Сміттєсортувальна станція Стадниці: “без вихідних” чи “без ознак життя”? Відповідь чиновників + РЕПОРТАЖ зі станції

• Журналісти “24 каналу” зробили сюжет про Стадницький полігон. З нього випливає, що полігон працює тільки тоді, коли приїжджають ЗМІ.
• Вінницькі чиновники кажуть: інформація у сюжеті “24 каналу” викривлена. І наводять докази
• Репортаж на додачу: як працює сортувальна станція, коли/якщо все ж працює

Днями до Вінницької сміттєсортувальної станції з інтервалом в 1 день двічі навідався “24 канал” . Перший візит був відкритим: журналісти приїхали до сміттєсортувальної станції, де детальну екскурсію підприємством їм провели Володимир Ніценко, директор департаменту благоустрою, та Петро Гриневич, виконуючий обов'язки директора "ЕкоВін". Наступного дня вони  вирішили подивитися, як працює станція без прицілів телекамер. “Вовчими стежками” пройшовши до станції, вони виявили, що приміщення, де відбувається сортування, закрите і “без ознак життя”, хоч днем раніше працівники-сортувальники казали: працюють без вихідних.

"... сортувальна лінія на Вінницького сміттєвому полігоні працює лише для журналістів і офіційних делегацій. В інші дні усе зачиняють, а сміття сортують невідомі, які перепродують усе перекупникам".

Повну версію матеріалу дивіться за посиланням.

RIA/20minut вирішили поцікавитися у вінницьких чиновників, звідки такі розбіжності у їх словах та діях. Але виявилось, ті мають свою версію розвитку подій щодо скандалу зі Стадницьким полігоном.

“Працівники були на обіді”

На наступний день після виходу сюжету в ефір 20 червня, під час виїзду координаційної ради, в.о. обов’язки директора “Ековіну” Петро Гриневич стверджував, що сортувальна станція дійсно працює без вихідних.А факт відсутністі сортувальників на підприємстві “ без вихідних" він пояснив RIA/20minut тим, що журналісти “24 каналу” зайшли на територію підприємства у обідню перерву.

 Чи дійсно “без ознак життя”?

За словами Петра Гриневича, журналістам “24 каналу” під час свого другого візиту на підприємство все ж вдалося з’ясувати, що працівники були на обідній перерві, і станція не пустувала. Але із сюжету цього не видно.

А проте і сам Петро Гриневич відмовився надати номер телефону когось із працівників сортувальної  лінії, які обідали у минулу суботу при журналістах. Сказав, що його працівники і так вже стомились від надмірної уваги ЗМІ .

 Відповіді від “24 каналу” поки немає

Журналіст RIA/20minut  22 червня намагалась зв’язатись із редакцією “24 каналу”, аби уточнити пару моментів у сюжеті. Зокрема, щодо того, чи справді вони знайшли “обіднє” приміщення із працівниками сортувальної станції, як про це кажуть вінницькі чиновники. Спочатку вдалося додзвонитися до комерційного відділу каналу, який спрямував на контакти власне редакції. Але по львівському та київському редакційних номерах із “24 каналом” зв’язатися поки не вийшло. Тож будемо розраховувати на відповідь електронною поштою.

 “У 2018 ми повинні будемо забути таке поняття як сміттєзвалища”

Сама станція займає 2 гектари із загальних 16, що відведені під сміття із Вінниці та району. Працює, до речі, із 2014 року. Саме на цьому клаптику землі 21 червня  і зібралась координаційна рада з голів районі, які приїхали подивитися, як сортування сміття працює у Вінниці і на Вінницю. Офіційним приводом для цього слугує той факт, що із початку 2018 року в Україні буде заборонено складувати несортоване сміття. У більшості ж районів Вінницької області існує проблема накопичення сміття, що вже казати про його сортування.

— У 18 році ми повинні будемо забути таке поняття як сміттєзвалища. У нас будуть відповідні впорядковані полігони для складування, а в перспективі ми повинні перейти до тої системності, яка дасть нам змогу зробити повну переробку сміттєвих відходів, - каже Петро Гриневич, виконуючий обов’язки директора “ЕкоВіну” учасникам координаційної ради, які оточили його на вході до станції.

 Як працює Стадницький полігон?

На території станції, до речі, майже нема сміттєвого душку. Зате вже на самому вершечку сміттєвого пагорбу неподалік ще те амбре полоскоче ваші ніздрі. Але запах все-одно терпимий. Тим паче, часто відволікаєшся на стаю білосніжних чайок та цілу популяцію лелек, що облюбували 16 гектарів сміттєвих пагорбів.

Система роботи звалища така: сміттєвоз із вологими відходами їде на спецмайданчик для захоронення - кудись у далечінь цих 16 гектарів.

Сміттєвоз із сухими відходами із міста їде одразу сюди, на сортувальну станцію. Тут сміття завантажують на конвеєрну стрічку, де його сортують робітники. Зараз на станції працює позмінно 19 людей.

— Туди(направо - авт.) кидається клейонка, пляшки окремо сортуємо, скло. Ну, начебто все. Ну, самі от подивіться, — розповідає журналісту Оля, працівник сортувальної станції.

Після сортування “сухі” відходи стискають на пресі у тюки вагою по 200 кг. Звідти їх везуть до областей, де працюють сміттєпереробні заводи.  Найближчі - у Тернопільській та Черкаській областях. А взагалі везуть до Харкова, Фастова чи Дніпра - в залежності від того,хто дорожче закупить продукцію.

 “Метанова” електрика

Фішка станції не тільки у сортувальній лінії. До 2008 року, розповідає учасникам координаційної ради Петро Гриневич, виконуючий обов’язки директора “ЕкоВіну”, на полігоні часто відбувались пожежі, він не був пересипаний землею, не було і під’їздної дороги. А потім залучили інвестора, зробили пробний відбір газу, який виділявся зі звалища, для визначення вмісту у ньому метану.  Також встановили 12 газозбірних свердловин. Звалищний газ збирали і спалювали у факелі для зменшення метанових викидіву атмосферу. Пізніше встановили блочно-модульну електростанцію, яка звалищний газ переробляла на електроенергію.

—  Зараз на звалищі 22 газових свердловини. Щоденно звалищний газ видобувається,  спалюється в блочно-модульній електростанції і продається за зеленим тарифом. Частина коштів від такого продажу надходить на рахунок підприємства нашого і накопичується для подальшої рекультивації полігону. Тобто, місту не доведеться витрачати кошти з бюджету, коли полігон закриється на проведення рекультиваційних робіт. І видобуток метану та продаж електроенергії по зеленому тарифу дасть можливість мати від цього кошти.

 Тариф залежить від сортування

Коли локація змінюється з станції сортування на територію самого підприємства, в.о. директора “ЕкоВін” розповідає, нащо сортувати сміття. Розповідає на фоні малюнків у повний зріст, викладених школярами із пляшкових кришечок.  

Зараз сміття сортує близько 70% вінничан, каже він. Треба зазначити, як і 9 місяців тому.

Але сортування дорого обійдеться районним бюджетам.  Так, один бак для сортування коштує 7 тисяч гривень. Не кажучи вже про ціну сортувальної лінії.

— Для нас такі суми завеликі. Будемо шукати альтернативу, - каже журналісту голова Крижопільської районної ради Валентин Панчук.

Нинішній голова “ЕкоВіну” порадив йому привчити жителів району до ідеї роздільного збору сміття взагалі. А  вже під роздільний збір ставити сортувальну лінію.   

 

Слідкуйте за новинами Вінниці у Telegram.