Ремонт для галочки? Що не так з новими пандусами на Театральній
- Близько двох тижнів тому у п’ятиповерхівці на Театральній почали встановлювати великі пандуси для двох під’їздів.
- Здавалось би, гарна ініціатива — зробити будинок доступнішим для маломобільних людей. Проте деякі мешканці сумніваються, що ці витрати справді виправдані, адже всередині будинку пересуватись на колясці неможливо, а ремонт під’їздів не робили роками.
- Чи справді витрачені сотні тисяч гривень на облаштування безбар’єрності в цьому випадку виправдані? Ми поцікавилися у міськраді.
До редакції звернувся вінничанин Костянтин, мешканець будинку на вулиці Магістратській, 65. Він звернув увагу, що у сусідньому будинку, на Театральній, 2, у двох під’їздах розпочали встановлення великогабаритних пандусів. Ідея, на перший погляд, правильна: Вінниця вже кілька років поспіль адаптує міський простір для маломобільних людей — встановлює пандуси, тактильну плитку, поручні та інші елементи безбар’єрності.
Та цього разу, каже чоловік, благі наміри викликають більше запитань, ніж відповідей.
«У цих двох під’їздах не проживають люди на візках чи особи з інвалідністю. Цегляний будинок старий, п’ятиповерховий, без ліфта. Людина на колясці фізично не зможе самостійно спуститися з другого чи третього поверху. Тож навіщо тут пандус — і чи справді він комусь допоможе?» — запитує Костянтин.
За його словами, один пандус облаштували для під’їзду з двома сходинками на цоколі, в іншому — для чотирьох сходинок. Водночас внутрішня інфраструктура будинку загалом залишається недоступною. Крім того, після монтажу конструкцій у дворі зменшилася кількість паркомісць, а територія нині захаращена будівельним сміттям. Пандуси, тактильну плитку та поручні вже змонтували, однак питання доцільності таких витрат, переконаний чоловік, досі лишається відкритим.
«Це частина безбар’єрного маршруту»
Ми звернулися по коментар до виконавчого комітету Вінницької міської ради. Редакція «20хвилин» надіслала офіційний запит із кількома ключовими питаннями: які критерії враховувалися при виборі об’єкта, чи оцінювалася доцільність витрат, який обсяг бюджетних коштів було спрямовано на ці роботи, а також як вони вписуються в загальну концепцію безбар’єрності міста.
У департаменті відновлення та розвитку міської ради зазначили так: будинок на вулиці Театральній, 2 є частиною Безбар’єрного маршруту Вінницької міської територіальної громади.
— Це один із проєктів, що реалізуються в межах флагманського проєкту Міністерства розвитку громад та територій України «Рух без бар’єрів», — йдеться у відповіді.
У виконкомі наголошують: безбар’єрний маршрут — це не окремий пандус чи бордюр, а цілісний транспортно-пішохідний шлях, який має бути доступним для маломобільних груп населення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2025 року №1007, безбар’єрним вважається маршрут, де:
- усі пішохідні шляхи є доступними;
- щонайменше 75% об’єктів на маршруті адаптовані;
У разі неможливості повної доступності застосовуються елементи «розумного пристосування».
При цьому, як підкреслюють чиновники, безбар’єрність — це не лише про людей на кріслах колісних.
— Йдеться насамперед про людяність і рівність у повсякденному житті для всіх маломобільних груп населення, — зазначили в департаменті. — Маломобільні групи населення (далі MГH) — це люди, які відчувають тимчасові або постійні труднощі з самостійним пересуванням, орієнтацією, комунікацією або отриманням послуг через фізичні, сенсорні, інтелектуальні порушення, вік чи обставини (наприклад, вагітність, наявність дитячого візка), стикаються з бар'єрами.
До них належать люди з інвалідністю, люди старшого віку, вагітні жінки, батьки з маленькими дітьми, люди з травмами або тимчасовими порушеннями, люди на кріслах колісних, люди з ампутованими кінцівками та інші МГН.
У міськраді наголошують, що навіть якщо сьогодні в конкретному під’їзді не проживає людина на візку, простір має бути готовим до різних життєвих обставин.
Чи оцінювали доцільність витрат?
Окремо ми поцікавилися, чи проводилася оцінка доцільності таких витрат — з огляду на інші потреби житлового фонду міста. У відповіді зазначили: так, оцінка проводилася, а витрати на безбар’єрність визначені як пріоритетні.
— Ці витрати є обов’язковими, адже відсутність інклюзії — це порушення державних будівельних норм, — пояснили у департаменті.
Мова йде, зокрема, про виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року та вимог ДБН щодо інклюзивності будівель і споруд.
Як визначають, які будинки ремонтують першими?
У департаменті житлового господарства Вінницької міськради повідомили, що порядок і пріоритети капітальних ремонтів визначені окремим рішенням виконкому від 20 березня 2025 року.
Серед ключових критеріїв:
- участь будинку в міських або державних програмах, зокрема з безбар’єрності;
- готовність співвласників до співфінансування;
- технічний стан будинку;
- перший капітальний ремонт після створення ОСББ.
Проєкт затвердили, роботи виконують
Контроль за ефективністю використання коштів на інфраструктурні проєкти у житловому фонді здійснює Державна аудиторська служба України. Про це також зазначили у відповіді на запит журналістки. Планові аудити служби покликані оцінити, наскільки обґрунтовано та результативно витрачаються бюджетні кошти.
Будинок на вулиці Театральній, 2 став одним із 24 об’єктів першого безбар’єрного маршруту Вінниці протяжністю 12 кілометрів. Цей маршрут пролягає від вулиці Сергія Зулінського до центральної частини міста — через Соборну, Театральну, Магістратську та вулицю Миколи Оводова.
У межах проєкту в будинку передбачено низку робіт: встановлення пандусів біля першого та другого під’їздів, ремонт ганків, облаштування нового огородження сходів і пандусів, заміну вхідних дверей у тамбурах, а також оновлення фасаду в трьох під’їздах.
Скільки ж витратили на роботи?
Станом на 22 грудня 2025 року на виконання робіт з облаштування безбар’єрного простору у будинку на вулиці Театральній, 2 із бюджету Вінницької міської територіальної громади вже виділили понад 722 тисячі гривень:
- 49 700 грн пішли на виготовлення проєктно-кошторисної документації, яку розробляла компанія ТОВ «ІНЖЕНЕР-Б»;
- 3 560 гривень — на державну експертизу кошторису;
- 614 000 гривень — безпосередньо на будівельні роботи (кошти резервного фонду державного бюджету);
- 13 427 гривень — на технічний нагляд та виконання окремих функцій замовника (кошти бюджету ВМТГ).
Наразі будівельні роботи ще не оплачувалися, бо акт виконаних робіт відправили на перевірку до служби технічного нагляду. Аналогічно поки що не оплачені послуги технічного нагляду.
За ці кошти встановлюють пандуси біля першого та другого під’їздів, ремонтують ганки і входи до будинку, облаштовують нове огородження для сходів і пандусів, замінюють вхідні двері у тамбурах; оновлюють фасади в трьох під’їздах.
При цьому всі будівельні матеріали, за словами посадовців виконкому, мають бути сертифіковані та мати підтверджені показники вогнестійкості, горючості та токсичності — без відповідних сертифікатів їхнє використання заборонене.
Проте питання лишається відкритим: чи виправдані сотні тисяч гривень, якщо пандус облаштували лише біля входу, а всередині будинку людина на колясці пересуватися не може?
Нам цікаво почути вашу думку: чи схвалюєте ви такі рішення і витрати на пандуси в конкретному випадку, і чи могли б ці кошти бути використані доцільніше — наприклад, на ремонт під’їздів, заміну вікон чи утеплення, що у перспективі зменшило б витрати на опалення. Напишіть у коментарях під цим цією статтею.
Про це також говорить Костянтин, який звернув увагу редакції на ситуацію з будинком на Магістратській, 65. За його словами, у його під’їзді більшість — люди пенсійного віку, які живуть на мінімальну пенсію і не можуть виділити кошти ще й на частину витрат для ремонту під’їздів. Долю будинку займають комерційні приміщення на першому поверсі, які участі у зборі коштів брати не будуть — їм це не потрібно. Тому провести ремонт під умовами співфінансування будинок не зможе.
Що залишається мешканцям? Далі користуватися під’їздами, які не бачили ремонту понад два десятки років?
Старі під’їзди чекають ремонту
Саме питання ефективності витрат ми поставили у запиті до міськради: ким і як виконком планує здійснювати ремонт будинку за адресою Магістратська, 65, та інших будинків, які потребують капітальних робіт, з урахуванням фінансових можливостей мешканців.
За інформацією департаменту житлового господарства Вінницької міської ради, рішенням міськради від 23.08.2024 року №2421 затверджено Програму розвитку та утримання житлового господарства на 2025–2030 роки, яка визначає порядок проведення капітального ремонту багатоквартирних будинків та благоустрою прибудинкових територій.
Капітальний ремонт може фінансуватися з бюджету громади після створення ОСББ або підписання меморандуму з управителем будинку та за умов співфінансування: співвласники надають гарантійний лист на оплату частки (30%), протокол загальних зборів і проєктно-кошторисну документацію.
Пріоритети при розподілі коштів визначає виконком (рішення №688 від 20.03.2025 року): участь будинку у програмах із безбар’єрного доступу, активна участь співвласників у співфінансуванні та реалізації проєктів, незадовільний технічний стан конструктивних елементів та проведення першого капітального ремонту після створення об’єднання співвласників.
Чи дочекаються мешканці сусіднього будинку на Магістратській бодай простішого ремонту у під’їздах — питання поки відкрите. Сподіваємося, що чиновники звернуть на це увагу та знайдуть можливість підтримати людей.
Читайте також:
Шлюб за ґратами: скільки пар одружилися в колоніях Вінниччини і які права вони мають
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
