Відсвяткували ювілей неіснуючої армії

Віктор СКРИПНИК

Армія, яка сама себе ліквідувала – так називають 43-ю ракетну армію, штаб якої дислокувався у Вінниці. На 50-річчя її створення до Вінниці з’їхалися колишні ракетники з України, Росії, Білорусії. Дехто з них дотепер жалкує про те, що Україна, яка була третьою ядерною державою світу, добровільно відмовилася від ядерної зброї.

Урочисті збори з нагоди ювілею уже не існуючої армії (43-ю ракетну ліквідували у 2002 році) відбулися у клубі штабу Повітряних сил у Вінниці. Колишній міністр оборони України, народний депутат Олександр Кузьмук назвав створення ракетної армії другою великою перемогою фронтовиків. Ракетна армія сформована через 15 років після закінчення війни. Створювали її переважно ті, хто здобував перемогу на фронтах Великої Вітчизняної, сказав Олександр Кузьмук. Він також нагадав про те, що нині членами світового ядерного клубу стали нові держави. За його словами, це Ізраїль, Корея, Іран. При цьому нагадав, що Україна добровільно відмовилася від смертоносної зброї.
Ракетники дотепер шкодують про те, що довелося ліквідувати таку потужну армію. Значна частина з них після ліквідації армії перейшла служити у Збройні сили Росії. Дехто ще служить, в тому числі на високих посадах.
- Під час існування армії, якій присвоїли звання «Вінницької», Вінницю називали ядерною столицею України, - говорить Олександр Кузьмук. – Завдяки армії, про ваше місто дізналися далеко за океаном американські військові.
Коли на початку 60-х років минулого століття дивом вдалося уникнути нової світової війни, ракетники були безпосередньо причетні до тих подій. Вони брали участь в операції під назвою «Анадир». Спеціально створена дивізія доставила радянські ракети на Кубу. Тодішнє керівництво Радянської держави планувало розмістити на острові 24 пускові установки ракет з дальністю польоту 2000 кілометрів і 16 – з дальністю польоту 4,5 тисячі кілометрів. Усі ракети мали бути націлені на США з метою захисту братньої для СРСР Куби.
35 морських суден перевозили ракети, іншу техніку і особовий склад. Щоб доставити їх у порти, знадобилося сім тисяч залізничних вагонів. На щастя, тодішньому керівництву СРСР і США вдалося знайти спільну мову і порозумітися. Ракети не довелося застосовувати. Більшість з них перевезли назад у Союз.
Не менш складним був період ліквідації армії.
- В училищах офіцерів не навчали, як знищувати ракетну зброю, - каже останній командувач 43-ї армії Володимир Михтюк. - Цієї премудрості довелося вчилися самотужки. Складність полягала в тому, що довелося мати справу з небезпечними речовинами – ядерним паливом, окислювачами і т.д. Ми знищували унікальне озброєння. Робили це ціною здоров’я ракетників. Найбільший фронт робіт виконали офіцери і прапорщики. Не дивно, що їм, нині ветеранам армії, дотепер боляче за ліквідацію армії.
До ювілею армії у Москві виготовили спеціальні медалі «50 років 43-ї ракетної армії». Росіяни нагородили ними більше десяти колишніх ракетників. Удостоїло відзнак і наше Міністерство оборони. Їх від імені міністра вручав заступник начальника Генштабу ЗС України Володимир Олещенко.

Довідка
43-я ракетна армія створена 20 серпня 1960 року на базі управління 43-ї Повітряної армії у Вінниці. Підрозділи армії дислокувалися на території 16-ти областей України, п’яти областей Білорусії, а також п’яти автономних республік і областей Росії.
У 1975 році армія нагороджена бойовим орденом Червоного Прапора. Відтоді вона стала носити назву – «43-я Вінницька Ракетна Червонопрапорна армія»
Максимального піку озброєння було досягнуто у 1985 році: 384 носії ядерної зброї і 1875 боєзарядів нараховувалося в арсеналі армії.
Після розпаду Радянського Союзу Україна добровільно відмовилася від ядерної зброї. 43-ю ракетну армію, штаб якої дислокувався у Вінниці, ліквідували. Чи не вперше в історії військові, які створювали армію, своїми ж силами змушені були її ліквідовувати.

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.

Коментарі (124)