Така скупа інформація днями стала майже сенсаційною. У певних колах. Крижановський служив у СБУ помічником начальника управління К (по боротьбі з корупцією), звідки його звільнили у листопаді 2004 року. Проти екс-офіцера, який переховувався в Росії, в Україні порушено дві кримінальні справи за зловживання службовим становищем. 11 листопада 2005 він дав прес-конференцію, де звинуватив тодішнього голову СБУ Ігоря Дріжчаного в контрабанді восьми тонн гафнію в Китай і низці інших злочинів (у чому звинувачують його самого). Цього ж дня Крижановський заявив про збройний напад на нього на вулиці Пушкінській у Києві, за фактом якого міліція порушила кримінальну справу. Після цього Крижановського госпіталізували, а з часом він зник. Пізніше з'ясувалося, що втікач отримав громадянство в Росії. Інтерпол оголосив його в міжнародний розшук. Однак затримали його в приміщенні Генпрокуратури України – пан Крижановський прямував у кабінет заступника Генпрокурора зі слідства…
Однак про це мало хто знає на його батьківщині - у селі Безводне Ямпільського району, а в сусідньому - Дзигівці - його портрет прикрашав Дошку пошани…
«Джипы, роковые женщины, огромные суммы…»
Про нього знову сьогодні пишуть і говорять таке, про що ще не знімали кіно. Так було і в 2006 році. Тоді писали, як співробітник українських спецслужб (ГУР МО і СБУ) "під глибоким прикриттям працював на російські розвідувальні органи". Називали винуватцем третього шпигунського скандалу у незалежній Україні: "Його можна поставити в один ряд з епопеєю майора держохорони Миколи Мельниченка і демаршем на початку 2004 року розвідника СБУ в Берліні генерала Валерія Кравченка".
Це саме Крижановський спричинив скандал своїм виступом, коли спростував факт отруєння Віктора Ющенка: "Зараз найреальніша версія - омолодження клітин з наступним вживанням спиртного й алергічною реакцією". Це той самий полковник СБУ, який заявив про фальсифікацію Службою Безпеки розслідування убивства Георгія Гонгадзе: "Ця "справа" стала для СБУ самоціллю, особливо коли Ющенко прийшов до влади і пообіцяв Заходові знайти убивць журналіста. Я знаю, що тіло, що чотири роки видають за труп Гонгадзе, не має до нього відношення".
"Экс-полковник СБУ Валентин Крыжановский, находящийся сейчас в розыске за совершение ряда тяжких преступлений, получил из рук президента России Владимира Путина гражданство РФ,- передает "Трибуна".
Источник подчеркивает, что российское гражданство Крыжановским было именно получено, а не восстановлено, что, как указывает источник, является высшим признанием незаурядных заслуг иностранного гражданина в деле обеспечения обороноспособности и безопасности РФ.
Со слов источника, Валентин Крыжановский являлся глубоко законспирированным агентом российских спецслужб, по всей видимости, ГРУ МО РФ, внедренным в систему ГУР МОУ, а позднее и в СБУ в начале 90-х не без помощи лиц, занимавших тогда высшие командные должности в украинских спецслужбах.
Известно, что сейчас некоторые из этих лиц занимают высокие выборные должности и пользуются неприкосновенностью от уголовного преследования. По всей видимости, в Украине развернется громкий скандал, связанный с расследованием деятельности иностранного шпиона и тех, кто способствовал его служебному продвижению, а также помог скрыться из страны".
Як виріс такий, три роки тому розповідав сільський голова Безводного:
- Нічого про Валіка я поганого казати не збираюся, але не треба на диктофон, краще пишіть ручкою, - сказав Микола Сідлецький. - Я ріс біля нього - жили через город. Мій брат з ним ровесник, правда, брат загинув у військовому училищі - привезли у цинковому гробу, а йому було лише 18 років. Вони разом вчилися у школі, мого брата взяли в училище, де працював старший брат Валентина Крижановського - Станіслав. Наскільки я знаю, то Валік тоді не пройшов медкомісію, тому повернувся - у сусідню Дзигівку, в школу, де вони закінчували 9 і 10 класи...
Наші батьки дружили, дядя Вітя Крижановський був знатним трактористом. Маму Валіка похоронили. Його на похороні не було... А те, що Валентин шпіон... У нас таке врем’я, що якщо приїхав на якійсь машині гарній, то, значить, украв. Ніхто ж не знає, що до чого. Бо він на такій роботі робив, що там, напевно, розповідати нічого не треба. Це якби я йому казав, хто до мене з села приходив жалітися - йому це знати не треба... Щоб хтось ішов вчитися по його лінії, - такого тут не було. Станіслав мені казав, що Валентин хоче повернутися в Україну…
От він і приїхав. Заарештували. Можливо, «аукнеться» йому його ж звинувачення екс-голови СБУ в непрофесіоналізмі, дилетантстві та розвалі української спецслужби під виглядом її реформування, у розголошенні державної таємниці України про факти продажу Україною озброєнь і про проведення секретних операцій. Крижановський також стверджував, що Дріжчаний, використовуючи іноземну спецтехніку, займався організацією незаконного тотального оперативного контролю за кандидатами в президенти Ющенком і Януковичем. Це устаткування було встановлено безпосередньо в адмінбудівлі СБУ.
«Путин обо мне не слышал»
Тоді, у 2006 році мені особисто вдалося поспілкуватися із Валентином Крижановським. Він сам вийшов на контакт. Сказав, що все у нього добре, в Україну має бажання повернутися одразу ж після того, як знімуть Дріжчаного і Шокіна, бо сім'я його живе у Києві. Щодо смерті матері, то Валентин Вікторович навіть не знав про неї, він був у СІЗО.
Щодо скандалу навколо свого прізвища теж дещо сказав, вибачався, що російською мовою.
"Одним из лучших сценариев в такие времена является создание мифа о "шпионском скандале". Вспомним выборы 2004 года: миф о высадке российского спецназа... Но самое главное, что со временем все стало на свои места. Россия здесь не при делах. Здесь ближнее окружение Ющенко при делах. Все выяснилось. Только народ был отвлечен и настроен в то предвыборное время агрессивно к русским. "А потом - хоть потоп". Потом народ был занят другим. И ему было не до тех вопросов. Народу бы выжить... Это же мы наблюдаем и в сегодняшней Украине. Усилиями некоторых писателей и их заказчиков пытаются навязать людям еще один миф о русском шпионе в украинских рядах… Своими писаниями эти люди только подогрели интерес к данной персоне. Поэтому я пишу это как бы от третьего лица. Я даже боюсь представляться, что я Валентин Крыжановский. На меня сразу смотрят как на "Рембо" или на "Агента - 007". Не все так страшно, как рисуется. Президент России наверняка и не слышал о таком человеке, как В.Крыжановский…
Читатель, прочитав это, подумает, что В.Крыжановский лихо укрылся от правосудия. Нет, не от правосудия, а от полного беспредела со стороны дорвавшихся до власти и считающих себя сейчас в Украине "народом и страной".
...В украинской прессе и спецслужбах любят заочно называть неугодных людей бандитами и преступниками. Без суда. Особенно когда надо нагнать страстей. Так же пишут и о моем знакомом Валерии Ивановиче Прыщике. Но, продержав под следствием полтора года, суд выпустил его из-за несостоятельности прокуратуры что-либо предъявить ему. И тогда его убили…
Я лично с энтузиазмом отношусь к федерализации Украины. Может, это приведет к потеплению отношений с Россией? И к тому, чтобы в правящих кругах Украины работали люди со знанием на равных украинского и русского языков, и чтоб это было закреплено законодательно. Большее только приветствуется. У меня оба сына разговаривают на английском, русском и украинском, учат немецкий. Но это же не значит, что они не любят Украину.
С уважением, для земляков, Валентин Крыжановский, 02.08.2006г."
Київського авторитета Прища знали у Вінниці
Згодом був ще один лист. Маленький уривок:
"Писати про Валерія Прищика щось хороше чи погане не можу. Скажу лише, що у Вінниці його чудово знали. Були у нього об'єкти нерухомості і по області. Ну, а в кримінальному світі його знали всі вінницькі. Одні - з позитивного боку, інші - з іншого. Одним допомагав, інших ображав. Тому про таких людей однозначної думки бути не може, як і про мене. Понад усе Прищ був відомий, як кримінальний авторитет Києва, який входив у золоту шістку злочинних керівників столиці. Але так його охрестили наші органи. Адже якщо вони так нікого називати не будуть, то тоді навіщо вони будуть потрібні?
Прищ керував і фактично був власником Троєщинського речового ринку у Києві та ще сотень підприємств.
Відбув строк у СІЗО - близько півтора року. Силовики намагалися відібрати ринок (за неофіційними даними, денний обіг Троєщинського ринку - до мільйона доларів. - Авт.) Для цього необхідно було "посадити" лідера.
Вбили його на початку грудня 2003 р на території Центрального військового шпиталю. А поруч з тим місцем, майже через два роки по тому, знаходився у тому шпиталі і я - полковник спецслужб України. Це потім писали, що Крижановський зник. Найбільш одіозні засоби масової інформації, особливо ті, що знаходяться під впливом СБУ та Генпрокуратури України, подавали інформацію, що Крижановський був у дружніх стосунках з Прищем, та й сам він бандит і акціями Троєщинського ринку розпоряджався, і що в кримінальних розборках брав участь...
Пишуть про це і сьогодні, тільки тепер додають ще слова "шпигун", "розвідник Росії", "ворог"...».
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 18 від 30 квітня 2025
Читати номер