже ніхто не робитиме. Але хоча б вікна замінили. Під час вибуху старі посипалися, тепер узимку хоч не буде так дути, — говорить мешканець.
А що з пандусами?
Ще одне питання, яке Костянтин порушував під час звернення до редакції восени минулого року, стосувалося облаштування пандусів біля сусіднього будинку на вулиці Театральній, 2.
Тоді чоловік сумнівався у доцільності такого рішення. На його думку, у п'ятиповерховому будинку без ліфта пандуси не вирішують проблему доступності, якщо людина на кріслі колісному все одно не може самостійно дістатися своєї квартири.
Після публікації редакція звернулася за роз'ясненням до Вінницької міської ради. У департаменті відновлення та розвитку пояснили, що будинок є частиною безбар'єрного маршруту Вінницької громади, який реалізовується в межах державного проєкту «Рух без бар'єрів». Там наголосили, що безбар'єрність передбачає створення доступного простору не лише для людей з інвалідністю, а й для всіх маломобільних груп населення. Крім того, у міськраді зазначили, що витрати на такі роботи є пріоритетними, адже їх передбачають державні будівельні норми та Національна стратегія зі створення безбар'єрного простору до 2030 року.
Втім, Костянтин своєї думки не змінив. Каже, що добре знає своїх сусідів і не пригадує, щоб хтось із них користувався кріслом колісним.
— На сьогодні це марно витрачені кошти. Я живу тут дуже давно і знаю більшість сусідів. У нас немає людей з інвалідністю чи тих, хто пересувається на кріслі колісному. І навіть якби така людина тут з'явилася, чим би їй допоміг цей пандус? Подолати дві сходинки на вході? А як далі підніматися сходами в самому під'їзді, де їх набагато більше? Без ліфта це проблему все одно не вирішує, — зазначає чоловік.
Про роботи уже відзвітували у ЖЕКу
Тим часом у ЖЕКу повідомили про хід відновлення будинку на вулиці Магістратській, 65. У підприємстві зазначили, що після російської атаки спільно з департаментом житлового господарства насамперед виконали першочергові роботи: закрили пошкоджені віконні прорізи та вжили необхідних заходів для безпеки мешканців. Після стабілізації ситуації розпочали повноцінне відновлення пошкоджених елементів у місцях загального користування.
На своїй сторінці у Facebook ЖЕК повідомив, що після встановлення нових вікон триває ремонт відкосів та приведення місць загального користування до належного стану.
— Роботи виконуються поетапно з урахуванням технічних особливостей будинку та наявних ресурсів. Так, не все відбувається так швидко, як хотілося б. Але важливо пам'ятати — ми працюємо в умовах війни. Обмежені ресурси, нестача фахівців і матеріалів — це реальність, у якій щодня тримаємо свій фронт. Ми працюємо далі. Дякуємо за розуміння та підтримку. Разом — відбудуємо, — йдеться у повідомленні.
У ЖЕКу також зазначили, що внаслідок російського удару були пошкоджені чотири багатоквартирні будинки. У будинку на вулиці Театральній, 3 уже завершили заміну вікон та ремонт відкосів, а ще у двох багатоповерхівках відновлювальні роботи тривають.
Попри всі зауваження, мешканці не приховують вдячності за виконані роботи. Кажуть, нові вікна справді змінили ситуацію — тепер у під'їздах світліше, охайніше і взимку буде тепліше.
Та водночас ця історія залишає гіркий присмак.
— Виходить, що той «приліт» подарував нам нові вікна. Якби не він, ми, мабуть, ще довго сиділи б зі старими рамами, продовжували писати заяви й чекати, поки хтось зверне увагу на наші проблеми. Дуже шкода, що для вирішення таких простих питань людям доводиться чекати фактично трагедії, — підсумовує Костянтин.
Читайте також:
«Солодкувате, м’яке та без гірчинки»: вінницький селекціонер створив ель із кукурудзи
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
