Як львівський підприємець став одним з першопрохідців безпілотної війни (соціальна реклама)
Він знає про дрони все. Хоча так було не завжди. Навіть не обійшлося без кумедного випадку. Але технічна клепка завжди була притаманна хлопцеві, тому він швидко знайшов своє місце в армії. Випробував різні ролі і зрозумів: важливо організувати роботу екіпажів так, щоб завдавати ворогу найбільших уражень і не відставати від життя. Нині «Платон» - начальник майстерні бригади, там приносить найбільшу користь.
Я львів’янин. Займався підприємницькою діяльністю у сфері комп’ютерного обладнання. Закінчив «Львівську політехніку» та Українську академію лідерства. Доєднався до війська на початку повномасштабного вторгнення. Був першим пілотом у 103-й бригаді. Прийшов на прохання друга, аби розвивати напрямок дронів. Вони тоді створили один взвод БПЛА.
У 2022-му були тільки «цивільні» дрони. Ті, якими знімали весілля, власні подорожі або комерційні продукти.
З БПЛА до того справи не мав взагалі. Була кумедна ситуація. Приїхав у штаб бригади. Начальник відділу кадрів каже: передали якийсь дрон, розберися і увімкни його. Дає якийсь суперспецифічний дрон. Перший раз такий в руках тримаю. Відповідаю: щоб я вам не заважав, вийду у коридор і займуся цим. Йду, нишпорю по гулу, скачав софт, підключив до телефона, бо «Мавік» був без пульта.
Повертаюсь і кажу: запускаємо. Усі збіглися на таку подію. Підіймаю дрон – усе класно. Але тут мені в одну руку сунуть якийсь папір. Він падає. Нахиляюся, щоб підняти. Другою тримаю телефон, рухаючи дрон. Він починає летіти вперед і «влучає» в груди начальнику. Вийшло все перевести в жарт.
Оформився у взвод. Знайшов однодумців. Почали діставати уже використані дрони. «Нашкребли» зо п’ять. Це була велика перемога. Перші від держави надійшли набагато пізніше.
Почали потроху вчитися літати. Комбриг максимально цьому сприяв. Мали повний карт-бланш. Піднімалися на висоту, робили розвідку. Серед нас був сержант з військовим досвідом. Розповідав про маскування, пошук ворожих дронів.
Тренувалися кілька тижнів. У травні-2022 поїхали на Донбас. Були першими, хто шукав лінію розташуванню особового складу у смузі оборони 50 кілометрів. Вибудовували оборону з нуля. Рекогностування проводили начальник розвідки, два сержанти і я з дронами - єдиний пілот. Зранку їду в одне село, повертаюся на КСП бригади, передаю відеокарти зі знятими ворожими позиціями, і одразу вирушаю до іншої локації. 50 кілометрів – космічна зона. Одному не впоратися. Тому запропонував комбригу масштабувати процес - у всіх піхотних батальйонах робити розрахунки БПЛА. Виділяли людей, і ми з товаришем навчали їх. За місяць змогли вибудувувати близько 20 екіпажів - по 2-3 на батальйон, щоб могли змінювати одне одного. Наступний крок – налагодження координації. Бо розвідати мало – треба вразити ворожі позиції. Усе повинно працювати як система: швидко реагувати і координувати роботу суміжних підрозділів.
З 2023 року почав працювати у команді Роберта Бровді – нинішнього керівника Сил безпілотних систем. Почалася операція в Кринках, наш екіпаж прикривав піхоту, залучаючи «бомбер». Умови були дуже тяжкі. Попри це, возили провізію, мінували. Водночас бачив розвиток FPV. Розумів – треба займатися технічною частиною, мати майстерню, бо за таким підходом майбутнє. Щоб знайти одне рішення, яке можна застосовувати по відношенню до всіх екіпажів.
Росіяни були краще готові до безпілотного компоненту у війні. У перші місяці повномасштабного вторгнення ворог уже мав досить якісні «Орлани», лінійку з різним обладнанням – відеорозвідка, радіорозвідка. У той час як Україна могла розраховувати лише на кількох виробників військових дронів – «Лелек», «Валькірій». В обмеженій кількості, бо замовлень було замало. Під час війни 2014-2022 років не було активних бойових дій, втрити дронів тоді мінімальні, їх використовували, рідше, для патрулювання «для галочки». На початку повномасштабної війни для ворога ліквідація пілота БПЛА за пріоритетністю дорівнювала знищенню полковника Збройних сил.
Кожен день на фронті для мене багато коштує. Втрачаю можливості розвитку, час, який міг би провести з близькими. Тому щохвилини, поки я в армії, маю бути ефективним. Інакше все це не матиме сенсу, бо життя швидкоплинне.
«Платон», начальник майстерні 59 ОШБр БпС
