«Ворог сильний. Але стратегічно ми його переграємо» (соціальна реклама)

«Фізрук» - уродженець Вінниччини, військовослужбовець 59 ОШБр БпС – про свій бойовий шлях.

Люблю дітей. Цивільна професія зобов’язує - вчитель фізкультури. Маю право зараз бути поруч зі своїми вихованцями. Інвалід третьої групи. Для чого мені воювати? А щоб не соромитися самого себе і мати причетність до відстоювання тих цінностей, які прищеплюю дітям.

Був мобілізований на початку 2015-го. Служив у самохідній батареї – артилерія. Все з «нуля» опановував. Досвід строкової служби не допоміг. Півтора місяці відкрито повоювали і настав час відведення згідно з Мінськими домовленостями. Коригувальником був – Піски, Авдіївка.

17 грудня 2015-го бригаду мали вивести. За два дні до того зазнав поранення. Запросили, щоб погасити вогневу точку ворога. Я її вже знав, АГС був наведений. Повільно виходив на свою спостережну «точку». Коли працював АГС, не почув виходу звідти. Прилетів СПГ. «Світло вимкнули». Говорили, що народився в сорочці – жодного «уламкового» поранення. «Тільки» сильна контузія з втратою свідомості. Отримав третю групу інвалідності.

24 лютого о п’ятій ранку з Чернігівщини зателефонував брат – військовослужбовець: «Почалося». Згодом і сам почув вибухи. Сів в машину, забрав доньку із зятем. Після цього – до ТЦК. Ажіотаж був великий. Відправили на ВЛК. Невропатолог «запорола» її мені. Непридатний. Підійшов до знайомого військкома і кажу: там така панянка сидить – правильна, непідкупна. Зроби все, щоб я пройшов комісію.

Воювати на початку повномасштабної почав у Миколаєві. Був механіком-водієм на 2С1. Зараз я старший офіцер на самохідній артилерійській батареї, відповідальний за її бойову роботу. Головне в ній – вибір позиції для ефективного виконання бойових завдань. Вона має бути тактично вигідною і безпечною. Одразу продумую: як я буду в разі небезпеки переміщуватися на запасні райони і «точки».

Неодноразово дивився в очі смерті. Тільки FPV атакували разів вісім. Ну але що про це думати? Просто жартома у своєму колі обговорюємо. А комусь розповідати – навіщо? Люди не знають як це – коли «Град» падає в трьох метрах чи російський винищувач прямо в тебе летить. Нічого, вижили – все норм. Ворог сильний, але стратегічно зараз ми його переграємо. Бо виграти ми можемо тільки через точні, виважені, холоднокровні рішення.

Після закінчення війни планую повернутися до роботи в школі. І продовжити уболівати за улюблені футбольні команди – вінницьку «Ниву», київське «Динамо», «Барселону» та «Мілан».

«Ворог сильний. Але стратегічно ми його переграємо»