В червні 2020 року розпочато очищення дна Південного Бугу біля об’їздного мосту.
П’ять земснарядів і екскаватор уже вибрали з річки більше 80 тисяч тон кубометрів мулу.
Про якість води в річці і з-під крану розказав журналістам 20minut.ua лікар-гігієніст Олександр Мельник.
Дно Південного Бугу поглиблюють в місці, де Водоканал бере річкову воду для виробництва з неї питної. Останній раз так суттєво чистили Буг в районі Вінниці кілька десятків років тому. За словами санепідеміологів, звільнення від мулових нашарувань суттєво вплинуло на якість води в річці, а від так, і на якість води з-під крана.
— Останній раз ми моніторили річкову воду в місці водозабору місяць тому. Вода там поліпшилась, показник мутності прийшов у норму, — розповідає завідувач відділу профілактики неінфекційних захворювань Вінницького обласного лабораторного центру МОЗ України Олександр Мельник. — Під час очистки дна видаляється померлі водорості, які знаходиться в шарі мулу і забруднюють воду. В результаті вода в місці водозабору стає набагато чистішою, а це зменшує кількість хімікатів на виробництво з неї питної води. Відповідно, не таким інтенсивним стає і запах води з крана.
За словами лікаря, вода з централізованої мережі у Вінниці не найгірша, в порівняні з іншим містами: після виробництва на Водоканалі вона чудової якості. Але цю воду псують мережі міського водогону. У Вінниці їх тисячі кілометрів, і окремим з них більше ста років. Після транспортування цими мережами вода набуває від 12 до 16% забруднення. Аби зробити її безпечною, Водоканал змушений застосовувати хлор. І цей запах не зникне, доки у місті будуть такі мережі. Є ще метод озонування води, який свого часу спробували запровадити у Вінниці. Але практика показала, що це дороговартісне задоволення, тому від озонування відмовились.
— З тих пір, як кілька років тому вода в Бугу була дуже брудною “Вінницяоблводоканал” застосовує для очистки річкової води адсорбенти, в тому числі активоване вугілля. Це теж покращує якість питної води, вінничани відчули, що запах став не таким інтенсивним, — каже Олександр Мельник.
Раз в квартал вінницькі санепідеміологи досліджують якість води, яку виробляє ДП “Вінницяоблводоканал”. А от на самому підприємстві її перевіряють щогодини, від 800 до 1,5 тисячі разів за добу.
— Вимоги до хімічних і мікробіологічних показників тут дуже суворі. На карту поставлене здоров’я і життя мешканців багатотисячного міста, - каже Олександр Мельник. — Не один десяток років ведуться спостереження за цією водою, жодних відхилень не виявлено.
Прикметно, що вода зі ще однієї потужної водної артерії, яка омиває нашу область - Дністра, - значно краща на смак за бужанську, і не має запаху.
— Порівняйте колір води у Дністрі і в Південному Бузі, а ще швидкість її руху, і все стане зрозуміло. В Дністрі вода тече 4 метри за секунду, в Бугу 0,4 м, тобто ледь рухається. Колір води у Дністрі прозорий, в Бугу ні. А раз так, то і технологія виготовлення питної води в цих двох річках відрізняється, і на виході маємо воду різної якості, — пояснює Олександр Мельник. — Південний Буг, на жаль, не найкраще джерело водопостачання. Якість води у ньому завжди не відповідає нормам за хімічними показниками.
Лікар радить вінничанам самим доочищувати водоканальску воду через побутові фільтри. Але зауважує, що використовуючи такі фільтри варто не забувати дотримуватись інструкції, регулярно міняти фільтраційний матеріал.
Ще одним джерелом водопостачання для вінничан є криниці. Більше 10 років тому місто відремонтувало і обладнало колодязі в районах багатоповерхівок. Це вплинуло на якість води з цих джерел водопостачання, але не зробило їх зовсім безпечними.
— Ми контролюємо якість води в цих криницях, — каже Олександр Мельник. — Є колодязі, і їх третина, які правильно експлуатуються і вода в яких завжди в нормі. На неї не впливають ні дощі, ні інші чинники. А є чимало криниць, де рівень забруднення перевищує водоканальску воду в десятки разів. Бо це грунтові води, їх вміст може мінятись в залежності від аварій на мережах, опадів і т.ін. А хвороботворне забруднення, яке може потрапити в криниці, нерідко може не мати запаху і кольору. Тому воду з криниць варто кип’ятити і доочищати фільтрами перед вживанням, бо вона не перевіряється щогодини, як водоканальська.
Особлива тема, зауважує Олександр Мельник, криниці в приватному секторі Вінниці. Дуже часто люди копають їх там, де їм зручно, не замислюючись - а що поруч. А поруч, навіть не в обійсті мешканця, а через паркан, може знаходитись вигрібна яма, гноярка, смітник чи щось подібне. І усі “прєлєсті” з цих джерел хвороботворення можуть постійно потрапляти до колодязів мешканців П’ятничан, Старого міста, Київської, Малих хуторів й інших мікрорайонів приватного сектора Вінниці. Вживаючи таку воду люди будуть постійно хворіти, не розуміючи, чому.
Чи стала кращою вода з-під крана за останній рік?
Читайте також: В акваматах у Вінниці тече джерельна і… водопровідна вода
Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.
№ 40 від 2 жовтня 2024
Читати номер
Svetlana Orlovskaya
Денис Томчук
Natik Natik