"Кохання на сцені не таке, як у житті"

Коли львівяни їхали у Вінницю, їм дуже хотілось, аби наші глядачі так само полюбили "Неаполь - місто попелюшок", як полюбили його шанувальники театрального мистецтва в Америці, в Європі та багатьох містах України. Переживання акторів були марні. Вистава, яку представив Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької, не просто сподобалась глядачам, а пройшла з абсолютним аншлагом і успіхом. І навіть студенти міських вузів, для яких 14 червня пройшов спеціальний денний сеанс, не погнали після першої дії вболівати за футбольну збірну України, а залишилися, аби дізнатися, чим же закінчиться перебування заробітчанок Марії й Галі в італійському Неаполі. Студентське кохання довжиною в 45 роківЯкщо у виставі про заробітчан сеньйора Лючія знаходить своє кохання аж у зрілому віці, то блискавична народна артистка України Таїсія Литвиненко, яка її зіграла, свою любов знайшла ще в інституті. 23 жовтня актриса і її любий чоловік Федір Стригун (художній керівник театру ім. М. Заньковецької, народний артист України, - прим. авт.) святкуватимуть 45 років спільного життя. - Пам'ятаю, коли я вже закінчувала театральний інститут ім. Карпенка-Карого, Федір Миколайович (так і досі акторка називає коханого, - прим. авт.) тільки вступа туди. Я піднімалася сходами, бачу: стоїть групка парубків і серед них такий довготелесий, з довгою шиєю. Підійшовши, я взяла його за плечі: "Що, хвилюєшся? Нічого. Вступиш", - згадує Таїсія Литвиненко. - Потім, коли я працювала в Київському театрі ім. Франка, а він вже вчився, я частенько до них приходила.Коли ж чарівна смаглявка з ямочками на щоках і дзвінким голосом поїхала працювати в Запоріжжя, в театрі вирішили ставити виставу "Назар Стодоля", а саме головна роль у цій п'єсі була дипломною роботою Федора Стригуна:- Якраз тоді я приїхала на іспит в інститут і, дивлячись в дзеркалі на Федора Миколайовича, кажу йому: "От у нас в Запоріжжі до постановки взяли виставу "Назар Стодоля". Приходьте, будете Назара зі мною грати", - й підморгнула йому кокетливо, - не ховаючи посмішки, поділилася Таїсія Литвиненко.Взагалі, саме "Назар Стодоля" визначив життя народної артистки. Ще студенткою першого курсу університету Литвиненко зіграла головну роль в фільмі "Назар Стодоля" Віктора Івченка. З першої стрічки Тася Литвиненко стала популярною, бо фільм вийшов, може, не таким уже й кінематографічним, але щирим і теплим, як і сама дебютантка. Потім були кінокартини "Максим Перепелиця", "Штепсель женить Тарапуньку", "Григорій Сковорода", "За двома зайцями", а в 1979 році і картина Івана Миколайчука "Вавілон ХХ", де Таїсія Литвиненко блискуче зіграла у дуеті з Броніславом Брондуковим. - Ці імена - Галя, Назар переслідують мене все життя, - зізналася артистка. - Нашого другого сина ми, до речі, також назвали Назаром.Старший син зіркової пари Володимир закінчив кіно-операторський факультет, проте, оскільки телебачення й, тим паче, кіно у Львові практично немає, він працює в театрі. Молодший син Федора Стригуна і Таїсії Литвиненко Назар вперше вийшов на сцену у виставі "Житейське море", коли йому було сім років. Потім він закінчив театральний інститут і працював актором в театрі ім. Заньковецької, а на одних з численних закордонних гастролей залишився в Америці. - Вже пройшло сім років, як Назар живе в Штатах, проте він хоче повернутися додому. Америка - дуже складна країна, в якій ми теж нікому не потрібні, - відзначила Таїсія Литвиненко. - За світовими мірками, "Неаполь - місто попелюшок" - невибаглива п'єса, але в ній є особлива природа почуттів і сучасність. Моя героїня сеньйора Лучія правильно каже, що сутенерство в нас на державному рівні. Це правда, і нікуди від неї не дінешся.Любов ховається в театріНа думку акторок, що зіграли головні ролі у виставі, - Наталії Лань (Марія) та Лідії Остринської (Галя), "Неаполь" тому такий популярний, бо тема заробітчанства багатьом знайома. Причому представники різних поколінь знаходять в ній щось своє: молоді можуть реально оцінити свої перспективи за кордоном, а дорослі - побачити зі сторони пережиті події.- Ця вистава у Львові йде вже три роки, проте люду завжди вистачає. Глядачі готові дивитися її по десять разів, - зазначила Лідія Остринська. - І хоч я ще з інституту до безтями закохана в театр, але жодного спектаклю не назву, який би дивилася по десять разів. Щоправда, й досі пам'ятаю, як у Москві ми, студенти, пішли на "Вишневий сад" до Любимова в Театр на Таганці. Там артистка Демидова, граючи Раневську, запалювала сірник об килим. - А в мене найбільше театральне потрясіння відбулося під час гастролей у Києві болгарського театру "Смех и слезы", здається, так він називався. Їх вистава "Політ над гніздом зозулі" мене настільки вразила, що я й дотепер до дріб'язків пам'ятаю, як я йшла, як хотілося всім про цей спектакль розповідати.На своїх героїнь артистки схожі, проте в житті вони набагато оптимістичніші. Можливо, тому, що в особистому житті їм, на відміну від Галі й Марії, пощастило одразу ж. Наталія Лань познайомилась зі своїм коханим в театрі. Він також актор, причому відомий. Степан Глова - заслужений артист України.- А от мій Сергій взагалі непричетний до театру, - розказала Лідія Остринська. - Чоловік займається підприємництвом. Якось він прийшов на котрусь з вистав і відтоді, як ми побрались, просто мусить любити театр.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у  Google